Вирок № 41524460, 10.11.2014, Підволочиський районний суд Тернопільської області

1-кп/604/86/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Сташківа Н.Б.

за участі :

секретаря судового засідання Стадніцької З.О.

сторони обвинувачення прокурорів Гричанюка В.А.

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Підволочиська Тернопільської області кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12014210150000127 від 27 травня 2014 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Підгайці Бережанського району Тернопільської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, працюючого завідувачем гінекологічного відділення Підволочиської КЦРЛ, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи з 01 березня 1985 року на посаді завідуючого гінекологічного відділення Підволочиської клінічної центральної районної лікарні, являючись згідно п.п. »а» п.2 ч.1 ст. 4 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, будучи службовою особою, яка відповідно до «Довідника кваліфікаційних характеристик працівників» Випуск №78 «Охорона здоров'я», затвердженого Наказом МОЗ № 117 від 29 березня 2002 року виконує організаційно-розпорядчі функції, використовуючи надану йому владу і службове становище, переслідуючи злочинний умисел та усвідомлюючи, що відповідно до Наказу МОЗ № 423 від 24 травня 2013 року «Про затвердження Порядку надання комплексної медичної допомоги вагітній жінці під час небажаної вагітності, форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення» та Наказу МОЗ № 1177 від 31 грудня 2010 року « Про затвердження клінічного протоколу «Комплексна медична допомога під час небажаної вагітності», вирішення питання щодо проведення операції (процедури) штучного переривання небажаної вагітності, входить до його повноважень, як завідуючого гінекологічним відділенням Підволочиської КЦРЛ, а також всупереч Наказу МОЗ № 423 від 24 травня 2013 року « Про затвердження Порядку надання комплексної медичної допомоги вагітній жінці під час небажаної вагітності, форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення», згідно якого штучне переривання небажаної вагітності за наявності підстав немедичного характеру здійснюється за заявою законних представників неповнолітньої, 20 червня 2014 року близько 12.40 год. в службовому кабінеті розташованого в приміщенні гінекологічного відділення Підволочиської КЦРЛ, що в сел. Підволочиську по вул. П.Мстислава, 102 Тернопільської області, ОСОБА_3, згідно попередньої домовленості передав, а ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів отримав від нього грошові кошти в сумі 250 Євро як неправомірну вигоду за проведення операції (процедури) штучного переривання небажаної вагітності неповнолітній ОСОБА_4 та нерозголошення факту проведення такої операції.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України не визнав та пояснив, що 19 червня 2014 року до нього на прийом прийшов громадянин ОСОБА_3, котрий повідомив, що неповнолітня ОСОБА_4 є від нього вагітною. У зв'язку із тим, що він мав намір одружитись із іншою особою і після спільної із ОСОБА_4 розмови не хотіли зберігати вагітність, просив провести аборт. У свою чергу він домовився із ОСОБА_3 про обстеження неповнолітньої ОСОБА_4 Будь-якої розмови, жестів чи натяків на винагороду за виконану роботу з його сторони не було. На наступний день 20 червня 2014 року близько 11.30 год. до нього на моб. зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що він разом із ОСОБА_4 знаходяться неподалік лікарні та підійдуть до нього на прийом. В приміщенні кабінету попросив ОСОБА_3 придбати оглядовий набір, а ОСОБА_4 запросив до оглядової кімнати. Під час її огляду ним не було виявлено вагітності, проте у зв'язку із болями в області живота у нього була підозра щодо позаматкової вагітності. Після огляду повідомив про підозру на позаматкову вагітність та необхідності проведення ряду додаткових аналізів. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вийшли порадитись, а через деякий час повернувся лише ОСОБА_3, повідомив, що вони згідні на проведення аналізів, положив на його стіл грошові кошти та вказав, що це попередня подяка і вийшов із кабінету. Повідомив, що про походження грошових коштів йому нічого не відомо позаяк ніякої розмови із ОСОБА_3 не вів і крім того відразу йшов за ним щоб повернути залишені ним кошти. Крім того повідомив, що у цей день він мав відгул і офіційно на роботі не перебував, а тому і не був особою, яка виконує організаційно-розпорядчі функції гінекологічного відділення КЦРЛ у Підволочиському районі. У подальшому обвинувачений ОСОБА_2 в судових дебатах повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочині передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, щиро розкаявся та просив врахувати усі наявні пом'якшуючі обставини та призначити покарання із застосуванням ст.. 69 КК України.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_2 у скоєні інкримінованого органами досудового слідства кримінального правопорушення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до переконання про повну доведеність обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 368 КК України.

Так, будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 показав, що у травні 2014 року до нього зателефонувала його знайома ОСОБА_4 та повідомила, що є вагітною і попросила допомогти знайти лікаря щоб штучно перервати вагітність, оскільки останньої не хотіла. Він погодився допомогти і через знайомих, із якими працював на СТО, дізнався про обвинуваченого ОСОБА_2, а саме те, що він якісно за винагороду проводить подібні процедури та за яку суму. 19 червня 2014 року зустрівся із обвинуваченим та домовився про обстеження неповнолітньої ОСОБА_4 та проведення процедури штучного переривання вагітності. Крім того запитав обвинуваченого ОСОБА_2 за яку саме винагороду, на що лікар написав на клаптику бумаги суму в розмірі 200 Євро, а в подальшому перекреслив та написав остаточну суму в розмірі 250 Євро. На наступний десь він разом із ОСОБА_4 прийшли на огляд до службовго кабінету обвинуваченого ОСОБА_2 Після огляду ОСОБА_4 обвинувачений ОСОБА_2 повідомив, що термін є немалим, затягування якого може призвезти до безповоротних для них наслідків та натякнув ОСОБА_4 щоб вона вийшла на деякий час із кабінету та морально підготувалась до штучного переривання вагітності. Коли неповнолітня ОСОБА_4 вийшла, він запитав чи можна в кабінеті дати обумовлену ними раніше винагороду, на що обвинувачений погодився. Він положив на край столу 250 Євро та вийшов із кабінету, при цьому бачив як обвинувачений однією рукою сунув кошти ближче до себе. Крім того показав, що обвинувачений не говорив про можливість позаматкової вагітності та проходження будь-яких додаткових процедур, а наголошував на тривалому терміні і необхідності переривання вагітності.

Також, будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 показала, що у травні 2014 року вона зателефонувала до ОСОБА_3 та попросила допомогти її знайти немісцевого лікаря для переривання вагітності, оскільки не хотіла родити дитину та ставати на облік у сел. Козові де її знають та можуть розголосити інформацію, на що він погодився. Через деякий час він подзвонив до неї та повідомив про те, що домовився про її огляд та переривання вагітності у сел. Підволочиську за конкретно обумовлену з лікарем грошову винагороду. 20 червня 2014 року після зустрічі із лікарем та її огляду повідомив про те, що термін вагітності є немалим і потрібно якнайшвидше хірургічне втручання. Коли вони перебували у його кабінеті, лікар вказав на те, щоб вона походила по коридору та підготувалась до штучного переривання вагітності, а ОСОБА_3 залишився у його кабінеті. Через малий проміжок часу близько до 1 хв вийшов ОСОБА_3 Вказала, що обвинувачений ОСОБА_2 не вказував їй про можливість позаматкової вагітності чи будь-яких інших ускладнень.

Будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 показав, що він працює заступником головного лікаря Підволочиської КЦРЛ Тернопільської області. Після чергування ОСОБА_2 написав заяву на відгул, яку він і погодив. Будь-яких наказів на відгул лікарнею не видавались. Ствердив, що під час відгулу лікар не має права приймати та оглядати громадян, лише у випадку надання екстренної медичної допомоги.

Також, будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6, показала, що працює у відділі кадрів Підволочиської КЦРЛ Тернопільської області. Ствердила, що дійсно у лікарні існує практика надання відгулу лікарю котрий відчергував. Для надання йому такого відгулу достатньо щоб лікар написав заяву на ім'я заступника керуючого чи головного лікаря Підволочиської КЦРЛ та погодив її. На підставі таких відомостей вона і вносить у табель обліку робочого часу відповідні відмітки. Проте у даному випадку згідно табелів обліку робочого часу обвинувачений ОСОБА_2 перебував на робочому місці.

Крім того зазначені покази свідків є послідовними показам, що дані ними під час досудового слідства та об'єктивно підтверджуються дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні письмовими документами та відеозаписами, зокрема :

Згідно рапорту о/у ДСБЕЗ Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області встановлено, що в ході ведення оперативно-розшукової справи та здійснених комплексних оперативно-профілактичних заходів працівниками СДСБЕЗ Підволочиського РВ УМВС України у Тернопільській області було виявлено факт вимагання неправомірної вигоди громадянином «А» від громадянина «Б», за вирішення питання, що входять до компетенції громадянина «А».

Згідно протоколу від 07 липня 2014 року за результатами проведеної негласної слідчої дії - аудіо, відео контролю особи, та після перегляду у судовому засіданні DVD - дисків отримано інформацію, яка підтверджує причетність завідуючого гінекологічним відділенням Підволочиської КЦРЛ ОСОБА_2 отримання неправомірної вигоди в розмірі 250 євро.

Протоколом огляду місця події від 20 травня 2014 року встановлено, що під час огляду службового кабінету ОСОБА_2 гінекологічного відділення Підволочиської КЦРЛ, останній добровільно видав належні йому особисті речі та повідомив, що більше ніяких коштів у його кабінеті немає. У подальшому під папкою яка знаходилась на робочому столі виявлено грошові кошти в розмірі 250 Євро, 5 купюр номіналом по 50 Євро. Походження даних грошових купюр обвинувачений ОСОБА_2 повідомити не зміг. В процесі огляду даної купюр освітлюючи ультрафіолетовим світлом на їх поверхні з лицевої сторони виявлено сліди речовини зеленого кольору.

Згідно висновку експерта № 2-410/14 від 30 червня 2014 року науково-дослідного експертно - криміналістичного центру на лицевих та на зворотніх сторонах п'яти банкомат номінальною вартістю по 50 євро загальною сумою 250 євро з упаковки № 1, на марлевих тампонах, якими робили змиви з правої та лівої руки ОСОБА_2, які знаходились відповідно в упаковках № 2 та № 3, виявлені невидимі при денному освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію зелено-жовтим кольором в УФ освітленні. На чистому марлевому тампоні, який знаходився в упаковці № 4, нашарувань спеціальної хімічної речовини не виявлено. Невидимі при денному освітлені нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію зелено-жовтим кольором в УФ - освітленні, які виявлені на лицевих та на зворотних сторонах п'яти банкнот номінальною вартістю по 50 євро з упаковки № 1 , на марлевих тампонах, якими робили змиви з правої руки та лівої руки ОСОБА_2, які знаходились відповідно в упаковках № 2 та № 3, мають між собою та зі зразком невидимої при денному освітлені спеціальної хімічної речовини, який знаходився в упаковці № 5, що має люмінесценсію зелено- жовтим кольором в УФ-освітлені на предметному скельці, спільну родову належність (по кольору люмінесцеції і якісному складу компонентів).

Згідно табелів обліку робочого часу за червень 2014 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 знаходився на роботі повний робочий день і не перебував у відгулі.

Покази дані в судовому засіданні свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 перебувають у логічному зв'язку із дослідженими документами та відтвореним відеозаписом, а тому суд вважає їх правдивими та бере в основу обвинувального вироку.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

При цьому суд не бере до уваги покази свідка ОСОБА_7, оскільки обставини про які вона повідомила суд, не мають прямого значення і не доводять чи спростовують винуватість чи невинуватість обвинуваченого.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 в умисних діях, які виразились у одержанні службовою особою неправомірної вигоди і повністю погоджується із кваліфікацією органами досудового слідства дій за ч.1 ст. 368 КК України.

При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочину середньої тяжкості, наслідків, що могли наступити, особу обвинуваченого, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, характеризуючі дані з місця проживання. До обставини котрі у відповідності до вимог ст. 66 КК України пом'якшують покарання суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, позитивні характеризуючи дані з місця проживання та роботи, ряд заохочень котрі мав обвинувачений за час роботи на посаді лікаря - гінеколога, те що на його утриманні перебувають батьки - пенсіонери. Обставин, котрі у відповідності до вимог ст.. 67 КК України обтяжують покарання судом не встановлено. З врахуванням наведеного та фактичних обставин справи, наявних пом'якшуючих обставин, клопотання громадської організації відділення асоціації акушерів - гінекологів України щодо призначення відповідно до ст..69 КК України вважає, що дані обставини є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і дають можливість перейти до більш м'якого виду покарання у вигляді штрафу, відповідно до санкції ч. 1 ст. 368 КК України, який стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 у дохід держави, без призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю, що буде необхіднім та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 в користь держави процесуальні витрати за проведення судово-хімічної експертизи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 - після набрання вироком законної сили - скасувати.

Речові докази по справі, а саме грошові кошти в сумі 250 Євро повернути ОСОБА_3, грошові кошти в розмірі 492 гривні повернути ОСОБА_2, DVD диски із зафіксованими результатами проведених негласних слідчих дій - залишити при матеріалах справи.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 1100 ( однієї тисячі сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень, які стягнути у дохід держави, без призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю та застосування спеціальної конфіскації.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 в користь держави процесуальні витрати в розмірі 786,24 грн. за проведення судово-хімічної експертизи від 14 жовтня 2014 року № 2-814/14 в УК у м. Тернополі / 24060300, р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726.

Речові докази а саме грошові кошти в сумі 250 Євро повернути ОСОБА_3, грошові кошти в розмірі 492 гривні повернути ОСОБА_2, DVD диски із зафіксованими результатами проведених негласних слідчих дій, а також упакований взірець марлевого тампону - залишити при матеріалах справи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 - після набрання вироком законної сили - скасувати.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 30-ти днів з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою протягом цього ж строку з моменту вручення копії судового рішення.

Суддя