Ухвала суду № 41523684, 12.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/2824/14

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області до приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року пенсійний орган звернувся з адміністративним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 91377,37 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що в порушення п.2 Розділу VХ «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.6.1. п.6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (далі - Інструкція) відповідач має заборгованість по Спискам №№ 1, 2 в розмірі 91377,37 гривень, що підтверджується карткою особового рахунку. В добровільному порядку заборгованість відповідачем погашена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» (код ЄДРПОУ 01125821, 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28) на користь Управління Пенсійного фонду України у Кілійському районі Одеської області (код ЄДРПОУ 24536515, банк філія - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845, р/р 2560230314011) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 - 1421,22 гривень (одну тисячу чотириста двадцять одну грн. 22 коп.), по Списку № 2 - 89956,15 гривень (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість грн. 15 коп.), а всього 91377,37 гривень (дев'яносто одну тисячу триста сімдесят сім грн. 37 коп.).

Не погоджуючись з даною постановою суду ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що Госпрозрахунковий відокремлений структурний підрозділ «Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод» приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» створений за рішенням вищого органу ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство». З 30 листопада 2011 року Підрозділ перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області, як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за № 0716, відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На підприємстві виконуються роботи з особливо шкідливими та важкими умовами праці за Списками №№ 1, 2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16.01.2003 року № 36.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське Пароплавство», як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівник якого вийшов на пенсію на пільгових умовах, не виконало у добровільному порядку та у визначені законом строки свого обов'язку щодо внесення плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

За змістом розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 (далі - Інструкція) підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

На підставі підпункту 6.2 п.6 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XI на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Проте, особам, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством (п. а ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення"). При цьому відповідно до п. 8 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року.

Таким чином, право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01 січня 1992 року і після цієї дати не працювала на цих роботах.

Особі, яка до і після вищевказаної дати працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (лист Пенсійного Фонду України від 13 вересня 2007 року № 14741/03-20).

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст.1 цього Закону (юридичні особи, які використовують працю найманих працівників), повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст.4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений ст.2 цього Закону (фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до пп. 6.4 п. 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно частини 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". Частиною 2 Прикінцевих положень Закону, який набрав чинності з 01.01.2004 р., збережено порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, діяв зазначений вище порядок відшкодування.

За змістом пп. 6.8 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У визначений законом строк відповідної сплати ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" не внесено.

Відповідно до п.2.4 розділу ІІ Положення "Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002р. №8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730 управління має право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство", як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівник якого вийшов на пенсію на пільгових умовах, не виконало у добровільному порядку та у визначені законом строки свого обов'язку щодо внесення плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій у встановлених законом розмірах відшкодування, а тому заборгованість належить до стягнення з відповідача.

Водночас колегія суддів наголошує на тому, що виходячи з аналізу положень наведених вище законів обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 25 вересня 2012 року (справи NN 21-293а12, 21-294а12), 2 жовтня 2012 року (справа N 21-250а12) та 16 квітня 2013 року (справа N 21-12а13).

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року у справі № 815/2824/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян