Рішення № 41521398, 17.11.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Копія

Справа № 127/12328/14-ц Провадження № 22-ц/772/2967/2014Головуючий в суді першої інстанції Кашпрук Г. М.Категорія 34 Доповідач Медяний В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

Апеляційного суду Вінницької області

від 17 листопада 2014 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: судді Медяного В.М.,

Суддів : Матківської М.В., Пащенко Л.В.,

при секретарі : Агеєвій Г.В.,

за участю сторін у справі: позивача ОСОБА_2, представника відповідача КУП «ЕкоВін» -Ніценка В.М.. третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», комунального унітарного підприємства «ЕкоВін», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 вересня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», комунального унітарного підприємства «ЕкоВін», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Посилається на те, що 13 березня 2014 року з вини ОСОБА_4, який перебував у трудових правовідносинах з КУП «ЕкоВін» та керував належним підприємству автомобілем НОМЕР_1, сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено належний позивачу автомобіль НОМЕР_2.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.04.2014 року по справі № 128/1436/14-п ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.

Автомобіль КУП «ЕкоВін» застраховано в ПАТ «СК «Універсальна» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів перед третіми особами. У зв'язку із наведеними обставинами, позивач 14.03.2014 року звернувся із відповідною заявою до ПАТ «СК «Універсальна» про відшкодування збитку. Представником страховика було проведено огляд автомобіля та складено відповідний акт. Однак, завдана шкода так і не була відшкодована, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Розмір завданої йому матеріальної шкоди позивач ОСОБА_2 оцінює у 12806,02 грн., з яких 6506,02 грн. - складає вартість ремонтних робіт та фарбування автомобіля, 6 300,00 грн. - складає вартість запчастин для заміни пошкоджених. Крім того, позивач вважає, що діями відповідачів йому завдано моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн. Зазначені кошти позивач просив стягнути на його користь із відповідачів у солідарному порядку.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 вересня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_2 2908,04 грн. в рахунок відшкодування завданої йому матеріальної шкоди, а також 121,80 грн. в рахунок понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам. Стягнуто з КУП «ЕкоВін» на користь ОСОБА_2 в рахунок завданої йому моральної шкоди 1000,00 грн., а також 121,80 грн. в рахунок понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам. В решті вимог позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач у справі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим через порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Відповідачі та третя особа у справі з рішенням суду погодились та його не оскаржували.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_2 свою апеляційну скаргу повністю підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник відповідача КУП «ЕкоВін» - Ніценко В.М. та третя особа ОСОБА_4 при розгляді апеляційної скарги повністю покладалися на розсуд суду.

Представник ПАТ «СК «Універсальна» до суду апеляційної інстанції не з'явився, однак був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, а тому відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України справа розглянута у його відсутність, оскільки його неявка не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін у справі, що з'явилися до суду, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції до зміни, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.214 ЦПК України, при ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч.1-3 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_2 с власником автомобіля «Мерседес-Бенц Е 200», 2000 року випуску, ДНЗ НОМЕР_2.

Згідно наказу № 27-к від 05.05.2011 року по КУП «ЕкоВін» ОСОБА_4 прийнятий на посаду водія 3-ого класу з 05.05.2011 року.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.04.2014 року у справі № 128/1436/14-п ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Відповідно до полісу № АС/6296775 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого складав з 11.09.2013 року по 10.09.2014 року включно, ПАТ «СК «Універсальна» застрахувало цивільно-правову відповідальність КУП «ЕкоВін», пов'язану із експлуатацією транспортного засобу марки «ЗІЛ--31610», ДНЗ АВ 8321 ВС, 1987 року випуску. Ліміт страхового відшкодування у разі заподіяння майнової шкоди складає 50 000,00 грн. Розмір франшизи встановлений полісом у розмірі 500,00 грн.

14.03.2014 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «СК «Універсальна» із заявою про відшкодування йому матеріального збитку, завданого дорожньо-транспортною пригодою, яка відповідним чином була прийнята страховиком.

14.03.2014 року посадовими особами ПАТ «СК «Універсальна» в присутності ОСОБА_2 складено Акт огляду транспортного засобу, в якому зафіксовано наявні пошкодження внаслідок ДТП.

04.06.2014 року ПАТ «СК «Універсальна» складено ремонтну калькуляцію, згідно якої загальна вартість ремонту належного ОСОБА_2 автомобіля «Мерседес-Бенц Е 200», 2000 року випуску, складає 12443,75 грн., з яких вартість запасних частин складає 9 134,76 грн., вартість ремонтних робіт та фарбування складає 3 128,99 грн.

Аварійним комісаром ПАТ «СК «Універсальна» ОСОБА_5 складено аварійний сертифікат, яким визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мерседес-Бенц Е 200», 2000 року випуску, ДНЗ НОМЕР_2, із урахування коефіцієнту фізичного зносу в розмірі 5 987,98 грн.

Згідно страхового акту № 6260/1, складеного ПАТ «СК «Універсальна», сума страхового відшкодування складає, із врахуванням франшизи у розмірі 500,00 грн., 5487,98 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 59498 від 19.06.2014 року, ПАТ «СК «Універсальна» перерахувало на рахунок ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 5487,98 грн.

Згідно рахунку № 6 від 20.03.2014 року та товарного чеку № 4 від 05.05.2014 року, виданих ФОП ОСОБА_6, ОСОБА_2 витратив на оплату ремонтних робіт та фарбування автомобіля грошові кошти у розмірі 6506,02 грн.

Згідно рахунку-фактури № СФ-0000009 від 21.03.2014 року та товарних чеків від 22.03.2014 року та 27.03.2014 року, виданих ФОП ОСОБА_7, ОСОБА_2 придбав автозапчастин на суму 6300,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позовна вимога ОСОБА_2 про відшкодування завданої йому майнової шкоди підлягає до задоволення лише на суму 2 908,04 грн., які слід стягнути лише з ПАТ «СК «Універсальна», а не у солідарному порядку в тому числі з КУП «ЕкоВін», оскільки завдана шкода не перевищує ліміту страхового відшкодування, встановленого відповідним страховим полісом. В той же час, розмір страхового відшкодування, встановлений страховиком, не можна вважати об'єктивним оскільки страховик не проводив експертного дослідження розмірів матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_2, а фактично понесені останнім витрати, хоча і не у значному розмірі, але перевищують нараховану ПАТ «СК «Універсальна» суму відшкодування, тому суд прийняв до уваги надані позивачем докази фактично уже понесених ним витрат на ремонт пошкодженого автотранспортного засобу.

При визначенні розміру завданої шкоди та розміру страхового відшкодування, страховик застосував при розрахунках коефіцієнт зносу не лише до вартості запчастин, а й до вартості робіт та фарбування автомобіля. В той же час, згідно «Методики авто товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» встановлено відповідну формулу: Ср+См+Ссх(1-0,7)= сума відшкодування, де Ср - вартість робіт, См - вартість матеріалів, Сс - вартість складових, які потребують заміни. Таким чином, коефіцієнт зносу застосовується лише до показника вартості складових, які потребують заміни, і не підлягає застосуванню до вартості робіт та вартості матеріалів, що натомість було зроблено страховиком при визначенні розміру відшкодування. Отже, встановлено, що позивачем фактично були понесені наступні витрати: 6506,02 грн. - оплата ремонтних робіт та вартості матеріалів та 6300,00 грн. - оплата вартості складових, які потребують заміни. Із вказаних сум, відповідно до Методики, індексації суд вважав підлягає оплата вартості складових у сумі 6300,00 грн., із застосуванням коефіцієнту 0,7, оскільки автомобіль випущений понад десять років.

Згідно вказаної у Методиці формули, судом першої інстанції нарахована сума відшкодування, яка складається з: 6 506,02 грн. (вартість робіт + вартість матеріалів) + 6300,00 грн. х (1-0,7) = 6 506,02 грн. + 1890,00 грн. = 8 396,02 грн.

Однак, оскільки встановлено, що ПАТ «СК «Універсальна» добровільно було виплачено позивачу ОСОБА_2 лише 5487,98 грн. вже із врахуванням франшизи, тому суд першої інстанції дійшов висновку про достягнення із страховика: 8 396,02 грн. -5 487,98 грн. = 2908,04 грн.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1000,00 грн. з КУП «ЕкоВін», оскільки відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, ні полісом, ні умовами Генерального договору № 01 А-000029 від 27.08.2013 року, укладеного між ПАТ «СК «Універсальна» та КУП «ЕкоВін», не передбачено. Крім того, ОСОБА_2 не довів ні розмір завданої йому моральної шкоди на суму 10000,00 грн., ні відповідної глибини моральних страждань та переживань. Тому, місцевий суд, беручи до уваги принципи розумності, справедливості та відповідності завданої шкоди, суд дійшов висновку у доведеності розміру моральної шкоди на суму 1000,00 грн.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції в частині стягнення у відшкодування завданої позивачу моральної шкоди 1000 грн.

Проте, разом з тим колегія суддів не може повністю погодитись висновком суду в частині часткового відшкодування завданої позивачу матеріальної шкоди.

Так, покладаючи на відповідача КУП «ЕкоВін» обов`язок по відшкодуванню завданої позивачу моральної шкоди у розмірі 1000 грн., судом враховано, що відповідно до вимог ст. 23 ЦК України та положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача, часу та зусиль необхідних для відновлення попереднього стану та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих та виробничих зв`язках. Таким чином. виходячи з вищенаведеного, ураховуючи конкретні обставини справи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості сума стягнутої на користь позивача моральної шкоди у розмірі 1000 грн. визначена судом правильно.

Правовідносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Статтею 3 зазначеного Закону передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Тобто виходячи із суті такого страхування Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

Згідно з положеннями ст.22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За ст. 29 Закону № 1961-IV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Як вбачається із змісту ст. 38 Закону № 1961-IV причини настання страхового випадку та розмір збитків за загальним правилом визначає страховик.

Згідно із положеннями ст. 36 Закону, якщо особа, яка має право на отримання відшкодування, не задоволена рішенням страховика щодо виплати страхового відшкодування, вона має право подати до МТСБУ скаргу про перегляд вищезазначеного рішення. Якщо прийняте МТСБУ рішення не задовольняє таку особу, то вона має право подати позов до суду щодо відшкодування шкоди в установленому законом порядку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Відповідно до вимог частини 2 статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування), для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Проте, суд першої інстанції вимог статті 1194 ЦК України не врахував та залишив дані вимоги Закону поза своєю увагою.

Установивши, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 13.03.2014 року, ОСОБА_2 завдано майнову та моральну шкоду, розмір страхової виплати, виплаченої ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», є недостатнім для відшкодування фактичного розміру шкоди в повному обсязі, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, який склав 12806, 02 грн., що підтверджується відповідними наявними доказами у справі, тому колегія суддів дійшла висновку про покладення на власника транспортного засобу КУП «ЕкоВін» винного в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди обов'язку відшкодувати на користь позивача 4410 грн. різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), з урахуванням достягнутої судом суми відшкодування.

В іншій частині рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують на не впливають на правильність ухваленого судом рішення.

Згідно ч.1 п.п. 1, 4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 88, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 вересня 2014 року змінити.

Стягнути з комунального унітарного підприємства «ЕкоВін», Код ЄДРПОУ 33810743 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 4410 (чотири тисячі чотириста десять) гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:підпис. В.М. Медяний

Судді: М.В. Матківська

Л.В. Пащенко

Згідно з оригіналом.

Суддя: В.М. Медяний