Ухвала суду № 41520513, 20.11.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/3417/2014 Головуючий в І інстанції Гонтар Д.О.

Категорія Доповідач: Воронцова Л.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року листопада місяця 20 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.Суддів:Воронцової Л.П. Фурман Т.Г.При секретарі:Калюжному О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 08 жовтня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелетроцентраль» до ОСОБА_5 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2014 року ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» звернулося до суду з вище зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1. Між нею та ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» існують цивільні правовідносини, за якими позивач надає ОСОБА_5 послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а відповідачка зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки й на умовах, передбачених договором, який являється публічним і оформлений у вигляді розрахункової книжки споживача та підтверджується квитанціями, які видаються споживачеві після внесення ним плати за надані послуги. ОСОБА_5 тривалий час не сплачує за надані їй послуги, в зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Враховуючи викладене та уточнивши позовні вимоги в ході розгляду справи, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_5 на його користь заборгованість за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання за період з січня 1998 р. по травень 2014 р. в сумі 10 890,77 грн. та судові витрати.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 08 жовтня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 10 890,77 грн., вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_5, посилаючись на те, що суд не взяв до уваги той факт, що суд двічі за її заявами скасовував судові накази про стягнення з неї заборгованості за період з січня 1993 р. по вересень 2013 р. в сумі 10890,13 грн., пропуск позивачем строку позовної давності звернення з позовом до суду та не врахував її тяжкого матеріального положення і неможливості сплачувати заборгованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Херсонська ТЕЦ» просить її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає її не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 оплачує послуги ПАТ «Херсонська ТЕЦ» не в повному об'ємі та несвоєчасно у зв'язку з чим з неї підлягає стягненню заборгованість за період з січня 1998 р. по вересень 2014 р. в сумі 10 890,77 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та це встановлено судом, ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем послуг, які надає ПАТ «Херсонська ТЕЦ». В зв'язку з несвоєчасною та не у повному обсязі оплатою за надані послуги, у неї виникла заборгованість, яка станом на вересень 2014 р. складає 10 890,77 грн., що підтверджується довідкою №551410 від 07.10.2014 р. (а.с.14-15).

Відповідно до договору №381 від 15.09.2010 р. про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання, позивач надав ОСОБА_5 розстрочку на погашення заборгованості зі сплати за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання, що утворилась станом на 01.09.2010 р. в сумі 8456,90 грн. на період з вересня 2010 р. по вересень 2015 р. з оплатою щомісячно 140,95 грн. і суми поточного щомісячного платежу. Даний договір 19.04.2011 р. було розірвано у зв'язку з його систематичним невиконанням відповідачкою /а.с.22-23/.

Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення про надання послуг, постачання холодної та гарячої води і водовідведення розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вносить не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно ст.20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Доводи апеляційної скарги про не взяття судом до уваги факту скасування двічі за її заявами судових наказів та відсутності у неї заборгованості, підлягають відхиленню, як такі, що висновки суду не спростовують, а лише свідчать про наявність спору між сторонами, а не безспірність вимог позивача, що повинно вирішуватися у порядку позовного, а не наказного провадження.

Доводи апелянта про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з позовом до суду підлягають відхиленню, як такі, що не ґрунтуються на законі.

Так, 15.09.2010 р. сторони уклали договір реструктуризації заборгованості, яка утворилася станом на 01.09.2010 р. у сумі 8456,90 грн., і він свідчить про визнання ОСОБА_5 боргу за період з 1998 р. по 01.09.2010 р. та свідчить про вчинення відповідачкою дій, що свідчать про переривання строку позовної давності.

Відповідно до положень ч.1 ст.264 ЦПК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за спожиті відповідачкою послуги, ОСОБА_5 здійснювала оплату вказаних послуг в грудні 2011 р. в сумі 150 грн., у грудні 2013 р. та січні 2014 р. по 200 грн., в березні та квітні 2014 р. в сумі 722 грн. та 264 грн. відповідно. Такі дії відповідачки також свідчать про визнання боргу та переривання перебігу позовної давності.

З огляду на зазначене, судом І інстанції правильно, відповідно до розрахунку, наданого позивачем, визначено розмір заборгованості відповідачки з оплати наданих позивачем послуг.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом її тяжкого матеріального положення, пов'язаного з хворобою чоловіка не ґрунтуються на законі та не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за зобов'язаннями.

Інші доводи апелянта підлягають відхиленню, як такі, що суперечать положенням процесуального законодавства - ст.303 ЦПК України, щодо меж розгляду справи апеляційним судом.

За вказаних обставин, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, висновки суду не спростовують і підлягають відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 08 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: