Справа № 481/753/13-ц
Провадж.№ 2/481/333/2013
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" жовтня 2013 р. Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Васильченко Н.О.,
за участю секретаря Юхименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки, -
ВСТАНОВИВ:
24 квітня 2013 року ОСОБА_3 через свого представника за довіреністю ОСОБА_4 звернувся до суду із цивільним позовом в якому просив зобовязати відповідача ОСОБА_5 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 10.09 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, а також витребування у відповідача оригінал державного акту на право приватної власності вищевказаної земельної ділянки.
Крім того, 25 вересня 2013 року ОСОБА_4 надав суду уточнену позовну заяву із зміненими позовними вимогами в яких просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 03 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що зареєстрований в Новобузькому окрузі реєстрації 13 травня 2008 року за №040802005041, а також витребувати земельну ділянку (предмет договору оренди) площею 10.09 га у ОСОБА_2
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, а також не заперечував проти винесення судом заочного рішення.
Третя особа, відділ держземагенства у Новобузькому районі Миколаївської області, в судове засідання не направила свого представника, проте від заступника начальника відділу надійшло заперечення проти первісного позову позивача в яких останній просив частково задовольнити позов позивача відмовивши в позовній вимозі з приводу повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, оскільки між сторонами (позивачем та відповідачем) був укладений договір оренди земельної ділянки, який є чинним.
Відповідач ОСОБА_2 на виклики суду в судові засідання не зявлявся так само як і не направив в суд будь-яких заяв чи заперечень з приводу позову позивача, а тому суд приймає рішення про заочний розгляд справи в суді, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.
Суд, вислухавши представника позивача ОСОБА_4, вивчивши позов та додані до нього письмові документи дійшов наступного висновку.
Відповідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-МК №028479 від 13.11.2001 року позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 10.09 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.
Крім того згідно договору оренди від 03 березня 2008 року, позивач ОСОБА_1 (орендодавець) передав у оренду відповідачеві ОСОБА_2 (орендар) земельну ділянку призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10.09 га, що розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області. Договір укладений терміном на 49 років із встановленням орендної плати в розмірі 1000 гривень Також земельна ділянка була передана орендареві згідно акту приймання-передачі у стані придатному для використання за цільовим призначенням.
Норма ст.1 ЗУ «Про оренду землі» наголошує, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Разом з тим відповідно ст.15 ЗУ «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Стаття 15 ЗУ «Про оренду землі» наголошує й на тому, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Як вбачається з договору оренди землі від 03 березня 2008 року укладеного між позивачем та відповідачем в розділах «Предмет договору» та «Обєкт оренди» зазначена земельна ділянка сільськогосподарського призначення з її розміром та нормативною грошовою оцінкою, але без зазначення місця розташування такої ділянки, оскільки в п.1 договору вказано, що земельна ділянка знаходиться на території Баратівської сільської ради, але відсутнє позначення за місцем її розташування і дані про встановлення меж земельної ділянки відповідно до затвердженого проекту її виділення в порядку землеустрою.
Частина 4 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» вказує, що невідємною частиною договору оренди землі є акт приймання-передачі обєкта оренди.
Доданий до договору оренди акт приймання-передачі земельної ділянки, яка передається в оренду не містить в собі відомостей про дату укладення такого договору оренди та не зазначено номер державного акта.
Крім того відповідно ПКМ України від 03.03.2004 року, договір оренди земельної ділянки повинен обовязково передбачати умови збереження стану оренди, тобто заходи по охороні земельної ділянки, переданої в оренду. Проте згідно п.17 договору оренди, умови зберігання стану обєкта визначаються як, використання земельної ділянки за цільовим призначенням, що не відповідає вимогам ст.162 ЗК України та ЗУ «Про охорону земель».
Також в договорі оренди належним чином не визначена орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, де в п.9 та п.11 зазначено лише плата у розмірі 1000 гривень та строк внесення до 01 грудня.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06 листопада 2009 року №9, цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України Законом України від 6 жовтня 1998 року "Про оренду землі" та іншими актами законодавства. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦПК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Оскільки в судовому засіданні були встановлені факти того, що оспорюваний договір оренди від 03 березня 2008 року суперечать ст.15 Закону України "Про оренду землі" у суду є достатньо підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
У відповідності ст.88 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 5 8, 10, 11, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки - задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди землі від 03 березня 2008 року, зареєстрований Новобузьким реєстраційним округом Миколаївської філії ДП Центр ДЗК 13 травня 2008 року за №040802005041, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на оренду земельної ділянки площею 10,09 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.
Витребувати земельну ділянку площею 10,09 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області та належать ОСОБА_1 на підставі державного акту на право на земельну ділянку серії II-МК №028479, виданого 13 листопада 2001 році, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів за №2491 у ОСОБА_2, шляхом передачі її за актом приймання передачі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 229,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області, відповідно до ст.ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя Новобузького районного суду
Миколаївської області ОСОБА_6
Судове рішення № 41518176, Новобузький районний суд Миколаївської області було прийнято 10.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 481/753/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: