Постанова № 41517238, 19.11.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/554/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

19 листопада 2014 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О.

секретар судового засідання: Лозінська Н.В.

за участю:

представників позивача: Вдовиченко М.І., Раковського К.Ю.

представників відповідача: Кіт С.М., Прокопюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області та науково-виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Медівін" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом науково-виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Медівін" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2013 року науково-виробниче підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Медівін" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких просили постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог та відмову в задоволенні позову відповідно, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

В ході судового засідання представники позивача апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, просили вимоги, що в ній викладені, задовольнити та заперечили проти апеляційної скарги відповідача.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та заперечили проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками відповідача в період з 16 листопада по 24 грудня 2012 року проведено виїзну планову документальну перевірку НВП ТОВ "Медівін" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 3439/2202/25494262 від 24.12.2012 року.

В ході перевірки виявлені та відображені в акті перевірки порушення позивачем вимог пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року всього на суму 294 976 грн., в тому числі у IV кварталі 2011 року на суму 4715 грн., у I кварталі 2012 року на суму 129 339 грн., у II кварталі 2012 року на суму 97 707 грн. та у III кварталі 2012 року на суму 63 215 грн. (том 1, а.с. 15-48).

Вказаного висновку щодо заниження позивачем суму податку на прибуток за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року всього на суму 294 976 грн. відповідач дійшов з огляду на безпідставне віднесення позивачем до складу витрат (рядок 05 Декларації "Витрати операційної діяльності, в тому числі: рядок 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)"):

1) витрат на оплату послуг, отриманих від НВП ТОВ "Сучасні медичні технології", без підтверджуючих документів на суму 351 900 грн., в тому числі у IV кварталі 2011 року в сумі 20 500 грн., у I кварталі 2012 року в сумі 63 700 грн., у II кварталі 2012 року в сумі 51 700 грн. та у III кварталі 2012 року в сумі 216 000 грн.;

2) витрат за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року в сумі 603 649 грн., не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами;

3) не підтверджену відповідними розрахунковими та первинними документами суму амортизаційних відрахувань у розмірі 333 149 грн., в тому числі у I кварталі 2012 року - 67 961 грн. та у II кварталі 2012 року - 265 188 грн. (том 1, а.с. 25-26);

4) витрат на оренду приміщень та напівпричепа у ОСОБА_6 без підтверджуючих документів на суму 114 000 грн., в тому числі за I квартал 2012 року в сумі 66 000 грн., за II квартал 2012 року в сумі 42 000 грн. та за III квартал 2012 року в сумі 6000 грн. (том 1, а.с. 28-30).

На підставі вищевказаного акту перевірки Вінницькою ОДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000012310 від 09.01.2013 року про збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток в сумі 470 107 грн., з яких 294 976 грн. за основним платежем і 145 131 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, а.с. 12-14).

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування такого рішення.

Частково задовольняючи позовні вимоги НВП ТОВ "Медівін", суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу підтвердились лише в частині непідтвердження витрат на оплату послуг, отриманих від НВП ТОВ "Сучасні медичні технології" та витрат на оренду приміщень та напівпричепа у ОСОБА_6

Колегія суддів частково погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та зважає на таке.

Відповідно до ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 14.1.27. ст.14 ПК України передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування.

Відповідно до ч.1 п.п.138.2. ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

В силу ст.135 ПК України при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 року № 996-14 зі змінами і доповненнями встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) регулює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06 1995 р. за № 168/704 (далі - Положення).

Так, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів ( п. 2.1 Положення).

З огляду на вимоги п. 2.2 та 2.3 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо (п. 2.4. Положення).

Згідно із вимогами п.2.7 Положення первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

З наведених норм видно, що до складу валових витрат не належать витрати, не підтверджені первинними документами, тобто документами, які містять відомості про господарську операцію і підтверджують її здійснення (фіксують факт здійснення господарської операції) та складаються під час її здійснення, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення).

Відповідно до матеріалів справи, 01.07.2011 року між НВП ТОВ "Медівін" (Замовник) та НВП ТОВ "Сучасні медичні технології" (Виконавець) укладено договір № 107 на створення (передачу) науково-технічної продукції, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе обов'язок з виконання наукових робіт для Замовника за темою "Розробка та впровадження алгоритму обстеження вагітних для виявлення плодів з хромосомною патологією в першому та другому триместрах вагітності" (том 1, а.с. 130-132).

Згідно з п. 2.1, 3.1 Договору зміст і терміни виконання основних етапів визначаються календарним планом робіт. Загальна вартість послуг з виконання науково-дослідної роботи становить 1 450 000 грн. з ПДВ.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що розрахунки з Виконавцем здійснюються поетапно на підставі актів здачі-приймання науково-технічної продукції. Остаточний розрахунок проводиться після приймання і позитивної оцінки Замовником наукової продукції згідно з умовами договору.

Календарний план виконання робіт за договором № 107 від 01.07.2011 року розрахований на чотири етапи з 01.07.2011 року по 28.09.2012 року (том 1, а.с. 152).

Сторонами договору затверджено Технічне завдання про науково-дослідну роботу за темою: "Розробка та впровадження алгоритму обстеження вагітних для виявлення плодів з хромосомною патологією в першому та другому триместрах вагітності" (том 1, а.с. 135-138), яке не містить дати його складання та затвердження.

За результатами першого етапу робіт НВП ТОВ "Сучасні медичні технології" оформило Проміжний звіт за темою науково-дослідної роботи, який стосується аналізу показань для проведення інвазивної пренатальної діагностики на підставі змінених біохімічних маркерів вагітних (том 1, а.с. 139-150). Позивач вказує, що результатом першого етапу робіт за договором є виключно проміжний звіт, який і був підставою для оплати наданих послуг.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав акти здачі-прийняття продукції (том 1, а.с. 139-150), платіжні доручення (том 1, а.с. 161-181).

Витрати на оплату послуг, отриманих від НВП ТОВ "Сучасні медичні технології" в сумі 351 900 грн., були віднесені до складу витрат операційної діяльності.

Однак, за договором № 107 від 01.07.2011 року НВП ТОВ "Сучасні медичні технології" взяло на себе зобов'язання створити науково-технічну продукцію, яка б відповідала певним науковим, технічним, економічним та іншим вимогам. Наслідком науково-дослідної роботи мав би бути певний алгоритм (послідовність дій), виконання якого призвело б до умовної ефективності та можливого запровадження у діяльності НВП ТОВ "Медівін".

Як вбачається з проміжного звіту, який стосується аналізу показань для проведення інвазивної пренатальної діагностики на підставі змінених біохімічних маркерів вагітних, зазначена у ньому інформація повністю використана з інших наукових робіт, в ньому немає посилань на наукові дослідження та аналізи, що проведені саме НВП ТОВ "Сучасні медичні технології" на виконання умов договору з позивачем.

Разом з цим встановлено, що для підготовки основної частини проміжного звіту (включаючи дані численних досліджень у кількісному та процентному співвідношенні, а також самі висновки) використано з матеріалу "ІНФОРМАЦІЯ_1" під редакцією ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Даний матеріал розміщено на сайті ТОВ "Академічна клініка" (м. Київ): http://www.academclinic.com.ua., тобто, фактично дослідження були виконані не НВП ТОВ "Сучасні медичні технології", а іншим суб'єктом - ТОВ "Академічна клініка" в період з січня 2007 року по жовтень 2008 року. Для написання проміжного звіту також використано Методичні рекомендації "ІНФОРМАЦІЯ_2 під редакцією авторського колективу ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, затверджених начальником Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення м. Києва Качуровою Л.В. 12.05.2009 року. Зокрема, частину інформації зі згаданого джерела використано у розділі звіту "Актуальність дослідження", а частину (принципову схему медико-генетичного обстеження вагітної та плода з урахуванням всіх показань до проведення інвазивної пренатальної діагностики) в основному розділі "Результати та обговорення" (http://www.baksheev.com.ua/books/book_127doc).

Слід зауважити, що з проміжного звіту не вбачається, коли саме виконувались роботи з аналізу показань для проведення інвазивної пренатальної діагностики, де саме, з використанням якого саме обладнання НВП ТОВ "Сучасні медичні технології", стосовно якої саме кількості піддослідних вагітних жінок. Крім цього звіт не містить дати його складання та підписання (погодження) сторонами.

Крім того, зі змісту актів здачі-прийняття робіт неможливо перевірити конкретного обсягу та виду наданих послуг, призначення здійснених позивачем платежів та їх розмір є незрозумілими, адже в матеріалах справи відсутня калькуляція першого етапу робіт.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що здійснену товариством оплату слід розуміти як авансування замовлених робіт (послуг).

Відповідно до пп. 139.1.3 п. 139.1 ст. 139 ПК України не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку витрати на попередню (авансову) оплату товарів, робіт, послуг.

Згідно до наданих позивачем платіжних доручень НВП ТОВ "Медівін" в повному обсязі сплатило авансовий платіж за створення науково-технічної продукції за договором № 107 від 01.07.2011 року. Водночас акти здачі-прийняття продукції складені пізніше ніж оплачено перший етап робіт, до того ж з порушенням строку виконання першого етапу робіт (з 01.07.2011р. по 30.11.2011р.), що суперечить п. 2.3 договору, яким передбачено здійснення розрахунків на підставі актів здачі-приймання науково-технічної продукції.

Отже, позивач фактично сплатив аванс для виконання робіт за договором, про що свідчить також, зазначене у платіжних дорученнях (том 1, а.с. 161-181), призначення платежу "авансовий платіж за створення науково-технічної продукції згідно договору № 107 від 01.07.2011 року". Тому, наведені витрати не можуть бути віднесені до складу витрат при визначенні оподаткованого прибутку.

За таких обставин колегія суддів вважає вірним висновок податкового органу про безпідставність віднесення НВП ТОВ "Медівін" до складу витрат при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток витрат на оплату послуг (робіт) контрагента НВП ТОВ "Сучасні медичні технології" в сумі 351 900 грн. та заниження у зв'язку з цим своїх грошових зобов'язань на суму 74 309 грн.

В ході перевірки також було співставлено відомості, зазначені у деклараціях з податку на прибуток з додатками за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року, та дані бухгалтерського обліку підприємства та наявних первинних документів, які були надані платником під час проведення перевірки та виявлено розбіжність у формуванні позивачем витрат в сумі 603 649 грн.

Вказана розбіжність виникла у зв'язку із ненаданням позивачем документів для підтвердження витрат у такій сумі. Разом із тим, позивач вказує на те, що надав усі первинні документи, які підтверджують правомірність формування витрат при визначенні оподаткованого прибутку.

Судом першої інстанції було призначено судово-економічну експертизу у цій справі, на вирішення якої поставлено, зокрема, наступні питання:

1) Чи підтверджується документально висновок акту перевірки Вінницької ОДПІ № 3439/2202/25494262 від 24.12.2012 року про наявність розбіжності на суму 603 649 грн. між даними аналітичного обліку та первинними документами, які були надані НВП ТОВ "Медівін" до перевірки, і даними декларацій про прибуток цього підприємства за I, II, III квартали 2012 року, в тому числі розбіжність на суму 418 242 грн. за I квартал 2012 року, на суму 106 383 грн. за II квартал 2012 року і на суму 79 024 грн. за III квартал 2012 року?

2) Чи підтверджується документально висновок акту перевірки Вінницької ОДПІ № 3439/2202/25494262 від 24.12.2012 року про безпідставне віднесення НВП ТОВ "Медівін" до складу валових витрат (рядок 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)") витрат, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, на суму 603 649 грн., в тому числі на суму 418 242 грн. за I квартал 2012 року, на суму 106 383 грн. за II квартал 2012 року і на суму 79 024 грн. за III квартал 2012 року?

Висновком експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1012/13-21 від 25.10.2013 року за результатами проведення судово-економічної експертизи в адміністративній справі № 802/554/13-а встановлено, що в наданих на дослідження документах відсутній облік доходів, витрат та інших показників пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування позивача (т.5, а.с.14). Експерту не видається за можливе надати відповідь на питання про те, чи підтверджується документально висновок акту перевірки Вінницької ОДПІ № 3439/2202/25494262 від 24.12.2012 року про наявність розбіжності на суму 603 649 грн. між даними аналітичного обліку та первинними документами, які були надані НВП ТОВ "Медівін" до перевірки, і даними декларацій про прибуток цього підприємства за I, II, III квартали 2012 року, в тому числі розбіжність на суму 418 242 грн. за I квартал 2012 року, на суму 106 383 грн. за II квартал 2012 року і на суму 79 024 грн. за III квартал 2012 року. Крім того, за наявними в матеріалах справи та додатково наданими документами НВП ТОВ "Медівін" експерту не видається за можливе спростувати чи підтвердити висновок акту перевірки Вінницької ОДПІ Вінницької області №3439/2202/25494262 від 24.12.2012 року про безпідставне віднесення НВП ТОВ "Медівін" до складу валових витрат (рядок 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)") витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, на суму 603 649 грн., в тому числі на суму 418 242 грн. за I квартал 2012 року, на суму 106 383 грн. за II квартал 2012 року і на суму 79 024 грн. за III квартал 2012 року (том 5, а.с. 56-65).

В подальшому, у зв'язку з поданням сторонами додаткових матеріалів, які не були надані експерту під час проведення первинної експертизи (бухгалтерські документи, які підтверджують витрати НВП ТОВ "Медівін" за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року, та узагальнений перелік документів, які було використано Вінницькою ОДПІ при проведенні перевірки підприємства), ухвалою суду від 02.12.2013 року призначено додаткову судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено ті ж самі питання.

Відповідно до висновку експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2416/13-21 від 27.08.2014 року за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи, нових даних, які б змінили попередні висновки експертизи в частині непідтверджених витрат позивача на суму 603649 грн. експертом не здобуто (том 5, а.с. 156-166).

Тобто, вказаними експертними висновками фактично підтверджено відсутність документів, які б надали право позивачеві при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток враховувати витрати в сумі 603649 грн., які непідтверджені відповідними первинними документами.

Наведені обставини свідчать про завищення позивачем витрат операційної діяльності на вказану суму та про правильність доводів відповідача та хибність висновків суду першої інстанції в цій частині.

Встановлено, що в період який охопила перевірки позивач відніс до складу витрат, витрати в сумі 114 000 грн. на послуги з оренди приміщень та напівпричепа за договорами оренди № 15/4 від 03.01.2012 року, №1/01/3 від 03.01.2012 року, від 02.04.2011 року.

Вказані договору укладені із ОСОБА_6 (орендодавець), який помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 06.02.2012 року. В матеріалах справи відсутні докази переоформлення договорів оренди у зв'язку із зміною власника майна, що передавалось в оренду. Отже, вказаний орендодавець не міг надавати позивачеві вказані послуги за період з 05.02.2012 року по 30.09.2012 року, що вказує на порушення вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України у зв'язку із включенням до складу витрат операційної діяльності витрат без підтверджуючих документів.

Відповідно до матеріалів справи, НВП ТОВ "Медівін" віднесло до складу витрат амортизаційні відрахування у розмірі 333149 грн., нараховані за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року.

Відповідно до пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПК України амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Відповідно до пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 ПК України нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

Для з'ясування питання про те, чи підтверджується документально у податковому обліку та звітності НВП ТОВ "Медівін" сума нарахованих амортизаційних відрахувань за І та ІІ квартали 2012 року, судом першої інстанції призначено судово-економічну експертизу у цій справі.

Відповідно до висновку експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2416/13-21 від 27.08.2014 року за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи в адміністративній справі № 802/554/13-а (том 5, а.с. 156-166) за результатами дослідження первинних документів НВП ТОВ "Медівін", які підтверджують витрати на придбання (створення) основних засобів та на проведення ремонту, а також Актів введення в експлуатацію основних засобів за період з 18.08.2011 року по 21.09.2012 року, документально та нормативно підтверджується сума нарахованих амортизаційних відрахувань за І та ІІ квартали 2012 року у податковому обліку та звітності НВП ТОВ "Медівін". Відтак, висновок акту перевірки Вінницької ОДПІ № 3439/2202/25494262 від 24.12.2012 року про безпідставне включення НВП ТОВ "Медівін" до складу витрат рядок 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)") амортизаційних відрахувань в сумі 333 149 грн. за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року документально не підтверджується.

Виходячи із відсутності обставин, які б викликали сумнів у правильності вказаного експертного висновку, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача про завищення НВП ТОВ "Медівін" своїх валових витрат за рахунок включення до них амортизаційних відрахувань в сумі 333 149 грн.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним так, як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову, якою частково задовольнити позов науково-виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Медівін".

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу науково-виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Медівін" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області задовольнити частково .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року скасувати в частині задоволених позовних вимог.

В цій частині прийняти нову постанову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області № 0000012310 від 09.01.2013 року форми "Р" в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 104943 грн., в тому числі 69962 грн. за основним платежем та 34981 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У задоволенні решти позову - відмовити.

В іншій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь науково-виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Медівін" (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 10, ідентифікаційний номер 25494262) понесені під час розгляду справи судові витрати в розмірі 8295 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду буде складена в повному обсязі "26" листопада 2014 р.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Смілянець Е. С.

Сушко О.О.