Ухвала суду № 41516952, 19.11.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2131/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

19 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

за участю секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.

за участю:

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Могилів-Подільська об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В :

Могилів - Подільська ОДПІ звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовано тим, що за ОСОБА_2 рахується заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 6323 гривні 75 копійок, яка в добровільному порядку не погашена, у зв`язку з чим дана заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.08.2014 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.08.2014 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні відповідач (апелянт) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.08.2014 року скасувати, дала пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Крім того, направив на адресу суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, з яких вбачається, що позивач апеляційну скаргу не визнає у повному обсязі, проти її задоволення заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Могилів - Подільською ОДПІ проведена перевірка, за результатами якої складено акт №122/17/2056911486 від 10 лютого 2014 року (а.с.14 -24). В ході перевірки податковим органом виявлено порушення ОСОБА_2 п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п.п. "В" п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, що полягає у неподанні податкової декларації за 2012 рік, а також п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174, ст. 176 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму загального оподатковуваного річного доходу за 2012 рік в сумі 101180 гривень. Суть виявлених порушень полягає у тому, що відповідачем ОСОБА_2 після прийняття спадщини померлого рідного брата не було подано відповідну податкову декларацію за звітний період, та не сплачено податок з доходів у розмірі 5% вартості успадкованого майна (будинку), що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення (п.п.174.2.2. п. 174.2 ст. 174 ПК України у редакції, чинній на час прийняття відповідного рішення).

На підставі вказаного акта податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №459/в/17 від 18 лютого 2014 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в сумі 5059,00 гривень та 1264 гривень 75 копійок штрафних санкцій. 24 березня 2014 року органом державної податкової служби складено податкову вимогу №184-02 щодо сплати відповідачем наявного у неї податкового боргу.

Відтак, за відповідачем рахується заборгованість, що виникла в зв'язку з несплатою грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6323 гривні 75 копійок.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

Пункт 59.5 статті 59 ПК України визначає, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Статтею 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, що має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Доказів погашення заборгованості відповідачем, оскарження нею відповідного податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги в ході судового розгляду сторонами не надано. В судовому засіданні відповідач не заперечувала також факту неподання податкової декларації та несплати нарахованого податку.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а відтак позов підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 24 листопада 2014 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.