Ухвала суду № 41516843, 13.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5733/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроком Компонентс» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроком Компонентс» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроком Компонентс» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів України у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2013 року № 0013181502.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що податковим органом 04.10.2013 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Євроком Компонентс», за результатами якої складено акт від 04.10.2013 року № 96/1502/36713111.

Перевіркою зафіксовано, що позивачем порушено граничні терміни сплати податку на додану вартість: при граничному терміні сплати 31.08.2012 року позивач за серпень 2012 року фактично здійснив розрахунок 03.09.2012 року та при граничному терміні сплати 01.10.2012 року позивач за вересень 2012 року фактично здійснив розрахунок 02.10.2012 року, чим порушив п. 57.1 ст. 57 ПК України, у зв'язку з чим відповідачем щодо позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 16 633,07 грн. згідно зі ст. 126 ПК України.

Зазначені вище обставини слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 4 жовтня 2013 року форми «Ш» № 0013181502, яким позивачу визначено зобов'язання по сплаті штрафних санкцій у розмірі 16 633,07 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

Пунктом 126.1 статті 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

З матеріалів справи слідує, що по податковій декларації № 9049835392 від 17.08.2012 року граничний термін сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання припадає на 31.08.2012 року, а фактично позивачем сплачено грошове зобов'язання 03.09.2012 року, тобто з порушенням строку на 4 календарних дні, а по податкові декларації № 9057152817 від 19.09.2012 року граничний термін сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання припадає на 01.10.2012 року, а фактично грошове зобов'язання сплачено 02.10.2012 року, тобто з порушенням строку на 2 календарних дні. Дані обставини не заперечуються сторонами.

Проаналізувавши зазначені вище правові норми в контексті встановлених обставин справи, апеляційна інстанція приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку щодо необґрунтованості доводів позивача з приводу несвоєчасної сплати ним узгодженого грошового зобов'язання здійснена з поважних причин та під впливом обставин, які не залежали від нього, а саме через проведення обшуку упродовж періоду з 22.08.2012 року по 31.08.2012 року, який закінчився вночі 31.08.2012 року, у зв'язку з чим позивач не міг виконати ці зобов'язання. При цьому, колегія суддів виходить з слідуючого.

Дійсно, у позивача органом слідства проведено обшук, який згідно з протоколом розпочався 22.08.2012 року та закінчився 31.08.2012 року о 14:00 год., за результатами обшуку вилучено сервер і комп'ютери.

ТОВ «Євроком Компонентс» листами від 28.08.2012 року звернулися до прокуратури Києво-Святошинського району Київської області, Державної податкової служби України та до Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області з проханням вжити відповідних заходів з метою припинення протиправних дій невідомих осіб під керуванням слідчого та відновлення нормальної роботи товариства. Прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області розглянуто скаргу позивача на дії слідчого, проте порушень чинного законодавства під час проведення обшуку у позивача не встановлено, про що повідомлено позивача листом від 05.09.2012 року.

Разом з тим, чинне податкове законодавство не містить норм, згідно з якими проведення обшуку у приміщеннях підприємства надає підстави для несвоєчасної сплати підприємством сум самостійно визначеного податкового зобов'язання.

Приписами чинного на час проведення обшуку КПК України (ст.ст.177-189) передбачено, що обшуки і виїмки, крім невідкладних випадків, повинні провадитись удень. При обшуку або виїмці можуть бути вилучені лише предмети і документи, які мають значення для справи, а також цінності і майно обвинуваченого або підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна. Копії вилучених документів за клопотанням власника, а також інших осіб, які за законодавством мають право користуватися цими документами, можуть бути надані слідчим під час вилучення документів. … . При наявності в протоколі зауважень на неправильні дії, допущені під час обшуку, слідчий не пізніше двох днів повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за слідством. Разом з тим, як вже зазначалося вище прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області за скаргою позивача на дії слідчого і працівників податкової міліції під час проведення обшуку порушень не встановлено. Під час проведення обшуку здійснювалась діяльність товариства, отже, позивач мав можливість та був зобов'язаний здійснити сплату податкового зобов'язання вчасно, а проведення обшуку і вилучення серверів та комп'ютерів позивача не є обставиною, яка унеможливлює своєчасну сплату підприємством задекларованих грошових зобов'язань, оскільки позивач не позбавлений можливості безпосередньо у банку шляхом перерахування коштів з рахунку чи внесенням готівки здійснити необхідні платежі до бюджету.

Крім того, відповідно до довідки відділення «Київське №2» ПАТ «Альфа-Банк» від 20.11.2013 у позивача є чотири рахунки, в період з 22.08.2012 року по 31.08.2012 року по одному з рахунків здійснювався рух грошових коштів.

Відповідно до довідки від 12.11.2013 року АТ «УкрСиббанк» у період з 22.08.2012 року по 31.08.2012 року по рахунку позивача проводились кредитові операції, а дебетові операції відсутні.

Посилання апелянта на те, що обшук закінчився вночі 31.08.2012 року, суперечать протоколу обшуку, згідно з яким слідчу дію закінчено о 14-00 год., тобто позивач після закінчення обшуку о 14-00 год 31.08.2012 року міг здійснити сплату сум самостійно визначеного податкового зобов'язання до закінчення передбаченого законодавством строку. Судом першої інстанції правомірно визнано наданий позивачем рукописний текст із зауваженнями стосовно обшуку в силу приписів ч. 3 ст.70 КАС України в якості не належного і не допустимого доказу у справі, оскільки у вказаному тексті відсутні відомості щодо особи, якою його складено, дата його складання, а також відомості про те, до якого саме документа та кому подано ці зауваження.

З приводу посилань апелянта про несвоєчасне опрацювання банком платіжних доручень позивача та їх виконання, колегія суддів не може прийняти їх в якості належного обґрунтування щодо неможливості вчасної сплати грошових зобов'язань позивача, оскільки Податковий кодекс України визначає тривалий строк для сплати податкового зобов'язання, упродовж якого платник податку повинен здійснити платіж до бюджету. Відтак, дії платника податку щодо здійснення платежів до бюджету в останні дні визначеного законодавством строку та виникнення непередбаченої ним неможливості їх своєчасного здійснення з тих чи інших причин є ризиками, відповідальність за які несе безпосередньо такий платник податку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено як факт несвоєчасної сплати податкового зобов'язання позивачем, так і правомірність своїх дій при визначенні штрафних фінансових санкцій, що свідчить на обґрунтованість і законність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроком Компонентс» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 20.11.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.