Постанова № 41516129, 18.11.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2573/14-a

18 листопада 2014 р.

м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Тернополі справу за позовом Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Сервер» про стягнення заборгованості на суму 952501,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільської області (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Сервер» (надалі – відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами, на загальну суму 952501,50 грн., який виник у зв’язку з несплатою відповідачем податкових зобов’язань по податку на додану вартість.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі у відповідності до вимог ч.4 ст.122 КАС України.

Відповідач в судове засідання не прибув. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надходило.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та з’ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Згідно даних обліку, Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільської області, як контролюючим органом, що здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та погашення податкових зобов’язань встановлено, що відповідачем не сплачені узгоджені суми податкових зобов’язань на суму 952501,50 грн. по податку на додану вартість, комунальному податку, податку на прибуток, штрафні санкції за порушення законодавства про патентування та податку на доходи фізичних осіб.

Заявлена до стягнення сума заборгованості по податку на додану вартість на суму 952501,50 (в тому числі – 462222,50 грн. штрафних санкцій), підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: копіями корінців податкових повідомлень рішень форми «Р» від 09.07.2010 року №0000612305/0, від 10.09.2010 року №0000922305/1, довідкою про наявність податкового боргу станом на 21.10.2014 року (а.с. 5), розрахунком суми позовних вимог (а.с.6), обліковою карткою платника податків станом на 31.12.2012 року.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов’язань, не заявлений у судовому порядку податковий борг по податку на додану вартість становить 952501,50 грн.

З метою погашення заборгованості Тернопільською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільської області за юридичною адресою боржника направлялись податкова вимога форми «Ю» від 25.01.2011 року №84. Вказані заходи не призвели до повного погашення податкового боргу.

У статті 16 Податкового кодексу України визначені зобов’язання платників податків, один з яких зобов’язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України.

Згідно п.57.3 ст.53 уразі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання, платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Варто зазначити, податкові повідомлення – рішення від 09.07.2010 року №0000612305/0 та від 10.09.2010 року №0000922305/1 були оскаржені відповідачем до Тернопільського окружного адміністративного суду. Постановою суду по справі №2-а-1970/404/11 від 21.03.2011 року позов задоволено частково, у задоволенні позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2010 року №0000612305/0 та від 10.09.2010 року №0000922305/1 - відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року апеляційні скарги ТОВ «Авто-Сервер», Тернопільської ОДПІ залишено без задоволення. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року у справі №2-а-1970/404/11 - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 11.08.2014 року відмовлено Тернопільській ОДПІ Головного управління Міндоходів в Тернопільській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року.

Зважаючи на викладене, на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом, податкові повідомлення-рішення від 09.07.2010 року №0000612305/0 та від 10.09.2010 року №0000922305/1, якими ТОВ «Авто-Сервер» нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість, є узгодженими з моменту набрання законної сили постанови по справі №2-а-1970/404/11.

Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Оскільки податкові зобов’язання по податку на додану вартість на суму 952501,50 грн. відповідачем не сплачено в установлений чинним законодавством строк, такі зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п.п.20.1.18. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Так, статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкових зобов’язань по податку на додану вартість, що призвело до виникнення податкового боргу станом на час розгляду справи на загальну суму 952501,50 грн., а тому даний податковий борг підлягає до стягнення в судовому порядку, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 71, 94, 122, 128, 160-163, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Сервер (код 33198715) податковий борг по податку на додану вартість на суму 952501,50 грн. (дев’ятсот п’ятдесят дві тисячі п’ятсот одна гривня 50 копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна:

Суддя Мандзій О.П.