Постанова № 41516023, 24.11.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2014 р. Справа № 922/2645/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В. О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - Ворожбянов А.М. (довіреність від 31.12.13 №08-11/6034/2-13).

відповідача - Коваленко Ю.О. (довіреність від 11.07.14).

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2478 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 12.08.14 у справі № 922/2645/14

за позовом Харківської міської ради, м.Харків,

до ТОВ "АВ-КОМ", м.Харків,

про повернення земельної ділянки та стягнення 286 443,72 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "АВ-КОМ", в якій просить суд: зобов'язати ТОВ "АВ-КОМ" повернути в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0,0505 га, яка розташована за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 2; стягнути з ТОВ "АВ-КОМ" на користь Харківської міської ради доходи, отримані від безпідставно набутого майна в розмірі 286443,72 грн.

Рішенням господарського суду від 12.08.14 (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача доходи, отримані від безпідставно набутого майна, в розмірі 286447,72 грн., а також судовий збір у розмірі 5728,95 грн. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Відповідач із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить: оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з ТОВ "АВ-КОМ" доходів, отриманих від безпідставно набутого майна в розмірі 286447,72 грн. та судового збору у розмірі 5728,95 грн.; ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити Харківській міській раді в задоволенні позову.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому Харківська міськрада, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення та безпідставність доводів апелянта, просить залишити зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 02.10.14 за клопотанням відповідача було продовжено строк розгляду справи та оголошено перерву до 11.11.14.

Позивач 07.11.14 надав суду пояснення, в яких наполягає на тому, що хоча дії відповідача з набуття земельної ділянки та її використання внаслідок придбання у власність будівлі і не є протиправними, але водночас відсутність зареєстрованих речових прав на земельну ділянку у цієї особи вказує на відсутність достатніх правових підстав для її набуття, а тому, на думку позивача, місцевим господарським судом обґрунтовано стягнуто з відповідача суму доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (земельної ділянки).

Відповідачем 11.11.14 надано пояснення, в яких зазначається, що ТОВ «АВ-КОМ» правомірно набуло права користування земельною ділянкою, на якій розташовано нерухоме майно; натомість суд першої інстанції, на думку відповідача, безпідставно ототожнив відсутність права оренди земельної ділянки із відсутністю підстав для володіння земельною ділянкою; також відповідачем надано копії платіжних доручень, згідно з якими ним сплачувався земельний податок.

У судовому засіданні 11.11.14 було оголошено перерву до 20.11.14.

Позивачем 13.11.14 надано пояснення щодо правового режиму земельної ділянки у зв'язку з наявністю договору оренди землі від 16.07.01, укладеного з колишнім власником нерухомого майна АТ «БІОМОС»; на думку позивача, вищевказаний договір з АТ «БІОМОС» є припиненим з 31.12.01 у зв'язку з його закінченням, також Харківська міськрада зазначає, що правовідносини за вищевказаним договором стосуються лише його сторін (Харківської міськради та АТ «БІОМОС») і не впливають на права та обов'язки ТОВ «АВ-КОМ». Також позивач надав письмові пояснення щодо розрахунку доходу, який, на думку Харківської міськради, був одержаний ТОВ «АВ-КОМ» від безпідставно набутого майна (земельної ділянки).

Відповідачем надано пояснення (від 17.11.14 та від 19.11.14), в яких ТОВ «АВ-КОМ» зазначає про необґрунтованість розрахунків позивача, які здійснені виходячи з розміру орендної плати (тоді як договір оренди між сторонами укладено не було). Також відповідач наполягає на тому, що договір оренди, укладений Харківською міськрадою з АТ «БІОМОС», є чинним, оскільки спірна земельна ділянка не була повернута за відповідним актом-приймання-передачі, як це передбачено п.6.1 договору оренди.

Присутні в судовому засіданні 20.11.14 представники сторін підтримали викладену ними письмово правову позицію.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши представників сторін в судовому засіданні, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Згідно з обстеженням земельної ділянки, проведеним 28.05.14 Департаментом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради, було встановлено, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 2, площею 0,0505 га використовується ТОВ "АВ-КОМ» для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж фасадної та бокових частин будівлі та по периметру встановленого забору з тильної частини будівлі.

Право власності на нежитлову будівлю літ. "А-2" площею 555,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 2, було отримано ТОВ "АВ-КОМ" на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 13.03.06, укладеного з АТ " БІОМОС ".

Рішенням Харківської міської ради від 25.12.07 №292/07 ТОВ "АВ-КОМ" надано в оренду земельну ділянку площею 0,0505 га, у тому числі: ділянка № 1 - 0,0392 га та ділянка №2 - 0,0113 га по Харківській набережній, 2 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-2" строком до 01.12.12.

21.08.08 Харківським міським головою підписані з ТОВ "АВ-КОМ" два договори оренди землі по Харківській набережній, 2, у м. Харкові строком до 01.12.12, які, відповідно до діючого на той момент Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 03.10.07 № 203/07, були передані до управління земельних ресурсів у м. Харків для їх державної реєстрації.

Проте як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, наданих суду першої та апеляційної інстанції, державна реєстрація договору оренди не була здійснена.

За таких обставин, місцевий господарський суд, із посиланням на ст. 125 Земельного Кодексу України (відповідно до якого право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав), ст.182 ЦК України в редакції, чинній на момент підписання між сторонами договору оренди від 21.08.08, та ст.210 ЦК України - дійшов обґрунтованого висновку про те, що незареєстрований договір оренди землі, хоча й узгоджений учасниками правочину та підписаний ними, не є укладеним незалежно від причин, що призвели до відсутності його державної реєстрації.

Позивач, стверджуючи, що майно (земельну ділянку) набуто відповідачем безпідставно, звернувся до господарського суду з позовом, у якому з посиланням на ст.1213 ЦК України просив зобов'язати ТОВ "АВ-КОМ" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міськради вказане майно, а також стягнути з відповідача доходи, отримані від зазначеного майна в розмірі 286443,72 грн. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку (т.1, а.с.18,19), вказану суму визначено як різницю між розміром плати за землю, яка повинна була надійти до місцевого бюджету, та фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою за період з 01.07.11 по 01.06.14.

Відмовляючи в позовній вимозі щодо повернення земельної ділянки, місцевий господарський суд, із посиланням на ст. 41 Конституції України, ст. 346 ЦК України зазначив, що земельна ділянка не може бути повернута в натурі Харківській міській раді без знецінення належною відповідачеві на праві власності будівлі, що знаходиться на цій ділянці, а відтак, повернення вказаної земельної ділянки призведе до позбавлення відповідача права власності на будівлю, позбавлення та обмеження його у праві вільно володіти, користуватися та розпоряджатися майном - що є неприпустимим.

Колегія суддів вважає зазначений висновок обґрунтованим, таким, що відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому оскаржуване рішення в частині відмови в позовних вимогах щодо зобов'язання ТОВ "АВ-КОМ" повернути в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради спірну земельну ділянку підлягає залишенню без змін. Суд апеляційної інстанції також враховує, що Харківською міськрадою рішення в цій частині не оскаржувалося; в ході апеляційного провадження позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача 286443,72 грн. - колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції позивача, з якою погодився суд першої інстанції, вказана сума нарахована як доходи, отримані від безпідставно набутого майна, в порядку статей 1212, 1213, 1214 ЦК України.

Як вбачається зі змісту вказаних статей, зокрема, із вжитого в них терміну «потерпілий», вони застосовуються до деліктних правовідносин, коли фізичній або юридичній особі завдано шкоди шляхом порушення їх охоронюваних законом прав, зокрема - майнових. Отже, на думку колегії суддів, для застосування вищезазначених норм ЦК України має бути доведено факт протиправності дій відповідача.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, яким у постанові від 06.11.14 у справі №922/1087/14 вказано, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення ст. 22 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 224 Господарського кодексу України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини). Як вбачається з матеріалів справи, Харківською міськрадою не доведено наявність вищевказаних елементів цивільного правопорушення в діях ТОВ «АВ-КОМ».

У зв'язку з цим твердження позивача у наданих суду поясненнях (т.2, а.с.40) про те, що поняття «без достатніх правових підстав», яке передбачене у ст.1212 ЦК України, визначає, що певні дії особи є вчиненими без порушення конкретних правових норм, тобто за відсутності делікту, але при цьому й без наявності належних, тобто визначених іншими правовими нормами правових підстав - колегія суддів вважає довільним тлумаченням змісту ст.1212 ЦК України.

Крім того, відсутність конкретного правопорушення у вигляді набуття майна за рахунок потерпілого виключає обов'язок з відшкодування доходів від вказаного майна в порядку ст.1214 ЦК України, на яку посилається Харківська міська рада - тобто відсутність підстав для задоволення позову вбачається з пояснень, наданих самим позивачем.

У зв'язку з цим колегія суддів відзначає суперечливу правову позицію місцевого господарського суду, яким обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо повернення спірної земельної ділянки в порядку ст.1213 ЦК України із посиланням на наявність у відповідача права власності на нерухомість, що знаходиться на вказаній ділянці - тобто фактично визнано наявність правових підстав для володіння даною ділянкою - і водночас застосовано інші норми глави 83 ЦК України, якими передбачено правові наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог (т.1, а.с. 18,19), позивачем здійснено нарахування суми одержаного відповідачем доходу за періоди з 01.07.11 по 31.12.13 та з 01.01.14 по 01.06.14. При цьому Харківською міськрадою, всупереч вимогам ст.33 ГПК України, не наведено мотивування, чому саме 01.07.11 ТОВ «АВ-КОМ» дізналося або могло дізнатися про безпідставність володіння земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт нерухомості, придбаний відповідачем у власність ще у 2006 році, та договори оренди щодо якої підписано ним у 2008 році.

На думку колегії суддів, твердження позивача про набуття відповідачем земельної ділянки без достатньої правової підстави не узгоджуються з приписами ч.2 ст.120 Земельного Кодексу України, а саме - якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд, надаючи правову оцінку обставинам даної справи, необґрунтовано ототожнив відсутність між сторонами правовідносин оренди (які були б визначені відповідним договором, зареєстрованим у встановленому законом порядку) та відсутність правових підстав для володіння земельною ділянкою - що призвело до неправильного висновку про набуття відповідачем спірної земельної ділянки без достатньої правової підстави.

З обставин даної справи та пояснень представників сторін також не вбачається, що відповідач, користуючись спірною земельною ділянкою, порушував будь-чиї права (в тому числі, територіальної громади м.Харкова) або ж в порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" ухилявся від здійснення належного оформлення права на земельну ділянку - оскільки, як уже зазначалося, ТОВ "АВ-КОМ" ще у 2008 році було підписано відповідні договори оренди.

За твердженням позивача, з яким погодився місцевий господарський суд, правовідносини, пов'язані з договором оренди спірної земельної ділянки (т.1, а.с.63), укладеним між Харківською міською радою та АТ "БІОМОС" 12.07.01 та зареєстрованим у виконавчому комітеті Харківської міської ради 16.07.01 за №151/01, не стосуються суті даного спору та не впливають на права та обов'язки ТОВ "АВ-КОМ".

У наданих суду апеляційної інстанції поясненнях (т.2, а.с.99) щодо правового режиму земельної ділянки у зв'язку з наявністю договору оренди з АТ "БІОМОС" зазначає, що, на його думку, вказаний договір є припиненим у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено (до 31.12.01).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вищевказаний договір оренди було укладено у 2001 році, отже відповідні правовідносини регулювалися Цивільним Кодексом Української РСР від 18.07.63. Згідно зі ст.260 вказаного Кодексу, в разі продовження користування майном після закінчення строку договору при відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк. Аналогічне положення щодо продовження дії договору міститься в чинній редакції ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якої У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з акту приймання-передачі земельної ділянки (т.1, а.с.67), АТ «БІОМОС» фактично отримало її в користування 16.07.01.

Пунктом 6.1 договору оренди (т.1, а.с.63 - 66) встановлено, що земельна ділянка повертається орендодавцю протягом одного місяця за актом приймання-передачі після припинення дії цього договору.

Разом з тим, позивачем не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів повернення земельної ділянки Харківській міськраді від АТ «БІОМОС». Отже, уклавши договори оренди землі з ТОВ «АВ-КОМ», позивач не міг передати відповідні земельні ділянки в користування даному товариству, оскільки вони не були повернуті від попереднього землекористувача. За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що ТОВ «АВ-КОМ» не могло отримувати дохід від використання земельних ділянок, оскільки вони знаходилися в користуванні іншої особи.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до п.6.3 договору оренди між Харківською міськрадою та АТ «Біомос» від 12.07.01, не повернення земельної ділянки в зазначений термін не звільняє орендаря від орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі, встановленому договором оренди. Крім того, відповідно до п.9.1 додатку 2 до рішення 33 сесії Харківської міськради від 29.04.09 №89/09, до пункту 48 додатку 1 до рішення 17 сесії Харківської міськради від 25.12.07 №292/07 було внесено зміни шляхом доповнення його пунктом 48.4 наступного змісту: договір оренди земельної ділянки АТ «БІОМОС», реєстраційний №151/01 від 16.07.01 вважати таким, що припиняє дію з моменту реєстрації договору оренди землі з новим землекористувачем - ТОВ «АВ-КОМ» (т.1, а.с.30).

Таким чином, враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження позивача про те, що придбання нежитлової будівлі та неоформлення договору оренди земельної ділянки між ТОВ «АВ-КОМ» та Харківською міськрадою позбавило позивача можливості розпоряджатися цією земельною ділянкою.

В оскаржуваному рішенні суду як на одну з підстав задоволення позову вказано, що відповідач не звертався до позивача щодо здійснення дій по реєстрації договорів оренди, а також не оскаржував до суду дії державного реєстратора по відмові в здійсненні відповідної реєстрації.

Водночас місцевим господарським судом зазначено, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.98 №2073 "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі" повноваження з державної реєстрації договорів оренди землі покладались на державні органи земельних ресурсів, а не на органи місцевого самоврядування - що підтверджено також представником позивача в апеляційному провадженні, який посилався на неможливість вчинення Харківською міськрадою будь-яких дій, спрямованих на прискорення реєстрації договорів оренди спірної земельної ділянки.

Щодо неоскарження відповідачем до суду дій державного реєстратора - на думку колегії суддів, зазначена обставина також не є цивільним правопорушенням в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 224 Господарського кодексу України, за яке підлягають застосуванню заходи відповідальності у вигляді стягнення на користь позивача суми недоодержаної орендної плати, оскільки чинним законодавством не передбачено жодних строків, у межах яких необхідно переоформити право на земельну ділянку, та не встановлено будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне оформлення відповідного договору оренди.

Справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється відповідно до положень розділу ХІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Судом першої інстанції встановлено та в ході апеляційного провадження підтверджено, що відповідачем сплачено за період з 01.07.11 по 01.05.14 земельний податок за спірну земельну ділянку у сумі 37119,63 грн. Як уже зазначалося, розмір доходу відповідача був розрахований позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, зменшений на розмір сплачених відповідачем платежів за використання землі як земельного податку.

Проте колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що задовольняючи вимогу про стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, суд першої інстанції не врахував, що наявність лише теоретичних обставин обґрунтування можливості отримання прибутку (орендної плати) ще не є підставою для його стягнення.

Колегія суддів також зазначає, що на першому аркуші позовної заяви Харківською міськрадою було вказано ціну позову 286447,72 грн., однак відповідно до прохальної частини заяви та доданого до неї розрахунку, ця сума становить 286443,72 грн. Місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні вказано, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 286443,72 грн., проте згідно з резолютивною частиною рішення з відповідача стягнуто 286447,72 грн. - що, на думку колегії суддів, додатково свідчить про недоліки, допущені позивачем при формулювання позовних вимог, та відповідно, про недостатньо ретельне вивчення місцевим господарським судом матеріалів справи.

Таким чином, аргументи відповідача стосовно необґрунтованості висновків суду першої інстанції про те, що сума 286447,72 грн. підлягає стягненню з ТОВ «АВ-КОМ» на користь Харківської міськради, знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, у зв'язку з чим оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача вказаної суми має бути скасовано як таке, що прийнято за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими (зокрема, щодо набуття відповідачем земельної ділянки без достатньої правової підстави), а також при неправильному застосуванні норм матеріального права (а саме, статей 1212, 1214 ЦК України), яке призвело до неправильного рішення щодо стягнення з відповідача спірної суми. У вищевказаній частині слід прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. В іншій частині (щодо відмови в позовній вимозі про повернення земельної ділянки) оскаржуване рішення має бути залишено без змін.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п. 2, 4 ч.1 та ч.2 ст.104, статтею 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «АВ-КОМ» задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.08.14 у справі №922/2645/14 скасувати в частині стягнення з ТОВ «АВ-КОМ» доходів, отриманих від безпідставно набутого майна, в розмірі 286447,72 грн., а також судового збору у розмірі 5728,95 грн. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Повний текст постанови складено 24.11.14

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.