Ухвала суду № 41515839, 20.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2014р. Справа № 876/7759/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

за участю представників:

апелянта (позивача у справі): ОСОБА_1,

відповідача у справі: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_3, смт.Богородчани Івано-Франківської області

на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.07.2014р. про залишення позовної заяви без розгляду у справі №809/1885/14

за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_3, смт.Богородчани Івано-Франківської області

до Івано-Франківського обласного військового комісаріату, м.Івано-Франківськ

про визнання недійсним та скасування подання на звільнення з військової служби від 17.03.2011р., -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2014р. позивач: ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання недійсним та скасування подання на звільнення з військової служби від 17.03.2011р., просив поновити строк на оскарження подання Івано-Франківського обласного військового комісара від 17.03.2011р. про звільнення ОСОБА_3 з військової служби по закінченню контракту; витребувати від відповідача подання про звільнення ОСОБА_3 з військової служби по закінченню контракту; визнати недійсним та скасувати подання Івано-Франківського обласного військового комісара від 17.03.2011р. про звільнення ОСОБА_3 з військової служби по закінченню контракту.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.07.2014р. у справі №809/1885/14 позовну заяву ОСОБА_3 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання недійсним та скасування подання на звільнення з військової служби від 17.03.2011р. залишено без розгляду. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що адміністративний позов поданий позивачем із пропущенням строків звернення до суду, підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду із позовною заявою поважними немає.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив позивач: ОСОБА_3, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що позивачем без поважних причин пропущено строк на оскарження подання на звільнення з публічної служби, оскільки 15.05.2014р. набрала законної сили постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2011р., якою було скасовано висновок атестаційної комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату від 14.03.2011р. про невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді та звільнення його з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту. Вказаний висновок атестаційної комісії було покладено в основу оскаржуваного подання.

20.10.2014р. на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду від представника Івано-Франківського обласного військового комісаріату надійшло заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_3, в якому відповідач зазначив, що суд першої інстанції правомірно залишив адміністративний позов без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 20.10.2014р. з'явився представник апелянта (позивача у справі): ОСОБА_1, який доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.07.2014р. про залишення позовної заяви без розгляду у справі №809/1885/14 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник відповідача у справі: ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечив, підтримав доводи, викладені у запереченні на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини:

Відповідно до вимог ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За вимогами ч.3 ст.99 КАС України, для звернення до суду у правах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно із вимогами ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 11.03.2011р. із позивачем проведена бесіда, під час якої ОСОБА_3 просив не звільняти його з військової служби, не направляти документи на звільнення, укласти новий контракт. За результатами проведення бесіди прийнято рішення про подання документів на звільнення 18.03.2011р. Із аркушем бесіді позивач ознайомлений 17.03.2014р.

18.03.2011р. відповідач подав начальнику управління особового складу - заступнику начальника штабу Західного оперативного командування матеріали на звільнення у запас ОСОБА_3 за пунктом "а" ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" - у зв'язку із закінчення строку контракту, зокрема, подання, копію аркуша бесіди, копії матеріалів розслідування, лист попередження, акт про відмову.

За результатами розгляду оскаржуваного подання, наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №171 від 06.05.2011р. позивача звільнено з військової служби в запас за пунктом "а" ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із закінчення строку контракту.

Наказом військового комісара Надвірнянсько-Богородчанського ОРВК від 20.06.2011р. №82 ОСОБА_3 виключено із списків особового складу Надвірнянсько-Богородчанського ОРВК та всіх видів забезпечення з 20.06.2011р. та направлено для зарахування на військовий облік у Івано-Франківський міський військовий комісаріат.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначає, що предметом оскарження у даній справі є подання військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату від 17.03.2011р., подане у зв'язку із звільненням з військової служби у запас ОСОБА_3 за пунктом "а" ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" - закінчення строку контракту.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що не визнає поважними наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду із позовною заявою, оскільки з часу оформлення оскаржуваного подання від 17.03.2011р., про існування якого позивачу стало відомо в 2011р. під час ознайомлення з наказом про звільнення №171 від 06.05.2011р., до дати звернення позивача з адміністративним позовом пройшло більше трьох років, тому за цей час у ОСОБА_3 була реальна можливість звернутися до суду з позовом про захист свої прав та інтересів.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного адміністративного суду не погоджується та зазначає наступне:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2011р. було скасовано висновок атестаційної комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату від 14.03.2011р. про проведення атестування ОСОБА_3 (а.с.4-5).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012р. скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2011р. та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено (а.с.6-7).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014р. постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012р. скасовано, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2011р. залишено в силі.

Враховуючи те, що Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 01.06.2011р. скасував висновок атестаційної комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату від 14.03.2011р. про невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді із подальшим звільненням з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту, вказаний висновок атестаційної комісії було покладено в основу оскаржуваного подання військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату від 17.03.2011р., а також те, що постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2011р. набрала законної сили 15.05.2014р., колегія суддів апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про те, що судом першої інстанції неналежним чином досліджено питання про поважність причин пропуску звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до положень ст.55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із вимогами ч.4 ст.6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Частиною 1 ст.6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно висновків, викладених у п.п.23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

У рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції належним чином не досліджено питання пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, у зв'язку із чим такий прийшов до передчасного висновку про залишення адміністративного позову ОСОБА_3 без розгляду, чим фактично позбавив його можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушив його права на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані ст.6 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Згідно із вимогами п.4 ст.204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_3, смт.Богородчани Івано-Франківської області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.07.2014р. про залишення позовної заяви без розгляду у справі №809/1885/14 за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_3, смт.Богородчани Івано-Франківської області до Івано-Франківського обласного військового комісаріату, м.Івано-Франківськ про визнання недійсним та скасування подання на звільнення з військової служби від 17.03.2011р., - задоволити.

2. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.07.2014р. про залишення позовної заяви без розгляду у справі №809/1885/14 за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_3, смт.Богородчани Івано-Франківської області до Івано-Франківського обласного військового комісаріату, м.Івано-Франківськ про визнання недійсним та скасування подання на звільнення з військової служби від 17.03.2011р., - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга