Постанова № 41515625, 18.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р. Справа№ 911/4299/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

секретар Бурдейна Н.В.

за участю представників:

від позивача: Сидоренко О.В. (представник за довіреністю)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Комфортбуд-Люкс"

на ухвалу господарського суду Київської області

від 09.10.2014 р.

у справі №911/4299/14 (суддя Ейвазова А.Р.)

за позовом Приватного підприємства "Комфортбуд-Люкс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хабібібуд"

про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.10.2014 р. у справі №911/4299/14 повернуто позовну заяву Приватному підприємству "Комфортбуд-Люкс" без розгляду, на підставі п.5 ст.63 ГПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Приватне підприємство "Комфортбуд-Люкс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 09.10.2014 р. у справі №911/4299/14 та передати на розгляд господарського суду Київської області матеріали справи №911/4299/14.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена місцевим господарським судом з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 р. прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "Комфортбуд-Люкс" на ухвалу господарського суду Київської області від 09.10.2014 р. у справі №911/4299/14 до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.11.2014 року.

В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача не з'явився.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати апеляційну скаргу у відсутність представника відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 09.10.2014 р. у справі №911/4299/14 та передати на розгляд господарського суду Київської області матеріали справи №911/4299/14.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Комфортбуд-Люкс" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хабібібуд" про:

- визнання права власності на тридцять одну земельну ділянку, які надані для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташовані в селі Музичі, Києво-Святошинського району Київської області;

- зобов'язання Державну реєстраційну службу Києво-Святошинського району Київської області усунути перешкоди у користуванні майном - відповідними земельними ділянками шляхом виключення записів з Єдиного державного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна та шляхом виключення записів з Державного реєстру іпотек, а також здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за ПП "Комфортбуд-Люкс".

Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, посилаючись на те, що кожна з заявлених вимог має різні підстави виникнення, ґрунтуються та підтверджуються різними доказами. Крім того, суд зазначив, що сумісний розгляд відповідних вимог суттєво утруднить вирішення спору, оскільки в одному провадженні вимагає дослідження значної кількості доказів та встановлення юридичних фактів.

Повернення судом позовної заяви без розгляду регламентується статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, яка містить вичерпний перелік підстав для повернення позовної заяви. Пунктом 5 названої статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Правила об'єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог визначаються статтею 58 ГПК України, згідно зі змістом якої в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Таким чином, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.

Дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача, а тому вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Приписами п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком позивача і відповідача. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Колегією суддів встановлено, що при зверненні до суду ПП "Комфортбуд-Люкс" у одній позовній заяві об'єднані вимоги, які не пов'язані ні підставою виникнення, ні поданими доказами.

Так, у поданій позовній заяві позивач просить суд визнати право власності на 31-ну земельну ділянку. При цьому кожна з заявлених вимог має різні підстави виникнення. Як вказано у позові, перехід права власності на відповідну земельну ділянку в силу фактів: укладення відповідного договору купівлі-продажу, передачі відповідної земельної ділянки та реєстрації переходу права власності на неї у встановленому порядку.

Заявлені позивачем вимоги підтверджуються і різними доказами. Так, дослідження комплекту доказів щодо однієї земельної ділянки не має значення для дослідження комплекту доказів щодо переходу права власності на інші земельні ділянки.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, вимоги про визнання права власності на певну земельну ділянку не підтверджуються тими ж самими доказами щодо вимог про визнання права власності на інші земельні ділянки, тобто докази, надані у підтвердження кожної з об'єднаних вимог не є тотожними і дослідження частини таких доказів, що стосуються однієї земельної ділянки не має значення для з'ясування обґрунтованості вимог в частині визнання права власності на інші земельні ділянки.

Отже, виходячи із наведених вище визначень понять предмету та підстав позову, враховуючи предмет позову у даному випадку (визнання права власності на тридцять одну земельну ділянку, зобов'язання Державну реєстраційну службу Києво-Святошинського району Київської області усунути перешкоди у користуванні майном - відповідними земельними ділянками шляхом виключення записів з Єдиного державного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна та шляхом виключення записів з Державного реєстру іпотек, а також здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за ПП "Комфортбуд-Люкс"), то колегія суддів вважає, що позивачем, при зверненні до суду із даним позовом, допущено порушення правила об'єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Також, в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом зазначено, що сумісний розгляд відповідних вимог суттєво утруднить вирішення спору, оскільки у одному провадженні вимагає дослідження значної кількості доказів та встановлення юридичних фактів.

При цьому суд послався на те, що утруднення розгляду відповідних вимог у одному провадженні пов'язано з необхідністю встановлення для кожної вимоги різних юридичних фактів, з якими закон пов'язує виникнення у позивача права власності на земельні ділянки. Зокрема, суд має визначити: який обсяг прав та обов'язків виник у сторін за кожним договором окремо; чи виконані такі обов'язки, зокрема, позивачем і в якому обсязі; чи відбувся перехід права власності за таким договором, надавши оцінку встановленим у кожному із договорів обсягу прав та обов'язків сторін, а також інші необхідні для розгляду обставини.

З огляду на викладене, є правильним висновок місцевого господарського суду щодо об'єднання позивачем, у порушення приписів ст.58 ГПК України, в одній позовній заяві кількох вимог, сумісний розгляд яких перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Вищенаведене свідчить про те, що оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її зміни або скасування.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Комфортбуд-Люкс" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 09.10.2014 р. у справі №911/4299/14 залишити без змін.

Матеріали справи №911/4299/14 повернути господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко