Рішення № 41515442, 11.11.2014, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

11.11.2014р. Справа № 917/2141/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд Україна", вул.Данилова, буд.43, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95021

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс", вул.Кагамлика, 35, м.Полтава, Полтавська область, 36023

про стягнення 7 953 224,57 грн. (відповідно до заяви про уточнення озовних вимог від 11.11.2014р. вх. №14952)

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Олефір О.І.

Представники сторін:

від позивача: Гетьман Ю.В. дов. б/н від 01.10.2014р.

від відповідача: Незвицька Г.С. дов. №416 від 10.11.2014р.

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 7 953 224,57 грн. (відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 11.11.2014р. вх. №14952).

11.11.2014р. від відповідача за вх. канцелярії суду №14956 надійшов відзив на позовну заяву в якому ТОВ "СВГ ПЛЮС" визнає основний борг в розмірі 7 953 224,57 грн. та просить суд відмовити позивачу в стягненні пені, інфляційних нарахувань та 3% річних. Суд поданий відзив прийняв та залучив до матеріалів справи.

Представником ТОВ "ЄВРОТРЕЙД УКРАЇНА" 11.11.2014р. за вх. канцелярії суду №14946 подано суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів суд подане клопотання з прийняв, задовольнив та разом з додатками залучив до матеріалів справи.

11.11.2014р. ТОВ "ЄВРОТРЕЙД УКРАЇНА" подано до суду заяви за вх. канцелярії суду №14949 та вх. №14952 про зменшення розміру позовних вимог в яких позивач просить суду стягнути з відповідача основний борг в сумі 7 953 224,57 грн. та судові витрати, від стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат відмовляється. Суд подані заяви прийняв, розглянув та задовольнив, долучивши до матеріалів справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

25 лютого 2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРЕЙД УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ЄВРОТРЕЙД УКРАЇНА») та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВГ ПЛЮС» (далі - ТОВ «СВГ ПЛЮС») укладено Договір поставки нафтопродуктів, скрапленого газу пропан-бутан № 25-02-1/14 (далі Договір).

За умовами Договору, Позивач зобов'язувався поставити і передати у власність Відповідача окремі партії нафтопродуктів, скрапленого газу пропан-бутану (надалі - «Товар»), а Відповідач зобов'язувався прийняти Товар і оплатити його відповідно до умов Договору.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що оплата за Товар здійснюється Відповідачем у вигляді повної оплати вартості отриманого Товару на умовах відстрочення платежу строком до 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки (приймання-передачі) Товару, на підставі рахунку-фактури.

Відповідно до п. 5.5. Договору приймання-передача Товару та перехід права власності на нього відбувається у місці поставки Товару та оформляється Актом приймання-передачі або видатковою накладною. Таким чином, підписання Сторонами Договору Актів приймання-здачі нафтопродуктів свідчить про поставку Товару Позивачем, його прийняття Відповідачем та перехід права власності на Товар до Відповідача у місці поставки.

Відповідно до наданих позивачем актів приймання-здачі нафтопродуктів за період з 25 лютого по 07 березня 2014 р. Позивачем було поставлено Відповідачу Товар на загальну суму 9 053 224,57 грн.

Товар був частково оплачений Відповідачем на загальну суму 4911614,57грн.

На день розгляду справи по суті заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений складає 7 953 224,57 грн. Вказана заборгованість відповідачем не заперечується.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 11.11.2014р. позивач відмовився від стягнення з відповідача пені, інфляційних нарахувать та 3% річних. Суд перевірив повноваження представника на вчинення відповідних дій та прийняв відмову позивача від позову.

Пунктом 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «СВГ ПЛЮС» ( код ЄДРПОУ 36396839, 36008, м. Полтава, Полтавська обл. вул. Кагамлика, буд. 35) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРЕЙД УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 38173234, поштовий індекс 95021, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вул. Данилова, будинок 43) заборгованості по орендній платі в розмірі 7 953 224,57 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 73 080,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 18.11.2014р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.