Рішення № 41515296, 12.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14106/14 12.11.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа»

про стягнення 2 408,92 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Зарубайко П.І., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» (далі - відповідач) про стягнення 43 800,80 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/14106/14, розгляд справи призначено на 13.08.2014 р.

13.08.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про збільшення розміру позовних вимог.

13.08.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 13.08.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/14106/14 було передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р. справу № 910/14106/14 було прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 01.10.2014 р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 01.09.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/14106/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. справу № 910/14106/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 01.10.2014 р.

У судове засідання 01.10.2014 р. представники сторін не з'явилися.

Враховуючи те, що представники сторін у судове засідання 01.10.2014 р. не з'явились, а також у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/14106/14, розгляд справи було відкладено на 22.10.2014 р.

22.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про зменшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 22.10.2014 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про продовження строків розгляду справи.

У судове засідання 22.10.2014 р. представник відповідача не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні 22.10.2014 р. клопотання представника позивача про продовження строків розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 22.10.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/14106/14 та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 12.11.2014 р.

12.11.2014 р. представник позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 12.11.2014 р. представник позивача не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 12.11.2014 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору.

Розглянувши у судовому засіданні 12.11.2014 р. заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність її прийняття, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом встановлено, що подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Київський завод електротранспорту» (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа» (далі - орендар, відповідач) було укладено Договір оренди (нежитлового офісного приміщення) № 44 (далі - Договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 43/2, загальною площею 43,20 кв. м. - кабінет № 206, а орендар зобов'язується прийняти та використовувати приміщення у відповідності до положень даного договору.

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4 та 2.1.5 п. 2.1 Договору оренди орендар сплачує орендодавцю кошти у вигляді наступних платежів:

- орендна плата;

- відшкодування витрат, пов'язаних з електропостачанням;

- відшкодування витрат, пов'язаних з холодним водопостачанням та водовідведенням;

- відшкодування витрат, пов'язаних з теплопостачанням;

- відшкодування експлуатаційних витрат;

- авансовий платіж за останній місяць терміну оренди.

Згідно з п. 2.2.1 Договору оренди орендна плата (з урахуванням всіх вищезазначених нарахувань) сплачується щомісячно, не пізніше 10-го числа поточного місяця, відповідно до рахунків-фактур, виставлених орендодавцем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Судом встановлено, що станом на дату подання позову у відповідача існувала прострочена заборгованість перед позивачем по орендній платі, з урахуванням всіх інших нарахувань, передбачених умовами Договору оренди, в розмірі 42 345,46 грн., яка під час розгляду справи № 910/14106/14 була повністю погашена відповідачем, внаслідок чого позивачем було зменшено розмір позовних вимог на суму основного боргу. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 051,08 грн. та 3% річних в розмірі 357,84 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не було вчасно виконано свої зобов'язання за Договором оренди в частині сплати орендної плати, з урахуванням інших платежів, передбачених умовами вказаного договору, вимоги про стягнення пені та 3% річних є обґрунтованими.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 7.2 Договору оренди у випадку прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо здійснення платежів за цим договором на користь орендодавця, орендар зобов'язується сплатити орендодавцю на його вимогу неустойку (пеню) у вигляді подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період прострочення, від відповідної суми простроченого зобов'язання за кожен календарний день прострочення за весь час прострочення.

Судом здійснено перерахунок суми пені та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 2 051,08 грн.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення з відповідача 3% річних та встановлено, що позивачем було вірно розраховано зазначений показник.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені та 3% річних в загальному розмірі 2 408,92 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, будинок 17; ідентифікаційний код: 13669489) на користь Публічного акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, будинок 143/2; ідентифікаційний код: 04012017) пеню в розмірі 2 051 (дві тисячі п'ятдесят одна) грн. 08 коп., 3% річних в розмірі 357 (триста п'ятдесят сім) грн. 84 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 17.11.2014 р.

Суддя О.В. Нечай