ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
13 листопада 2014 рокусправа № 804/12870/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
за участю:
представника позивача: Сивун Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «Ювікс»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року у справі №804/12870/14 за позовом приватного підприємства «Ювікс» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування акту, -
ВСТАНОВИВ:
21.08.2014 року Приватне підприємство «Ювікс» звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними дії Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Ювікс» у період з 14.07.2014 року по 18.07.2014 року;
- скасувати акт від 25.07.2014 року № 946/04-81-2202/30166455 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Ювікс».
В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що у ДПІ відсутні повноваження щодо визнання правочинів нікчемними. Підприємством було надано всі необхідні документи для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з постачальниками ТОВ «АГРОС-ДНЕПР» та ТОВ «ЛІГОС ЛТД» у квітні 2014 року, також були надані документи на підтвердження факту реалізації придбаного товару.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, Приватне підприємство «Ювікс» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалам справи підтверджено, що 11.07.2014 року в.о. начальника Криворізької центральної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області видано наказ №4898 про проведення з 14.07.2014 року позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Ювікс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «АГРОС-ДНЕПР» та ТОВ «ЛІГОС ЛТД» за період з 01.04.2014р. по 30.04.2014р., тривалістю 5 робочих днів. Наказ видано на підставі п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України (т.1 а.с.145).
У період з 14.07.2014р. по 18.07.2014р. повноважними особами Криворізької центральної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємство «Ювікс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «АГРОС-ДНЕПР» (код ЄДРПОУ 35740537) та ТОВ «ЛІГОС ЛТД» (код ЄДРПОУ 37213582) за квітень 2014 року, за результатами якої складено Акт № 946/04-81-2202/30166455 від 25.07.2014 року (т.1 а.с.19-55) (далі по тексту - Акт перевірки).
В Акті перевірки зроблено висновок про порушення ПП «Ювікс»:
п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ст. 1, п. 2 ст. 3, 4, п. 6 ст. 8, п. 2 ст. 9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16,07.1999 року за № 996-XIV; пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.1995 року за № 168/704 та відповідно ст.55-1 Господарського кодексу України документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин по ланцюгу ТОВ «АГРОС-ДНЕПР» та ТОВ «ЛІГОС ЛТД» з ПП «Ювікс» за квітень 2014 року, за наслідками чого завищено податковий кредит на загальну суму 241 552,31 грн. та завищено податкові зобов'язання всього на суму 237 599,68 грн.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції фактично вдався до визначення наявності чи відсутності підстав для призначення позапланової перевірки ПП «Ювікс» та з огляду на встановлені обставини, вказав на необґрунтованість доводів позивача про неправомірність дій щодо проведення позапланової перевірки. В той же час, суд першої інстанції не звернув уваги на зміст та обсяг заявлених вимог, які стосуються дій податкового органу щодо проведення перевірки та складення Акту перевірки. При цьому, залишив поза увагою той факт, що підстави для проведення перевірки не визначалися посадовими особами ДПІ, які проводили перевірку, а були визначені безпосередньо в наказі на проведення перевірки, який виданий в.о. начальника податкового органу. Правомірність наказу про проведення перевірки, з огляду на заявлені вимоги, не був предметом спору у цій справі, а відтак і питання наявності чи відсутності підстав для призначення перевірки не є предметом дослідження у даній судовій справі.
Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, не обґрунтувавши при цьому підстав для такого виходу.
Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Ювікс» у період з 14.07.2014 року по 18.07.2014 року, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Відповідно до ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначеними статтями 77 та 78 ПК України. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Таким чином, розпочати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки податковий орган має право за умови надіслання платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Судом встановлено, що оскаржену перевірку було проведено відповідачем на підставі наказу Криворізької центральної ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.07.2014 року № 489 «Про приведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Ювікс» (код ЄДРПОУ 30166455)», повідомлення від 11.07.2014 року № 298/04-81-22-02/30166455, які були отримані позивачем 11.07.2014 року, про що свідчить підпис про отримання головного бухгалтера ПП «Ювікс».
Таким чином, підстав для визнання протиправними дій податкового органу при проведенні перевірки - відсутні.
Тим більш, у відповідності з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, а так само і з доводів апеляційної скарги, протиправність дій по проведенню перевірки, позивач пов'язує з відсутністю у податкового органу повноважень щодо визнання правочинів нікчемними, проте такі обставини не є підставою для визнання протиправними дій ДПІ в частині проведення перевірки, оскільки порядок проведення перевірки є процесуальним питанням реалізації податковим органом своїх повноважень і не може спростовувати висновків, зроблених контролюючим органом за результатами її проведення.
Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
В іншому разі у задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Розглядаючи заявлені вимоги про скасування Акту перевірки з огляду на необґрунтованість, як на думку позивача, його висновків, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки заявляючи вимоги у такий спосіб позивач фактично просить визнати протиправними доводи (позицію) податкового органу з приводу аналізу встановлених результатів перевірки. При цьому, захисту підлягають порушенні або оспорюванні права особи. Між тим, самі висновки перевіряючих осіб, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчинення дій) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) суб'єктом владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки контролюючим органом не приймалося.
Крім цього, самі по собі дії ДПІ щодо складення Актів перевірок не можуть породжувати для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.
З огляду на вищевикладене, звернення до суду з позовом щодо оскарження дій при прийнятті акту перевірки, так само і оскарження висновків, прийнятих в результаті перевірки є передчасним, оскільки ані акт, ані висновки, викладені в цьому акті не впливають на права та обов'язки позивача та не створюють для нього наслідків, які б мали юридичну силу.
За таких обставин, враховуючи, що підстави для задоволення позову відсутні, а відповідно до ст.200 КАС України, не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань, суд апеляційної інстанції вважає за можливе апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Ювікс» залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року по справі № 804/12870/14 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
(Ухвалу у повному обсязі складено 14.11.2014р.)
Головуючий: О.В. Мартиненко
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов
Судове рішення № 41515153, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/12870/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: