Постанова № 41515082, 13.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 р. Справа № 804/15870/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за участю: представник позивача - ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Генеральний штаб Збройних Сил України та Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (далі - позивач) до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (далі - КЕВ м. Дніпропетровська, відповідач) в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність начальника КЕВ м. Дніпропетровська, як керівника органу приватизації, як керівника органу приватизації, яка виразилась в не розгляді заяви ОСОБА_2 вх.№35 від 21.08.2014р. щодо передачі у приватну власність квартири, яку він займає разом з членами його родини на підставі ордеру № 176 від 29 вересня 1997 року на території відкритого військового містечка за адресою с.м.т. Черкаське, АДРЕСА_1 та не прийнятті рішення по цій заяві в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом Міністарства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009р.;

- зобов'язати начальника КЕВ м. Дніпропетровська, як керівника органу приватизації, розглянути та прийняти рішення по суті заяви ОСОБА_2 про передачу в приватну власність квартири, яку він разом з членами його родини займає на умовах найму на підставі, ордеру № 176 від 29 вересня 1997 року за адресою АДРЕСА_1 згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджене Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009р. та вжити необхідних заходів щодо приватизації цієї квартири.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2014 року було залучено до участі у розгляді справи треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Генеральний штаб Збройних Сил України та Міністерство оборони України. Також, ухвалою суду від 21 жовтня 2014 року було витребувано від Міністерства оборони України докази, а саме: рішення прийняте заступником Міністерства оборони України від 22.07.2014р. №180/дск, яким вирішено залишити військове містечко №3 смт.Черкаське в переліку закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд, що не підлягають приватизації та зупинено провадження у справі 804/15870/14 до 14 год. 00 хв. 13 листопада 2014 року, для надання можливості залученим третім особам ознайомитись з матеріалами справи та підготувати пояснення по справі, а також надати витребувані судом докази.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 21.08.2014р., керуючись ст. ст. 40, 47 Конституції України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», Наказами Міністра оборони України: №1 від 03.01.1993р.; №215 від 21.04.2011р.; №448 від 03.07.2013р.; №569 від 15.09.2011р. він звернувся з заявою до начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, про передачу в приватну власність квартири АДРЕСА_1., в якій проживає спільно з членами родини на підставі ордеру № 176 від 29 вересня 1997 року, проте заява начальником КЕЧ м. Дніпропетровська не була розглянута, а надано лише відповідь про відсутність розгляду питання про передачу в приватну власність зазначеної квартири, у зв'язку з чим позивач просить суд захистити його право на приватизацію квартири.

Представник відповідача в судове засідання 13 листопада 2014 року не з'явився, про дату час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 21.10.2014р. надав до суду письмові заперечення в яких проти задоволення позову заперечував у повному обсязі та зазначив, що згідно з п. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не підлягають приватизації квартири, розташовані на територіях закритих військових поселень. Згідно Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України», військові містечка є військовим майном, яке знаходиться в оперативному управлінні військових частин і КЕВ м. Дніпропетровська. Начальником Генерального штабу Головнокомандувачем Збройних Сил України генерал-полковником Замана В.М. в серпні 2013 року був затверджений перелік закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд. В даний перелік увійшли смт. Черкаське та смт. Гвардійське. Також, у примітках до цього переліку вказано, що житловий фонд зазначених військових містечок не підлягає передачі органам місцевого самоврядування та приватизації. Крім того, в листі від 11 вересня 2013 року №303/4/15/1183 Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, підписаного полковником С.Т. Прогонюк також зазначено, що до числа закритих військових містечок включені наступні військові містечка: військове містечко №4 смт. Гвардійське, військове містечко №3 смт. Черкаське, військове містечко №6 смт. Орловщина Дніпропетровської області. Згідно Розпоряждення Начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 303/4/17/418 від 28.07.2014 року віськові містечка № 3 смт. Черкаське та № 4 смт. Гвардійське залишено в Переліку закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд. В вищевказаному розпорядженні вказано, що питання приватизації житла та передачі житлових будинків до комунальної власності територіальних громад розглянути після закінчення АТО та затвердження комплексної програми розвитку і реформування Збройних сил.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Генеральний штаб Збройних Сил України та Міністерство оборони України в судове засідання 13 листопада 2014 року також не з'явились, про дату час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1.

Вселення в квартиру відбулося на підставі ордеру № 176 від 29 вересня 1997 року, виданого Гвардійською КЕВ району.

Так, 21.08.2014р. ОСОБА_2 звернувся з заявою (вх. № 35) до начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Зубкова Г.С., про передачу в приватну власність квартири АДРЕСА_1., в якій він проживає спільно з членами родини на підставі ордеру № 176 від 29 вересня 1997 року.

Листом від 26.08.2014р. за № 2360 начальник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Зубков Г.С. повідомив позивача, що - «Житловий фонд військових містечок селиш, Гвардійське, Черкаське у комунальну власність територіальних громад не передано. Згідно з Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військові містечка є військовим майном, яке знаходиться в оперативному управлінні військових частин і КЕВ м. Дніпропетровська. Управлінням військовим майном, згідно з законом, здійснює Міністерство оборони. Згідно листа квартирно - експлуатаційного управління Збройних Сил України № 303/22/1/850 від 05.09.2013р., військове містечко в якому Ви мешкаєте включено до числа закритих і які не підпадають під приватизацію житлового фонду. Інших керівних документів щодо надання повноважень КЕВ м.Дніпропетровська розпоряджатися житловим фондом військових містечок не надходило. Згідно з ст.19 Конституції України посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах наданих їм повноважень. Тому питання про передачу у приватну власність вказаної Вами квартири не розглядається з вище вказаних причин».

Проте, суд зазначає, що згідно із ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Правовий режим власності визначається виключно законами (п. 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України).

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду», який прийнято 19.06.1992р. за №2482-XXII (далі - Закон України №2482-XXII).

Закон України №2482-XXII передбачає порядок набуття права власності на житло громадянами України, які користуються державним житловим фондом на законних підставах, з обмеженням на приватизацію, визначеним п. 2 ст. 2 цього Закону.

Згідно ст. 2 Закону України №2482-XXII не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Судом встановлено, що в законодавстві України відсутнє визначення «закрите військове містечко», тому суд керуючись частиною сьомою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) виходить із конституційних принципів і загальних засад права.

Відповідно до частини сьомої статті 9 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

На підтвердження відкритості військового містечка №4 позивач посилається на Наказ Міністра оборони України №569 від 15.09.2011р. «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад». Додатком №2 зазначеного наказу затверджено Перелік військового майна (військове містечко №3, №2), що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади с. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, а тому військове містечко не може бути закритим, адже статус закритого виключає можливість перебування на території містечка цивільних громадян.

Проте, як зазначено відповідачем, начальником Генерального штабу Головнокомандувачем Збройних Сил України генерал-полковником Замана В.М. 19.08.2013р. був затверджений перелік закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд. В даний перелік ввійшли смт. Черкаське та смт. Гвардійське. Також, у примітках до цього переліку вказано, що житловий фонд зазначених військових містечок не підлягає передачі органам місцевого самоврядування та приватизації.

Крім того, в листі від 11 вересня 2013 року за №303/4/15/1183 Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, підписаного полковником С.Т. Прогонюк також зазначено, що до числа закритих військових містечок включені наступні військові містечка: військове містечко №4 смт. Гвардійське, військове містечко №3 смт. Черкаське, військове містечко №6 смт. Орловщина Дніпропетровської області.

Згідно Розпоряждення Начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 303/4/17/418 від 28.07.2014 року віськові містечка № 3 смт. Черкаське та № 4 смт. Гвардійське залишено в Переліку закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2014 року було витребувано від третьої особи - Міністерства оборони України докази, а саме: рішення прийняте заступником Міністерства оборони України від 22.07.2014р. №180/дск, яким вирішено залишити військове містечко №3 смт.Черкаське в переліку закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд, що не підлягають приватизації. Проте, рішення прийняте заступником Міністерства оборони України від 22.07.2014р. №180/дск до суду надано не було.

В зв'язку з тим, що Перелік від 19.08.2013р., лист від 11.09.2013р. за №303/4/15/1183 та Розпоряждення № 303/4/17/418 від 28.07.2014р. суперечать Наказу Міністра оборони України №569 від 15.09.2011р. «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад», а КЕВ м. Дніпропетровська не надано підтвердження щодо втрати чинності наведеного наказу, який має вищу юридичну силу - тому суд не застосовує: Перелік закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд від 03.09.2013р., до якого увійшло військове містечко №3 с.м.т. Черкаське Новомосковського району, затверджено Начальником Генерального штабу - Головнокомадувачем Збройних Сил України; лист від 11.09.2013р. за №303/4/15/1183; Розпоряждення № 303/4/17/418 від 28.07.2014р.

Суд приймає Наказ Міністра оборони України №569 від 15.09.2011р., як належний доказ відкритості військового містечка.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого у разі не відповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З метою повного та всебічного розгляду справи, додатково судом досліджено визначення правового режиму майна закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном, які закріпленні в Законі України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України».

Згідно ст. 1 зазначеного Закону, військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Однак процедуру вилучення військового майна з оперативного управління військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил (далі - військові частини), та його безоплатної передачі до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном (далі - органи, уповноважені управляти державним майном), самоврядним установам і організаціям, які провадять свою діяльність в інтересах національної безпеки і оборони (далі - самоврядні установи і організації), та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність регулює Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил України, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1282 від 29.08.2002р. (далі - Порядок). Лише в зазначеному Порядку є визначення військового містечка.

Згідно абз. 3 п. 2 Порядку військове містечко - майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом із житловим фондом, об'єктами соціальної та інженерної інфраструктури, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.

Відповідно до 2-1 Порядку об'єктами передачі згідно з цим Порядком є:

1) військові містечка, що вивільняються в процесі реформування Збройних Сил і не плануються до використання за цільовим призначенням;

2) нерухоме майно (будівлі, споруди, об'єкти незавершеного будівництва, приміщення, інше нерухоме майно);

3) інше окреме індивідуально визначене (рухоме) майно;

4) житловий фонд, інші об'єкти соціальної та інженерної інфраструктури, що перебувають в оперативному управлінні військових частин і передаються не у складі майнових комплексів.

Повноваження для передачі військового майна передбачено пунктом 4 Порядку згідно до якого передача військового майна органам, уповноваженим управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність проводиться за рішенням:

1) Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених у підпунктах 1 і 2 пункту 2-1 цього Порядку;

2) Міноборони - щодо об'єктів, визначених у підпунктах 3 і 4 пункту 2-1 цього Порядку.

Отже право передати житловий фонд, інші об'єкти соціальної та інженерної інфраструктури (військове містечко №4) в комунальну власність має Міноборони.

Крім того судом встановлено, що згідно пунктів 3, 7, 8 Доручення Президента України за підсумками робочої поїздки до Дніпропетровської області 12.10.2010р. для вирішення проблемних питань, що стримують соціально-економічний розвиток регіону доручено (http://www.president.gov.ua/documents/12474.html):

- Прийняти рішення стосовно доцільності передачі житлового фонд об'єктів соціально-культурної сфери та інженерних мереж селищ міського типу Гвардійське та Черкаське в комунальну власність територіальних громад Новомосковського району Дніпропетровської області. (Термін - 10.12.2010 р. - ОСОБА_3);

- Вжити заходів щодо забезпечення мешканців селищ міського типу Гвардійське та Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області безперебійним постачанням якісної питної води, здійснити заходи щодо розвитку системи водовідведення. (Термін - серпень 2011 р. - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6);

- Забезпечити проведення капітальних ремонтів гарнізонних будинків офіцерів та дошкільних дитячих закладів, розташованих у селищах міського типу Гвардійське та Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області. (Термін - грудень 2011 року - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10).

На виконання зазначеного Доручення Президента України та відповідно до повноважень Міністром оборони України прийнято вищезгаданий Наказ №569 від 15.09.2011р. «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад», яким зобов'язано Головне КЕУ Збройних сил України організувати безоплатне вилучення з балансу Гвардійської КЕЧ району військового майна та його безоплатну передачу в комунальну власність територіальних громад згідно з Переліком військового майна, що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади селища Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області (додаток 1 до наказу), Переліком військового майна, що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади селища Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області (додаток 1 до наказу), Переліком військового майна, що безоплатно передається в спільну власність Новомосковської районної ради Дніпропетровської області (додаток 3 до наказу).

Так, згідно з Додатком №2 зазначеного наказу затверджено Перелік військового майна (військове містечко №3, №2), що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади с. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

До Переліку входять: житлові будинки; будинок управління; котельні; каналізаційно-насосна станція, дитячі садки, школа; мережі водопостачання; мережі каналізації; мережі теплопостачання та інше.

Як наслідок прийняття зазначеного Наказу та з метою його виконання частину об'єктів передано в комунальну власність, однак передача житлових будинків не відбулася через відсутність інвентаризаційних справ, які начебто втрачено Гвардійською КЕВ району.

Отже, з огляду на Доручення Президента України від 12.10.2010р. та враховуючи фактичну передачу об'єктів соціальної та інженерної інфраструктури, що перебували в оперативному управлінні Гвардійської КЕВ району, суд вважає, що військове містечко №3 має ознаки відкритого.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до абз. 4 п. 9 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України №406/2011 від 06.04.2011р. Міністр у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Накази Міноборони України, прийняті в межах його повноважень, обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

З огляду на зазначену норму Наказ Міністра оборони України №569 від 15.09.2011р. «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад» та Додаток №1 яким затверджено Перелік військового майна (військове містечко №4, №1), що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади с. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, є обов'язковим для виконання КЕЧ м. Дніпропетровська, тому суд вважає затягування питання щодо приватизації житла з посиланням на не визначеність статусу військового містечка протиправним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність протиправної бездіяльності начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, як керівника органу приватизації щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_2 від 21.08.2014р. вх. №35 про передачу у приватну власність квартири АДРЕСА_1., що займає ОСОБА_2 спільно з членами родини на підставі ордеру № 176 від 29 вересня 1997 року на території відкритого військового містечка та у зв'язку з необхідністю відновлення порушених прав позивача є необхідність зобов'язати начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, як керівника органу приватизації, розглянути та прийняти рішення по суті заяви ОСОБА_2 про передачу в приватну власність квартири, яку він разом з членами його родини займає на умовах найму на підставі, ордеру № 176 від 29 вересня 1997 року за адресою АДРЕСА_1 згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджене Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009р.

Стосовно позовних вимог в частині вжиття необхідних заходів щодо приватизації квартири АДРЕСА_1., що займає ОСОБА_2 спільно з членами родини на підставі ордеру № 176 від 29 вересня 1997 року, суд зазначає, що саме компетенцією Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, а не суду є розгляд заяви щодо передачі у приватну власність квартири із подальшими здійсненням відповідних заходів за розглядом заяви.

За таких умов, суд приходить до висновку про необхідність відмови ОСОБА_2 в частині позовних вимог стосовно вжиття необхідних заходів щодо приватизації цієї квартири.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 69 КАСУ визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Водночас, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАСУ).

Згідно приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Генеральний штаб Збройних Сил України та Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, як керівника органу приватизації, яка виразилась у не розгляді заяви ОСОБА_2 вх.№35 від 21.08.2014р. щодо передачі у приватну власність квартири, яку він займає разом з членами його родини на підставі ордеру № 176 від 29 вересня 1997 року на території відкритого військового містечка за адресою с.м.т. Черкаське, АДРЕСА_1 та не прийнятті рішення по цій заяві в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009р.

Зобов'язати начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, як керівника органу приватизації, розглянути та прийняти рішення по суті заяви ОСОБА_2 про передачу в приватну власність квартири, яку він разом з членами його родини займає на умовах найму на підставі, ордеру № 176 від 29 вересня 1997 року за адресою АДРЕСА_1 згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке затверджене Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений протягом п'яти днів.

Суддя Е.О. Юрков