Постанова № 41515008, 27.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 жовтня 2014 року 09:44 № 826/13122/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представники позивача - Литвиненко О.М., Зорич О.М.,

представник відповідача - Стеценко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТА» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «АТА» (надалі - ТОВ «АТА», позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідач) про визнання неправомірними дій по складанню податкових повідомлень-рішень №120926552208 та №121026552208 від 29.08.2014р.; скасування повідомлення-рішення №121026552208 від 29.08.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 717 776,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 429 444,00 грн., та податкового повідомлення-рішення №120926552208 від 29.08.2014р., яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 852 779,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 463 195,00 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «АТА» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, отримані від ТОВ «Вертикаль-ЛТД» та ТОВ «Конкорд К» відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначені суми по податкових накладних правомірно включені позивачем до податкового кредиту та валових витрат відповідного періоду.

На думку позивача, перевіряючий орган неправомірно кваліфікував правочини між позивачем та зазначеними контрагентами як нікчемні, так як ДПІ у Печерському районі м. Києва не надано жодного доказу наявності вини однієї зі сторін правочинів.

Позивач зазначає, що порушення податкового законодавства з боку контрагентів не впливають на результати діяльності ТОВ «АТА» та не можуть бути підставою для притягнення його до відповідальності, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

ТОВ «АТА» зареєстровано ГУЮ у м. Києві від 07.05.1998р. за номером №10701050001004793. Код суб'єкта господарювання: 25589927.

ТОВ «АТА» взято на податковий облік в органах податкової служби 28.05.1998р. за номером №18679 та перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Відповідно до свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19.08.1998р. позивач є платником ПДВ, індивідуальний податковий номер - №255899226557.

ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі службового посвідчення, серія КВ №134045, виданого 04.06.2014р. згідно із пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, 75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 Податкового кодексу України, у зв'язку з наданням пояснень та їх документального підтвердження у відповідь на письмовий запит ДПІ у Печерському районі м. Києва №16599/10/26-55-22-08-10 від 22.10.2013р. та відповідно до наказу №2181 від 18.07.2014р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «АТА» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Вертикаль-ЛТД» та ТОВ «Конкорд К» за період діяльності з 01.10.2011р. по 31.05.2012р.

За результатами перевірки складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки №779/26-55-22-08/25589927 від 18.08.2014р. (надалі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків, наведених в Акті, перевіркою встановлено порушення ТОВ «АТА»:

- ст.134, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України за період діяльності з 01.10.2011р. по 31.05.2012р., в результаті чого товариством занижено податок на прибуток всього у сумі 1 852 779 грн., у т.ч. по періодах:

- за ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 564823 грн.,

- за I квартал 2012 року на суму 781681 грн.,

- за півріччя 2012 року на суму 506275 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого товариством завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість за період діяльності з 01.10.2011р. по 31.05.2012р. всього в загальній сумі ПДВ 1 717 776 грн., в т.ч. по періодах:

- за жовтень 2011 року - 491150 грн.,

- за лютий 2012 року - 401292 грн.,

- за березень 2012 року - 343167 грн.,

- за квітень 2012 року - 416000 грн.,

- за травень 2012 року - 66167 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що операції між позивачем і ТОВ «Вертикаль-ЛТД» та ТОВ «Конкорд К» є нереальними, а укладені договори є нікчемним, а отже ТОВ «АТА» протиправно віднесло до складу податкового кредиту та валових витрат підприємства суми за операціями із зазначеними контрагентами.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено податкові повідомлення-рішення №121026552208 від 29.08.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 717 776,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 429 444,00 грн., та №120926552208 від 29.08.2014р., яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 852 779,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 463 195,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Щодо позовних вимог позивача про визнання неправомірними дій по складанню податкових повідомлень-рішень №120926552208 та №121026552208 від 29.08.2014р.

Позивач ні в позовній заяві, ні безпосередньо у судовому засіданні не пояснив суду, в чому саме полягала протиправність дій відповідача щодо складання акту.

Як зазначено в акті, перевірку проведено на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, 75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень п.п. 75.1. 2 п. 75.1. ст. 75 Податкового Кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим Кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 ст.79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту та виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на письмовий запит ДПІ Печерському районі м. Києва №16599/10/26-55-22-08-10 від 22.10.2013р. позивачем надано протокол виїмки первинних документів податкового та бухгалтерського обліку за весь період господарської діяльності з ТОВ «Вертикаль-ЛТД» слідчого слідчої групи СУ ГУ МВС України у Луганській області, майора міліції Козина О.Н. від 24.09.2012р.

Відповідачем на виконання вимог п.85.9. ст.85 Податкового кодексу України направлено до СУ ГУ МВС України у Луганській області письмовий запит про надання документів виїмки №718/9/26-55-22-01-09.3 від 17.07.2013р., у відповідь на який ДПІ СУ ГУ МВС України у Луганській області листом №4/1-3511 від 06.08.2013р. повідомлено про те, що вилучені документи податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «АТА» за весь період господарської діяльності з ТОВ «Вертикаль-ЛТД», повернуті позивачу, відповідно до розписки про отримання директора ТОВ «АТА» Доган Озан Йасін від 02.10.2012р.

Таким чином, оскільки при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АТА» первинних документів бухгалтерського та податкового обліку стосовно взаємовідносин з ТОВ «Вертикаль-ЛТД» (ПН 37649660) за період діяльності з 01.10.2011р. по 31.05.2012р., для проведення перевірки не надано, перевірку по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Вертикаль-ЛТД» (ПН 37649660) проведено з урахуванням бази даних ІАІС «Податковий блок» та податкової звітності, поданої ТОВ «АТА».

Судом встановлено, що податковим органом отримано службову записку СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №1772/26-55-09 від 03.04.2014р.; протокол допиту свідка ОСОБА_5, директора ТОВ «Вертикаль-ЛТД», отриманого старшим слідчим з ОВС ВКР СУФР ГУ Міндоходів у Херсонській обл., майором податкової міліції Томашевським І.І. від 10.02.2014р.; лист ОУ ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №1337/7/26-51-07-03 від 06.06.2014р.; пояснення ОСОБА_7, директора ТОВ «Конкорд К», отриманого о/у ОУ ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, лейтенантом податкової міліції Ничипоренко О.В. від 10.10.2013р.

У зв'язку із наявністю негативної податкової інформації щодо контрагентів позивача ДПІ у Печерському районі м. Києва на адресу позивача направлено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Вертикаль-ЛТД» та ТОВ «Конкорд К».

В подальшому, оскільки у податкового органу виникли сумніви стосовно факту реальності здійснення операцій, вказані обставини стали підставою для вжиття ДПІ у Печерському районі м. Києва заходів для проведення перевірки ТОВ «АТА».

На виконання вимог п.79.2. ст.79 Податкового кодексу України податковим органом проінформовано позивача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки повідомленням №603/26-55-22-08 від 18.07.2014р. разом з копією наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №2181 від 18.07.2014р., які направлено 18.07.2014р. на податкову адресу ТОВ «АТА» засобами поштового переказу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Журнал реєстрації перевірок до перевірки не надавався.

В той же час, відповідно до пп.54.3.2. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Враховуючи зазначені норми закону, суд приходить до висновку, що податковий орган після проведення документальної позапланової невиїзної перевірки і встановлення порушень з боку ТОВ «АТА» правомірно та у межах повноважень виніс податкові повідомлення-рішення.

Окрім того, позивач не довів суду, в чому полягає неправомірність дій відповідача, а отже позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо реальності здійснення господарських операцій позивача із ТОВ «Вертикаль-ЛТД» та ТОВ «Конкорд К» суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «АТА» (Покупець) та ТОВ «Вертикаль-ЛТД» (Постачальник) укладено договір від 12.09.2011р. №2 на поставку цукру-піску.

ТОВ «Вертикаль-ЛТД» виписано на адресу ТОВ «АТА» податкові накладні.

Згідно даних додатків №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за період діяльності з 01.10.2011р. по 31.05.2012р. ТОВ «АТА» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по господарських відносинах з TOB «Вертикаль-ЛТД» на загальну суму ПДВ 1 872 442 грн.

Також, між ТОВ «АТА» (Покупець) та ТОВ «Конкорд К» (Постачальник) укладено договір від 30.01.2011р. №1 на поставку цукру-піску.

ТОВ «Конкорд К» виписано на адресу ТОВ «АТА» податкові накладні.

Згідно декларацій з податку на додану вартість ТОВ «АТА» за період діяльності з 01.10.2011р. по 31.05.2012р., а саме додатків №5 позивачем включено до податкового кредиту суми ПДВ, сформовані за рахунок ТОВ «Конкорд К» на загальну суму ПДВ 942 833 грн.

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09.2006р. правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Листа від 02.06.2011р. встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Відповідно до пп. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно положень п.п. 139.1.9. п 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України 39.1. не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071, який діяв на момент укладення договорів, (надалі - Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 цього Порядку визначено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 16 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Судом встановлено, що договір, укладений позивачем з ТОВ «Вертикаль-ЛТД» та податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ «Вертикаль-ЛТД», зі сторони останнього підписані ОСОБА_5.

Договір, укладений ТОВ «АТА» з ТОВ «Конкорд К», та податкові накладні, отримані позивачем від зазначеного контрагента, зі сторони останнього підписані ОСОБА_7.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що службовою запискою СУ ФР ДПІ у Печерському районі м. Києва №1772/26-55-09 від 03.04.2014р. до податкового органу надійшли матеріали кримінального провадження №32013110060000400 від 06.11.2013р. у вигляді протоколу допиту свідка ОСОБА_5, директора ТОВ «Вертикаль-ЛТД» отриманого старшим слідчим з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Херсонській обл., майором податкової міліції Томашевським І.І. від 10.02.2014р., відповідно до якого громадянин ОСОБА_5 повідомив, що він відношення до реєстрації (створення, придбання) підприємства ТОВ «Вертикаль-ЛТД» не має, засновником, директором, бухгалтером підприємства ТОВ «Вертикаль-ЛТД» ніколи не був, розрахункові рахунки в установах банку ніколи не відкривав, в інших державних установах ніяких реєстраційних документів від свого імені та від ТОВ «Вертикаль-ЛТД» не надавав та не підписував, про те, що він являється директором, засновником та головним бухгалтером ТОВ «Вертикаль-ЛТД» дізнався від співробітників податкової міліції.

Крім того, відповідно до відомостей з бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків Міністерства доходів і зборів України про суми виплачених доходів за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., встановлено, що вищевказаний громадянин не отримував доходи від результатів підприємницької діяльності ТОВ «Вертикаль-ЛТД».

Також, листом о/у ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №1337/7/26-51-07-03 від 06.06.2014р. до податкового органу надійшло пояснення свідка ОСОБА_7, директора ТОВ «Конкорд К» отриманого о/у ОУ ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, лейтенантом податкової міліції Ничипоренко О.В. від 10.10.2013р., відповідно до якого громадянин ОСОБА_7, повідомив, що він відношення до реєстрації (створення, придбання) підприємства ТОВ «Конкорд К» не має, засновником, директором, бухгалтером підприємства ТОВ «Конкорд К» ніколи не був, розрахункові рахунки в установах банку ніколи не відкривав, в інших державних установах ніяких реєстраційних документів від свого імені та від ТОВ «Вертикаль-ЛТД» не надавав та не підписував, до фінансово-господарської діяльності не має жодного відношення, документи із веденням господарської діяльності не формував та не підписував, переговорів з контрагентами не вів, поставку товарів, виконання робіт та надання послуг не здійснював.

Відповідно до відомостей з бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків Міністерства доходів і зборів України про суми виплачених доходів ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. встановлено, що вищевказаний громадянин не отримував доходи від результатів підприємницької діяльності ТОВ «Конкорд К».

Таким чином, податковий орган приходить до висновку, що взаємовідносини ТОВ «АТА» з ТОВ «Вертикаль-ЛТД» та ТОВ «Конкорд К» здійснені без мети реального настання правових наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування та сприяння в ухиленні від сплати податків, оскільки наслідком діяльності ТОВ «Вертикаль-ЛТД» та ТОВ «Конкорд К» є виключно формування податкового кредиту на адресу ТОВ «АТА».

Беручи до уваги вищезазначені норми закону та положення Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, суд вважає, що податкові накладні, підписані від імені контрагентів позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до валових витрат та податкового кредиту ТОВ «АТА» вказаних сум по взаємовідносинах з ТОВ «Вертикаль-ЛТД» та ТОВ «Конкорд К».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012р. по справі № 21-421а11.

Частиною першою ст. 69 цього КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Окрім того, для повного, всебічного, об'єктивного розгляду даної справи, судом викликались в судові засідання в якості свідків директорів ТОВ «Вертикаль-ЛТД» ОСОБА_5 та ТОВ «Конкорд К» ОСОБА_7 для надання пояснень щодо підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «АТА». Однак, вказані особи в судове засідання не прибули, повістки про виклик до суду надсилались за юридичними адресами товариств, проте конверти з повістками повертались з поштовими відмітками.

Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, що свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Пунктом 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 717 776,00 грн. та нараховання штрафних санкцій у розмірі 429 444,00 грн., та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 852 779,00 грн. та нараховання штрафних санкцій у розмірі 463 195,00 грн. здійснено відповідачем обґрунтовано, що свідчить про те, що податкові повідомлення-рішення №121026552208 від 29.08.2014р. та №120926552208 від 29.08.2014р. винесені відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «АТА» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 03.11.2014 р.

Суддя В.П. Шулежко