Постанова № 41514956, 07.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 листопада 2014 року 11:30 № 826/14320/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КР-Трейд»доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.04.2014 р. № 0003182207, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КР-Трейд» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.04.2014 р. № 0003182207, прийняте ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 26.03.2014 р. № 1504/26-58-22-07/36581916 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., винесено податкове повідомлення-рішення від 16.04.2014 р. № 0003182207, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 288 541,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що позивачем надано всі необхідні та належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, зазначив, що при проведенні перевірки позивачем було надано товарно-транспортні накладні. Втім, вказані товарно-транспортні накладні не оформлені належним чином, а тому не можуть вважатися належним чином оформленими та такими, що свідчать про товарність господарських операцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 27.10.2014 р. сторони заявили клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КР-Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «КР-Трейд», зокрема, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п.5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 255 944,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року в сумі 34 530,00 грн., ІІ квартал 2011 р. в сумі 31 грн., ІІІ квартал 2011 р. в сумі 1925,00 грн., ІV квартал 2011 р. в сумі 79 139,00 грн., ІV квартал 2012 р. в сумі 138 332,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 26.03.2014 р. № 1504/26-58-22-07/36581916 та винесено податкове повідомлення-рішення від 16.04.2014 р. № 0003182207, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 288 541,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 253 957,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 34 584,00 грн.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки від 26.03.2014 р. № 1504/26-58-22-07/36581916, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві надано відповідь від 11.04.2014 р. № 6823/10/26-58-22-07-10, відповідно до якої, висновки акта від 26.03.2014 р. № 1504/26-58-22-07/36581916 залишено без змін.

Крім того, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «КР-Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р. (дослідження наявності товарно-транспортних накладних (правильність їх заповнення)), що підтверджують надання (отримання) послуг з перевезення вантажів та формування об'єкту оподаткування податком на прибуток (до акту планової перевірки від 26.03.2014 р. № 1504/26-58-22-07/36581916).

За результатами перевірки, податковий орган прийшов до висновку про залишення без змін акту перевірки від 26.03.2014 р. № 1504/26-58-22-07/36581916 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «КР-Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р.».

За результатами первинного адміністративного оскарження, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 20.06.2014 р. № 5508/10/26-15-10-06-12, яким податкове повідомлення-рішення від 16.04.2014 р. № 0003182207 залишено без змін, а первинну скаргу - без задоволення.

За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 08.09.2014 р. № 3006/6/99-99-10-01-15, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 16.04.2014 р. № 0003182207 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138. 1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Як вбачається з висновків акту перевірки, податковим органом встановлено, що ТОВ «КР-Трейд» неправомірно віднесено до складу валових витрат/витрат до рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» показників за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 та до рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт та послуг)» за 2012 рік в сумі витрати на доставку товарів.

Згідно наданого аналітичного обліку валових витрат (рядок 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» показників за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 та до рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» до складу валових витрат/витрат підприємства віднесено транспортні витрати отриманих підприємства віднесені витрати (витрати на доставку товарів) на загальну суму 796 340,00 грн.

Відповідно до бухгалтерських довідок до складу рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» показників за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. віднесено витрати отриманих послуг від перевізників в сумі 137 616,00 грн., а саме від: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Так висновки податкового органу про відсутність об'єктів оподаткування, зроблені з огляду на неналежне оформлення первинних документів позивача.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року N 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ «КР-Трейд», обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції, рух активів.

З акту перевірки від 26.03.2014 р. № 1504/26-58-22-07/36581916 вбачається, що фактично у перевіряємому періоді підприємство здійснювало перевезення вантажів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КР-Трейд» зареєстровано Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією. Основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Є платником ПДВ в перевіряємому періоді.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «КР-Трейд» було укладено ряд договорів з наступними суб'єктами підприємницької діяльності: з ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6

1. Між ТОВ «КР-Трейд» (відправник) та ФОП ОСОБА_3 (перевізник) укладено договір перевезення вантажу № 17 від 01.02.2011 р., відповідно до умов якого, відправник доручає, а перевізник зобов'язується власним автомобільним транспортом доставити довірений йому відправником товарно-матеріальні цінності, згідно з відвантажувальним листом або/ та накладною з місця відправлення до пункту призначення.

Відправник зобов'язаний видати перевізнику належним чином оформлені товарно-транспортні документи (видаткову накладну, податкову накладну та інше), котрі є необхідними для надання перевізником послуг за даним договором (п. 2.2.2 договору).

ФОП ОСОБА_3 є суб'єктом підприємницької діяльності, який зареєстрований Борщівському відділенні Чортківської МДПІ як платник єдиного податку. Вид діяльності - вантажні автомобільні перевезення.

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надано суду акти виконаних робіт: від 20.06.2011 р. № 15, від 13.06.2011 р. № 15, від 06.06.2011 р. № 15, від 02.06.2011 р. № 15, від 23.05.2011 р. № 15, від 18.04.2011 р. № 9, від 16.05.2011 р. № 14, від 10.05.2011 р. № 13, від 03.05.2011 р. № 12, від 19.04.2011 р. № 10, від 04.04.2011 р. № 5, від 12.04.2011 р. № 8, від 12.04.2011 р. № 6, від 28.03.2011 р. № 4, від 23.03.2011 р. № 3, від 14.03.2011 р. № 1, від 14.03.2011 р. № 2, від 08.10.2011 р. № 16, від 17.10.2011 р. № 16.

На підтвердження виконання умов договорів та здійснення перевезень з вказаним контрагентом позивачем надано товарно-транспортні накладні (а.с. 154-168 Том ІІІ).

2. Між ТОВ «КР-Трейд» (відправник) та ФОП ОСОБА_4 (перевізник) укладено договір перевезення вантажу № 1 від 01.04.2010 р., відповідно до умов якого, відправник доручає, а перевізник зобов'язується власним автомобільним транспортом доставити довірений йому відправником товарно-матеріальні цінності, згідно з відвантажувальним листом або/ та накладною з місця відправлення до пункту призначення.

Відправник зобов'язаний видати перевізнику належним чином оформлені товарно-транспортні документи (видаткову накладну, податкову накладну та інше), котрі є необхідними для надання перевізником послуг за даним договором (п. 2.2.2 договору).

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надано суду акти виконаних робіт: від 02.11.2010 р. № 25, від 25.10.2010 р. № 24, від 13.10.2010 р. № 28, від 04.10.2010 р. № 26, від 11.10.2010 р. № 27, від 24.12.2012 р. № 57, від 17.12.2012 р., від 10.12.2012 р. № 57, від 03.12.2012 р. № 57, від 26.11.2012 р. № 57, від 19.11.2012 р. № 57, від 12.11.2012 р. № 57, від 03.11.2012 р. № 57, від 31.10.2012 р. № 56, від 27.10.2012 р. № 56, від 20.10.2012 р. № 56, від 13.10.2012 р. № 56, від 06.10.2012 р. № 56, від 01.10.2012 р. № 56, від 24.09.2012 р. № 56, від 17.09.2012 р. № 56, від 10.09.2012 р. № 56, від 03.09.2012 р. № 56, від 27.08.2012 р. № 56, від 20.08.2012 р. № 56, від 13.08.2012 р. № 56, від 06.08.2012 р. № 56, від 01.08.2012 р. № 56, від 23.07.2012 р. № 56, від 16.07.2012 р. № 56, від 09.07.2012 р. № 56, від 02.07.2012 р. № 56, від 25.06.2012 р. № 56, від 18.06.2012 р. № 56, від 11.06.2012 р. № 56, від 01.06.2012 р. № 56, від 01.03.2012 р. № 55, від 20.02.2012 р. № 55, від 13.02.2012 р. № 55, від 04.02.2012 р. № 55, від 01.02.2012 р. № 55, від 23.01.2012 р. № 55, від 16.01.2012 р. № 55, від 09.01.2012 р. № 55, від 03.01.2012 р. № 55, від 01.07.2011 р. № 53, від 11.07.2011 р. № 53, від 18.07.2011 р. № 53, від 25.07.2011 р. № 53, від 30.07.2011 р. № 53, від 08.08.2011 р. № 53, від 15.08.2011 р. № 53, від 20.06.2011 р. № 53, від 13.06.2011 р. № 53, від 06.06.2011 р. № 53, від 02.06.2011 р.№ 53, від 30.05.2011 р. № 53, від 23.05.2011 р. № 53, від 10.05.2011 р. № 50, від 18.04.2011 р. № 48, від 16.05.2011 р. № 52, від 03.05.2011 р. № 49, від 10.05.2011 р. № 51, від 04.04.2011 р. № 46, від 12.04.2011 р. № 47, від 28.03.2011 р. № 45, від 23.03.2011 р. № 44, від 14.03.2011 р. № 41, від 14.03.2011 р. № 42, від 03.03.2011 р. № 43, від 01.03.2011 р. № 42, від 21.02.2011 р. № 41, від 14.02.2011 р. № 40, від 07.02.2011 р. № 39, від 03.02.2011 р. № 38, від 24.01.2011 р. № 37, від 18.01.2011 р. № 36, від 09.01.2011 р. № 35, від 05.01.2011 р. № 34, від 27.12.2010 р. № 33, від 13.12.2010 р. № 31, від 20.12.2010 р. № 32, від 06.12.2010 р. № 30, від 01.12.2010 р. № 29, від 22.11.2010 р. № 28, від 06.11.2010 р. № 26, від 15.11.2010 р. № 27, від 08.10.2011 р. № 54, від 22.08.2011 р. № 53, від 01.09.2011 р. № 53, від 01.09.2011 р. № 53, від 05.09.2011 р. № 53, від 10.09.2011 р. № 54, від 17.09.2011 р. № 54, від 24.09.2011 р. № 54, від 01.10.2011 р. № 54, від 28.05.2012 р. № 56, від 21.05.2012 р. № 56, від 14.05.2012 р. № 56, від 30.04.2012 р. № 56, від 23.04.2012 р. №56, від 17.04.2012 р., від 09.04.2012 р. № 56, від 31.03.2012 р. № 56, від 26.03.2012 р. № 55, від 17.03.2012 р. № 55, від 12.03.2012 р. № 55, від 05.03.2012 р. № 55, від 17.10.2011 р. № 54, від 24.10.2011 р. № 54, від 01.11.2011 р. №54, від 07.11.2011 р. № 54, від 14.11.2011 р. № 54, від 21.11.2011 р. № 54, від 01.12.2011 р. № 54, від 05.12.2011 р. № 54, від 12.12.2011 р. № 54, від 19.12.2011 р. № 54, від 26.12.2011 р. № 54.

На підтвердження виконання умов договорів та здійснення перевезень з вказаним контрагентом позивачем надано товарно-транспортні накладні (а.с. 169-183 Том ІІІ).

ФОП ОСОБА_4 є суб'єктом підприємницької діяльності, який зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності як платник єдиного податку.

3. Між ТОВ «КР-Трейд» (відправник) та ФОП ОСОБА_5 (перевізник) укладено договір перевезення вантажу № 5 від 01.06.2011 р., відповідно до умов якого, відправник доручає, а перевізник зобов'язується власним автомобільним транспортом доставити довірений йому відправником товарно-матеріальні цінності, згідно з відвантажувальним листом або/ та накладною з місця відправлення до пункту призначення.

Відправник зобов'язаний видати перевізнику належним чином оформлені товарно-транспортні документи (видаткову накладну, податкову накладну та інше), котрі є необхідними для надання перевізником послуг за даним договором (п. 2.2.2 договору).

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надано суду акти виконаних робіт: від 16.07.2012 р. № 2, від 09.07.2012 р. № 2, від 02.07.2012 р. № 2, від 25.06.2012 р. № 2, від 18.06.2012 р. № 2, від 11.06.2012 р. № 2, від 01.06.2012 р. № 2, від 20.02.2012 р. № 2, від 13.02.2012 р. № 2, від 04.02.2012 р. № 2, від 01.02.2012 р. № 2, від 23.01.2012 р. № 2, від 16.01.2012 р. № 2, від 09.01.2012 р. № 2, від 03.01.2012 р. № 2, від 01.07.2011 р. № 1, від 11.07.2011 р. № 1, від 18.07.2011 р. № 1, від 25.07.2011 р. № 1, від 30.07.2011 р. № 1, від 08.08.2011 р. № 1, від 20.06.2011 р. № 1, від 13.06.2011 р. № 1, від 06.06.2011 р. № 1, від 08.10.2012 р. № 2, від 17.10.2011 р. № 2, від 15.08.2011 р. № 1, від 22.08.2011р. № 1, від 22.08.2011 р. №1, від 01.09.2011 р. №1, від 05.09.2011 р. № 2, від 10.09.2011 р. № 2, від 17.09.2011 р. № 2, від 24.09.2011 р. № 2, від 01.10.2011 р. №2, від 28.05.2012 р. № 2, від 21.05.2012 р. № 2, від 14.05.2012 р. № 2, від 07.05.2012 р. № 2, від 30.04.2012 р. № 2, від 23.04.2012 р. № 2, від 17.04.2012 р. № 2, від 09.04.2012 р. № 2, від 31.03.2012 р. № 2, від 26.03.2012 р. № 2, від 17.03.2012 р. № 2, від 12.03.2012 р. № 2, від 05.03.2012 р. № 2, від 01.03.2012 р. № 2, від 24.10.2011 р. № 2, від 01.11.2011 р. № 2, від 07.11.2011 р. № 2, від 14.11.2011 р. № 2, від 21.11.2011 р. № 2, від 01.12.2011 р. № 2, від 12.12.2011 р. № 2, від 05.12.2011 р. № 2, від 19.12.2011 р. № 2, від 26.12.2011 р. № 2.

На підтвердження виконання умов договорів та здійснення перевезень з вказаним контрагентом позивачем надано товарно-транспортні накладні (а.с. 124-138 Том ІІІ).

На підтвердження оплати за надані послуги позивачем надано суду платіжні доручення: від 17.01.2012 р. № 1247 на суму 1605,00 грн.,

ФОП ОСОБА_5 є суб'єктом підприємницької діяльності, який зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та є платником єдиного податку.

4. Між ТОВ «КР-Трейд» (відправник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник) укладено договір перевезення вантажу № б/н від 18.01.2010 р., відповідно до умов якого, відправник доручає, а перевізник зобов'язується власним автомобільним транспортом доставити довірений йому відправником товарно-матеріальні цінності, згідно з відвантажувальним листом або/ та накладною з місця відправлення до пункту призначення.

Відправник зобов'язаний видати перевізнику належним чином оформлені товарно-транспортні документи (видаткову накладну, податкову накладну та інше), котрі є необхідними для надання перевізником послуг за даним договором (п. 2.2.2 договору).

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надано суду акти виконаних робіт: від 30.10.2010 р. № б/н, від 23.10.2010 р. № б/н, від 10.10.2010 р. № б/н, від 31.01.2011 р. № б/н, від 24.01.2011 р. № б/н, від 18.01.2011 р. № б/н, від 04.01.2011 р. № б/н, від 30.11.2010 р. № б/н.

На підтвердження виконання умов договорів та здійснення перевезень з вказаним контрагентом позивачем надано товарно-транспортні накладні (а.с. 109-123 Том ІІІ).

На підтвердження оплати за надані послуги позивачем надано суду платіжне доручення: від 25.01.2011 р. № 195.

5. Між ТОВ «КР-Трейд» (відправник) та ФОП ОСОБА_6 (перевізник) укладено договір перевезення вантажу № 7 від 16.06.2011 р., відповідно до умов якого, відправник доручає, а перевізник зобов'язується власним автомобільним транспортом доставити довірений йому відправником товарно-матеріальні цінності, згідно з відвантажувальним листом або/ та накладною з місця відправлення до пункту призначення.

Відправник зобов'язаний видати перевізнику належним чином оформлені товарно-транспортні документи (видаткову накладну, податкову накладну та інше), котрі є необхідними для надання перевізником послуг за даним договором (п. 2.2.2 договору).

ФОП ОСОБА_6 є суб'єктом підприємницької діяльності, який зареєстрований в Ізмаїльській ОДПІ як платник єдиного податку, вид діяльності - вантажні перевезення.

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надано суду акти виконаних робіт: від 24.12.2012 р. № 7, від 24.12.2012 р. № 8, від 17.12.2012 р. № 7, від 10.12.2012 р. № 7, від 03.12.2012 р. № 7, від 26.11.2012 р. № 7, від 19.11.2012 р. № 7, від 12.11.2012 р. № 7, від 03.11.2012 р. № 7, від 31.10.2012 р. № 7, від 27.10.2012 р. № 7, від 20.10.2012 р. № 7, від 13.10.2012 р. № 7, від 06.10.2012 р. № 7, від 01.10.2012 р. № 6, від 24.09.2012 р. № 6, від 17.09.2012 р. № 6, від 10.09.2012 р. № 6, від 03.09.2012 р., від 27.08.2012 р. № 6, від 20.08.2012 р. № 6, від 13.08.2012 р., від 06.08.2012 р. № 6, від 01.08.2012 р. № 6, від 23.07.2012 р. № 6, від 16.07.2012 р. № 6, від 09.07.2012 р. № 6, від 02.07.2012 р. № 6, від 25.06.2012 р. № 6, від 18.06.2012 р. № 6, від 11.06.2012 р. № 6, від 01.06.2012 р., від 20.02.2012 р. № 3, від 13.02.2012 р. № 2, від 04.02.2012 р. № 2, від 01.02.2012 р. № 2, від 23.01.2012 р. № 2, від 16.01.2012 р. № 2, від 09.01.2012 р. № 2, від 03.01.2012 р. № 2, від 01.07.2011 р. № 1, від 11.07.2011 р. № 1, від 18.07.2011 р. № 1, від 25.07.2011 р. № 1, від 01.08.2011 р. № 1, від 08.08.2011 р. № 2, від 15.08.2011 р. № 2, від 22.08.2011 р. № 2, від 01.09.2011 р. № 2, від 05.09.2011 р. № 2, від 10.09.2011 р. № 2, від 17.09.2011 р. № 2, від 26.09.2011 р. № 2, від 01.10.2011 р. № 2, від 28.05.2012 р. № 6, від 21.05.2012 р. № 6, від 14.05.2012 р. № 5, від 07.05.2012 р. № 4, від 30.04.2012 р. № 4, від 23.04.2012 р. № 4, від 17.04.2012 р. № 3, від 09.04.2012 р. № 3, від 31.03.2012 р. № 3, від 26.03.2012 р. № 3, від 17.03.2012 р. № 3, від 12.03.2012 р. № 3, від 05.03.2012 р. № 3, від 01.03.2012 р. № 3, від 24.10.2011 р. № 2, від 01.11.2011 р. № 2, від 07.11.2011 р. № 2, від 14.11.2011 р. № 2, від 21.11.2011 р. № 2, від 01.12.2011 р. № 2, від 05.12.2011 р. № 2, від 12.12.2011 р. № 2, від 19.12.2011 р. № 2, від 26.12.2011 р.

На підтвердження виконання умов договорів та здійснення перевезень з вказаним контрагентом позивачем надано товарно-транспортні накладні (а.с. 95-108 Том ІІІ).

6. Між ТОВ «КР-Трейд» (відправник) та ФОП ОСОБА_2 (перевізник) укладено договір перевезення вантажу № 1 від 01.07.2010 р., відповідно до умов якого, відправник доручає, а перевізник зобов'язується власним автомобільним транспортом доставити довірений йому відправником товарно-матеріальні цінності, згідно з відвантажувальним листом або/ та накладною з місця відправлення до пункту призначення.

Відправник зобов'язаний видати перевізнику належним чином оформлені товарно-транспортні документи (видаткову накладну, податкову накладну та інше), котрі є необхідними для надання перевізником послуг за даним договором (п. 2.2.2 договору).

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надано суду акти виконаних робіт: від 01.11.2010 р. № 9, від 19.10.2010 р., від 14.10.2010 р. № 813, від 28.02.2010 р. № 27, від 28.02.2010 р. № 28, від 22.02.2010 р. № 27, від 22.02.2011 р. № 26, від 11.02.2011 р. № 1, від 01.02.2011 р., від 14.02.2011 р. № 26, від 07.02.2011 р. № 25, від 24.01.2011 р. № 24, від 10.01.2011 р. № 21, від 27.12.2010 р. № 12, від 06.01.2011 р. № 20, від 20.12.2010 р. № 17, від 18.12.2010 р. № 15, від 06.12.2010 р. № 14, від 01.12.2010 р. № 13, від 23.11.2010 р. № 11, від 15.11.2010 р. № 10.

На підтвердження виконання умов договорів та здійснення перевезень з вказаним контрагентом позивачем надано товарно-транспортні накладні (а.с. 139-453 Том ІІІ).

На підтвердження оплати за надані послуги позивачем надано суду платіжне доручення: від 25.01.2011 р. № 196 на суму 3707,00 грн.,

Проаналізувавши вищезазначені первинні документи суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Таким чином, суд дійшов висновку, що валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, з огляду на нижченаведене.

В даній справі судом встановлено, що господарські операції за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р. не підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення даних господарських операцій.

Суд зазначає, що витрати визнаються лише в тому випадку, якщо вони фактично понесені (оплачені), а не тільки нараховані.

Проаналізувавши первинні документи позивача, суд звертає увагу, що об'єкти оподаткування, що були включені позивачем до складу валових витрат не підтверджуються первинними документам.

Відповідно до положень Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року N 2344-III та Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 (надалі - Правила № 363), товарно-транспортні накладні (далі - ТНН) обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. 11.1 Правил N 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Пунктом 11.7 вказаних Правил визначено, що у тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

Відповідно до п. 3.1 Правил N 363 договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники).

У Договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов'язки сторін, відповідальність тощо (п. 3.5 цього Порядку).

Відповідно до п. 3.7 Правил N 363 на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник надає Перевізнику при наявності Договору заявку відповідно до встановленої форми.

Відповідно до п. 3.8 Правил N 363 за погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів електронними чи іншими засобами зв'язку. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки.

При перевезеннях вантажів контроль за своєчасним прибуттям транспорту протягом дня, регулювання його розстановки, подачі під завантаження, використання транспорту, що звільнився, у зворотному напрямку, облік завантаження, часу прибуття та відправлення рухомого складу виконується Перевізником або Замовником залежно від прийнятої ними схеми перевезень (п. 8.3 цього Порядку).

Відповідно до п. 10.5 Правил N 363 місце фактичної здачі - приймання вантажу точно зазначається в Договорі з наступним уточненням у заявці.

Відповідно до п. 14.4 Правил N 363 рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.

Отже, юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для його відправлення у визначене договором місце виписує товарно-транспортну накладну у чотирьох примірниках. Перший примірник залишається у вантажовідправника та є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей, другий примірник передається вантажоодержувачу та є підставою для оприбуткування ТМЦ. Третій та четвертий примірники водій завіряє у вантажоодержувача (останній має поставити підпис та печатку) та повертає їх перевізнику. Перевізник, у свою чергу, для виконання розрахунків із замовником автотранспорту (за найняті автомобілі) надсилає останньому третій примірник. Четвертий примірник залишається у перевізника та є підставою для обліку транспортної роботи і нарахування заробітної плати водію.

При оформленні товарно-транспортних накладних необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у пункті 2.4 Положення та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, при оформленні товарно-транспортної накладної не заборонено застосування форми встановленої наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» (чинного на момент виникнення спірних господарських операцій).

Таким чином, якщо ТНН оформлена невірно, вона не може вважатися належним первинним документом бухгалтерського обліку, а, відтак і не може бути належною документальною основою і податкового обліку.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Проаналізувавши надані позивачем товарно-транспортні накладні, суд приходить до висновку про те, що вони оформлені неналежним чином, оскільки не вказано обов'язкових реквізитів - відсутній номер подорожнього листа, не вказано вид перевезень, не зазначено маршрут, вантажоодержувач - «згідно накладних», не зазначено товар, який перевозиться, його вид, обсяг, маса, відсутня посада та прізвище особи, яка дозволила відпуск; посада, прізвище, ім'я по батькові, підпис водія, який прийняв вантаж; відсутні відмітки щодо одержання вантажу вантажоодержувачем; реквізити доручення на отримання товару; відсутній талон замовника (ф. № 1-ТЗ), відсутні відомості щодо фактичного вантажоодержувача, не зазначено безпосередній пункт розвантаження.

Крім того, надані позивачем платіжні доручення не підтверджують оплати за весь обсяг перевезень.

Позивачем не надано суду доказів оплати за надані послуги з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_6, видаткових документів, податкових накладних, нарядів- замовлень.

Акти виконаних робіт не містять час перевезень, маршрут, найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки тощо.

З вищезазначених документів не можливо прослідкувати зміни в активах позивача та встановити, що валові витрати позивача надходили на поліпшення основних фондів при здійсненні своєї господарської діяльності.

Отже, суд приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи (договори, акти приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), носять неповний та суперечливий характер та не дають підстав дійти до висновку, що господарські операції мали місце. В зв'язку з зазначеним, відповідно до актів виконаних робіт щодо ремонту та утримання транспортних засобів, суд погоджується з висновком податкового органу про неможливість підтвердження витрат.

Документи, якими позивач хоче підтвердити спірні валові витрати за договорами перевезень, а саме акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні не є такими, що підтверджують такі витрати, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг та виконання робіт фактично не мали реального характеру, замовлення та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Податкового кодексу України є підставою для віднесення певних сум до валових витрат сама по собі не є підставою для їх включення до складу валових витрат, оскільки судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Отже, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, руху активів, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню валових витрат є правомірними.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми валових витрат.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п.5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 255 944,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року в сумі 34 530,00 грн., ІІ квартал 2011 р. в сумі 31 грн., ІІІ квартал 2011 р. в сумі 1925,00 грн., ІV квартал 2011 р. в сумі 79 139,00 грн., ІV квартал 2012 р. в сумі 138 332,00 грн.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 16.04.2014 р. № 0003182207, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «КР-Трейд» відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук