Рішення № 41514752, 13.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18785/14 13.11.14

За позовом Національної спілки художників України до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1про стягнення 47 927,45 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивачаРибачок А.О. (дов. б/н від 10.08.2014 року)від відповідачане з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13 листопада 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Національна спілка художників України (надалі по тексту - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 50 063,85 грн., в тому числі 40 103,92 грн. основного боргу, 4 829,52 грн. пені, 939,92 грн. 3 % річних, 4 190,49 грн. збитків від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором найму нежитлового приміщення № 05-09 від 01.02.2013 року та Договором найму нежитлового приміщення № 05-09 від 01.01.2014 року щодо повної та своєчасної плати за найм приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 року порушено провадження у справі № 910/18785/14 та призначено справу до розгляду на 16.10.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 16.10.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 08.09.2014 року не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 16.10.2014 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання про продовження строку вирішення спору.

Розглянувши подане позивачем 16.10.2014 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Відповідно до статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.10.2014 року винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд справи на 13.11.2014 року.

У судовому засіданні 13.11.2014 року представник позивача подав заяву про зменшення заявлених позовних вимог. Відповідно до поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача 40 103,92 грн. основного боргу, 2 693,12 грн. пені, 939,92 грн. 3 % річних, 4 190,49 грн. збитків від інфляції.

Відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням поданої заяви.

Представник відповідача в судове засідання 13.11.2014 року не з'явився, про причини неявки суду невідомо, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04213, АДРЕСА_1 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові. Факт отримання відповідачем ухвал Господарського суду міста Києва, які були надіслані на його адресу підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2013 року між Національною спілкою художників України, як наймодавцем (далі -позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 як наймачем (далі -відповідач) було укладено Договір найму нежитлового приміщення № 05-09 (далі -Договір 1).

Відповідно до пункту 1.1 Договору 1 позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти у користування без права викупу нежитлове приміщення № 516, корисною площею 16,4 м2 у складі 1 кімнати, вартістю 104 544,00 грн., розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно з пунктом 1.2. Договору 1 передача прийнятого приміщення оформлюється приймально-здавальним актом де вказується дата з якої договір набуває чинності (додаток №1). Без акту приймання-передачі приміщення цей договір вважається недійсним.

Плата за найм приміщення по цьому договору визначена розрахунком і складає 2 858,52 грн. за місяць, у тому числі ПДВ 476,42 грн. (додаток № 2) (пункт 1.5. Договору 1).

Пунктом 1.6. Договору 1 сторони погодили, що наймач сплачує додатково за енергоспоживання згідно показників лічильника, при відсутності лічильника обсяги спожитої електроенергії будуть визначатися виходячи з розрахунків потужності енергоспоживаючих приладів згідно з технічними даними та режимом роботи електроустановок наймача за тарифами, що діють протягом періоду споживання електроенергії.

Відповідно до пункту 3.1. Договору 1 після підписання акту приймання-передачі приміщення наймач сплачує аванс у розмірі місячної плати за останній місяць дії умов Договору.

Згідно з пунктом 3.2. Договору 1 плата по найму за поточний місяць, розмір якої визначено в пункті 1.5 цього договору сплачується наймачем протягом трьох банківських днів після отримання рахунку від наймодавця, але не пізніше 15 числа поточного місяця.

Строк дії Договору 1, відповідно до пункту 7.1 Договору 1, було встановлено з 01.02.2013 року по 31.12.2013 року.

На підставі акту приймання-передачі від 01.02.2013 року (додаток № 1) наймодавець передав, а наймач прийняв в користування приміщення № 516, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, корисною площею 16,4 м2 у складі 1 кімнати.

На виконання умов Договору 1 позивачем виставлено позивачу наступні рахунки на оплату: № 141 від 06.02.2013 року на суму 2 858,52 грн., № 261 від 12.03.2013 року на суму 2 858,52 грн., № 372 від 09.04.2013 року на суму 2 858,52 грн., № 499 від 08.05.2013 року на суму 2 858,52 грн., № 621 від 10.06.2013 року на суму 2 858,52 грн., № 732 від 12.07.2013 року на суму 2 858,52 грн., № 840 від 08.08.2013 року на суму 2 858,52 грн., № 972 від 10.09.2013 року 2 858,52 грн., № 1088 від 09.10.2013 року на суму 2 858,52 грн., № 1207 від 01.11.2013 року на суму 2 858,52 грн., № 1432 від 02.12.2013 року на суму 2 858,52 грн.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної плати за найм приміщення виконував не належним чином, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 23 644,28 грн.

01.01.2014 року між Національною спілкою художників України, як наймодавцем (далі -позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 як наймачем (далі -відповідач) було укладено Договір найму нежитлового приміщення № 05-09 (далі -Договір 2).

Відповідно до пункту 1.1 Договору 2 позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти у користування без права викупу нежитлове приміщення № 516, корисною площею 16,4 м2 у складі 1 кімнати, вартістю 104 544,00 грн., розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно з пунктом 1.2. Договору 2 передача прийнятого приміщення оформлюється приймально-здавальним актом де вказується дата з якої договір набуває чинності (додаток №1). Без акту приймання-передачі приміщення цей договір вважається недійсним.

Плата за найм приміщення по цьому договору визначена розрахунком і складає 2 858,52 грн. за місяць, у тому числі ПДВ 476,42 грн. (додаток № 2) (пункт 1.5. Договору 2).

Пунктом 1.6. Договору 2 сторони погодили, що наймач сплачує додатково за енергоспоживання згідно показників лічильника, при відсутності лічильника обсяги спожитої електроенергії будуть визначатися виходячи з розрахунків потужності енергоспоживаючих приладів згідно з технічними даними та режимом роботи електроустановок наймача за тарифами, що діють протягом періоду споживання електроенергії.

Відповідно до пункту 3.1. Договору 2 після підписання акту приймання-передачі приміщення наймач сплачує аванс у розмірі місячної плати за останній місяць дії умов Договору.

Згідно з пунктом 3.2. Договору 2 плата по найму за поточний місяць, розмір якої визначено в пункті 1.5 цього договору сплачується наймачем протягом трьох банківських днів після отримання рахунку від наймодавця, але не пізніше 15 числа поточного місяця.

Строк дії Договору 2, відповідно до пункту 7.1 Договору 1, було встановлено з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

На підставі акту приймання-передачі від 01.01.2014 року (додаток № 1) наймодавець передав, а наймач прийняв в користування приміщення № 516, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, корисною площею 16,4 м2 у складі 1 кімнати.

На виконання умов Договору 2 позивачем виставлено позивачу наступні рахунки на оплату: № 139 від 30.01.2014 року на суму 2 858,52 грн., № 160 від 03.02.2014 року на суму 2 858,52 грн., № 303 від 03.03.2014 року на суму 2 858,52 грн., № 455 від 01.04.2014 року на суму 2 858,52 грн., № 633 від 05.05.2014 року на суму 2 858,52 грн., № 721 від 02.06.2014 року на суму 2 858,52 грн., № 988 від 01.07.2014 року на суму 2 858,52 грн.

Відповідно до пункту 5.4. Договору 2 при простроченні всіх видів платежів по даному договору більш ніж на 1 місяць, після отримання рахунку, наймодавець має право розірвати договір не звертаючись до Господарського суду. Наймодавець направляє наймачу повідомлення про розірвання договору. Договір припиняє свою дію після спливу 15 днів з моменту отримання такого повідомлення без укладення будь яких додаткових угод до цього договору.

Згідно повідомлення про розірвання Договору найму нежитлового приміщення № 05-09 від 01.01.2014 року, яке отримано відповідачем 16.07.2014 року договір припинив свою дію 31.07.2014 року.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної плати за найм приміщення виконував не належним чином (в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії платіжних доручень), у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 16 459,64 грн.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договорів не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, тому у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 40 103,92 грн. та за неналежне виконання взятих на себе відповідачем зобов'язань нарахована пеня в розмірі 2 693,12 грн. пені, 939,92 грн. 3 % річних, 4 190,49 грн. збитків від інфляції.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до пункту 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується факт виставлення позивачем рахунків-фактур на оплату відповідачем орендних платежів відповідно до умов Договору.

Доказів повної та своєчасної оплати орендних платежів відповідачем не надано, а тому заборгованість відповідача з орендної плати становить 40 103,92 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 40 103,92 грн. на підставі укладених договорів. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Національної спілки художників України про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості за Договором 1 та Договором 2 у розмірі 40 103,92 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 693,12 грн. пені, 939,92 грн. 3 % річних, 4 190,49 грн. збитків від інфляції.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Порушення відповідачем строків оплати, передбачених Договором 1 та Договором 2 є порушенням зобов'язання, що відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.4. Договору 1 та Договору 2 сторони погодили, що у разі затримки грошових надходжень на рахунок наймодавця по цьому договору наймач сплачує пеню, обчислену від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Враховуючи положення статті 6, статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до умов яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення пені, 3 % річних, збитків від інфляції.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком пені, 3 % річних, збитків від інфляції, який наданий в додатках до позовної заяви, тому вимоги про стягнення 2 693,12 грн. пені, 939,92 грн. 3 % річних, 4 190,49 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги Національної спілки художників України про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості за Договором 1 та Договором 2 у розмірі 40 103,92 грн. основного боргу, 2 693,12 грн. пені, 939,92 грн. 3 % річних, 4 190,49 грн. збитків від інфляції є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Національної спілки художників України задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (04213, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Національної спілки художників України (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 1-5, ідентифікаційний код 00015912) заборгованість у розмірі 40 103 (сорок тисяч сто три) грн. 92 коп. основного боргу, 2 693 (дві тисячі шістсот дев'яносто три) грн. 12 коп. пені, 939 (дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 92 коп. 3 % річних, 4 190 (чотири тисячі сто дев'яносто) грн. 49 коп. збитків від інфляції, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.11.2014 року

Суддя С.В. Стасюк