Ухвала суду № 41514751, 19.11.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 У Х В А Л А

"19" листопада 2014 р. Справа № 911/4591/14

Суддя господарського суду Київської області Саванчук С.О., розглянувши матеріали справи

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна",

07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, корпус А, оф. 208

07300, Київська обл., м. Вишгород, а/с 89

до Фізичної особи-підприємця Смолярчука Сергія Сергійовича,

43024, Волинська обл., м. Луцьк, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 6, кв. 113

43006, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Авіаторів, 1

про стягнення 24 303,00 грн.

у справі № 911/4591/14

за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Смолярчука Сергія Сергійовича,

43024, Волинська обл., м. Луцьк, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 6, кв. 113

43006, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Авіаторів, 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна",

07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, корпус А, оф. 208

07300, Київська обл., м. Вишгород, а/с 89

про стягнення 20 000,00 грн.

встановила:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Смолярчука Сергія Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна" про стягнення 20 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 03.07.2014 № 1/030714.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2014 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 18.11.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 25745/14 від 18.11.2014, вх. № 25746/14 від 18.11.2014, вх. № 25803/14 від 18.11.2014) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області 29.10.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 25610/14 від 17.11.2014) надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна" до Фізичної особи-підприємця Смолярчука Сергія Сергійовича про стягнення 24 303,00 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані понесенням відповідачем збитків у зв'язку з виявленням нестачі вантажу, перевезення якого здійснювалось позивачем за спірним договором.

Вказана зустрічна позовна заява не може бути прийнята судом до провадження для спільного розгляду з первісним позовом з наступних підстав.

Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову проводиться за загальними правилами подання позовів.

Зустрічний позов повинен мати на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов'язані і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

Відсутність однієї з перелічених підстав прийняття зустрічного позову тягне за собою повернення зустрічної позовної заяви, відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3.15. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини 2 статті 54 Господарського кодексу України). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини 1 статті 63 та статтю 60 Господарського процесуального кодексу України. Така заява не може повертатися судом з посиланням на пункт 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подання зустрічного позову не означає об'єднання вимог в одній позовній заяві.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що первісний позов і зустрічний позов взаємно не пов'язані та їх спільний розгляд ускладнить вирішення спору, оскільки підставою первісного позову є невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 03.07.2014 № 1/030714 з оплати вартості послуг з перевезення вантажу, а підставою зустрічного позову - збитки, що завдані відповідачу у зв'язку з нестачею спірного вантажу.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Також відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Відповідальність особи у вигляді обов'язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.

Протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Вина є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Встановивши правову природу зустрічних позовних вимог, суд дійшов висновку, що первісний і зустрічний позови взаємно не пов`язані, оскільки права і обов`язки сторін в межах спірних правовідносин цих позовів мають різні підстави виникнення, предмети позовів мають різну правову природу і обставини, що викладені в них підтверджуються різними доказами.

Задоволення зустрічного позову не виключатиме ні повністю, ні частково задоволення первісного позову.

Таким чином, заявлений відповідачем позов не є зустрічним, і підстави для прийняття його для спільного розгляду з первісним відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, вимога про стягнення коштів за зустрічним позовом є самостійною, за своєю правовою природою правовідносини сторін, що підлягають дослідженню при розгляді зустрічного позову, інші, ніж ті, що досліджуються за первісним позовом. Обставини, що підлягають встановленню при розгляді первісного позову не стосують обставин, що мають бути встановлені за зустрічним позовом, а рішення за зустрічним позовом не вплине на рішення за первісним.

Отже, зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна" не пов'язаний з первісним позовом, що суперечить вимогам статті 60 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України вказує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, зустрічна позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі статті 60 та пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем за зустрічним позовом не зазначено обставин, а так само доказів, що підтверджують ці обставини, на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги щодо пов'язаності зустрічного позову з первісним.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна" не позбавлено можливості звернутись із самостійною позовною заявою в іншому провадженні за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів з підстав, що викладені у зустрічній позовній заяві.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 33, 60, пунктом 3 частини 1 статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонекс Україна" повернути без розгляду.

Суддя С.О. Саванчук