Постанова № 41514672, 10.11.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2719/14

10 листопада 2014 року м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Троянчук Д.М.

відповідача: представник Федченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд"

доРівненської митниці ДФС про визнання протиправною відмови в поверненні суми надмірно сплаченого ввізного мита, ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці Міндоходів про визнання протиправною відмови в поверненні суми надмірно сплаченого ввізного мита по митній декларації №204020000.2013.013919 від 23.10.2013 року, викладеної в рішенні у формі листа від 12.09.2014 року №01.1/3/58-06-4282.

В обґрунтування позову зазначає, що 23.10.2013 ТОВ "Сарницембуд" було подано до м/п "Сарни" митну декларацію №204020000.2013.013908 про декларування товару "Портландцемент піщанистий марки ПЦП 500", за результатами перевірки якої встановлено неможливість визнання сертифікату СТ-1 №ВYUA3407100235 3581322 від 21.10.2013 для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі, у зв'язку з чим митним органом оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204020000/2013/00053 від 23.10.2013.

Після отримання картки відмови, декларантом позивача було здійснено митне оформлення даного товару за МД № 204020000.2013.013919 від 23.10.2013.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 у справі №817/270/14 визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204020000/2013/00053 від 23.10.2013. Стягнуто на користь ТОВ "Сарницембуд" суму надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 4355,79 грн. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2014 скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 у справі №817/270/14 в частині стягнення надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 4355,79 грн. В решті постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 залишено без змін.

Вказує, що суди дійшли висновку, що товар, імпортований позивачем, відповідає критерію достатньої обробки (переробки), що передбачений підпунктом "б" пункту 2.4 Розділу 2 Правил щодо виконання необхідних умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої ці операції мали місце, що звільняє від сплати ввізного мита.

Рішеннями судів по справі №817/270/14 відновлено режим вільної торгівлі по митній декларації №204020000.2013.013919 від 23.10.2013, що є підставою для повернення сум відповідних митних платежів згідно абз.3 ч.5 ст.301 МК України. Враховуючи судові рішення по справі №817/270/14, ТОВ "Сарницембуд" подало до Рівненської митниці Міндоходів заяву про повернення надмірно сплаченого ввізного мита, в задоволені якої відповідачем відмовлено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю. Додатково пояснив, що сертифікат СТ-1 надавався до митного органу попередньо та наявний у відповідача. Судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено неправомірність відмови у наданні режиму вільної торгівлі. Відтак позивач вважає, що судове рішення зумовлює обов'язок відповідача відновити режим вільної торгівлі, оскільки такий режим вважається відновленим автоматично.

Відповідач Рівненська митниця Міндоходів позов не визнав, подав письмове заперечення. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що у Рівненської митниці Міндоходів відсутні правові підстави для повернення коштів з Державного бюджету України, оскільки скасована в судовому порядку картка відмови від 23.10.2013 №204020000/2013/00053 оформлена до митної декларації від 23.10.2013 №204020000/2013/013908, за якою сум помилково та/або надмірно сплачених коштів до бюджету не встановлено. За вказаною ВМД товар оформлено у режимі найбільшого сприяння (із застосуванням пільгової ставки мита) без застосування до товару преференції (режиму вільної торгівлі). Зазначив, що режим вільної торгівлі в судовому порядку не відновлено і не зобов'язано Рівненську митницю Міндоходів вчинити такі дії. Вказав, що чинним законодавством не передбачено автоматичного відновлення режиму вільної торгівлі, відповідний режим може бути поновлений рішенням митного органу за наслідками розгляду заяви суб'єкта підприємницької діяльності та сертифіката. Позивач з заявою про відновлення режиму вільної торгівлі до Рівненської митниці Міндоходів не звертався.

З наведених підстав представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Відповідно до ст.55 КАС Україна суд допустив заміну відповідача - Рівненська митниця Міндоходів правонаступником - Рівненська митниця ДФС.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Матеріалами справи стверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" зареєстроване як юридична особа Сарненською районною державною адміністрацією Рівненської області 11.08.2011; види діяльності: оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (а.с.6-9).

На виконання умов контракту №804/068 від 05.09.2012 ТОВ "Сарницембуд" імпортовано на митну територію України "Портландцемент піщанистий марки ПЦП 500" у кількості 63 тонни загальною вартістю 43557,85 грн. Ввезений товар було заявлено позивачем до митного оформлення на підставі митної декларації від 23.10.2013 №204020000/2013/013908 за якою інспектором митного поста "Сарни" Рівненської митниці Міндоходів відмовлено у митному оформленні товару, про що винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.10.2013 №204020000/2013/00053.

Після отримання картки відмови, декларантом позивача було здійснено митне оформлення даного товару за МД № 204020000.2013.013919 від 23.10.2013.

В основу відмови у митному оформленні заявленого позивачем товару покладено висновки органу доходів і зборів про недотримання декларантом вимог статей 257, 266 Митного кодексу України та пункту 9.1 розділу 9 Правил визначення країни походження товарів, що затверджені Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних держав від 30.11.2000, ратифіковані Законом України від 20.09.2001 №2735-III, яке полягало у невідповідності товару критеріям походження, закріпленим цими Правилами, а саме відомості, які містяться в акті експертизи походження товарів від 09.04.2013 №61, не підтверджують критерій його походження "Д2523", зазначений у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 від 21.10.2013 року №BYUA3407100235 3581322, в частині обов'язкового виконання мінімального обсягу виробничих або технологічних операцій для товарів групи 25 ТН ЗЕД, відсутні відомості про технологічні операції: "збагачення вугіллям" та "обрізання". Наданий сертифікат походження товару форми СТ-1 від 21.10.2013 року №BYUA3407100235 3581322 не може бути визнаний для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі.

ТОВ "Сарницембуд" оскаржило картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.10.2013 №204020000/2013/00053 в судовому порядку.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 у справі №817/270/14 позов ТОВ "Сарницембуд" задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204020000/2013/00053 від 23.10.2013. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області на користь ТОВ "Сарницембуд" суму надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 4355,79 грн.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2014 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 у справі №817/270/14 в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області на користь ТОВ "Сарницембуд" суми надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 4355,79 грн. скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ТОВ "Сарницембуд" у задоволенні позову в цій частині. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін. Відмовляючи в позові в частині позовної вимоги про стягнення суми надмірно сплаченого ввізного мита, суд апеляційної інстанції вказав на недотримання процедури повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як переплата, і митних платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

03.09.2014 ТОВ "Сарницембуд" звернулось до Рівненської митниці Міндоходів із заявою №39 від 28.08.2014 про повернення суми надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 4355,79 грн., додатками до якої зазначено: митна декларація №204020000.2013.013919 від 23.10.2013, постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2014 у справі №817/270/14 (а.с.10-11).

Листом №01.1/3/58-06-4282 від 12.09.2014 про результати розгляду заяви Рівненська митниця Міндоходів відмовила у задоволенні заяви позивача №39 від 28.08.2014 (а.с.12-13). Свою відмову митний орган мотивував тим, що враховуючи положення ст.43 Податкового кодексу України, ст.301 Митного кодексу України, наказу Державної митної служби України "Про затвердження Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами" №618 від 20.07.2007, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за № 1097/14364, та з урахуванням постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2014 по справі №817/270/14, у Рівненської митниці Міндоходів відсутні правові підстави для повернення коштів з Державного бюджету України.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, провідний інспектор Рівненської митниці ДФС, пояснила, що під час перевірки заяви ТОВ "Сарницембуд" нею було встановлено відсутність факту надмірної сплати ввізного мита до бюджету, оскільки імпортований товар було оформлено за митною декларацією позивача в режимі найбільшого сприяння. Рішенням суду апеляційної інстанції не зобов'язано відповідача відновити режим вільної торгівлі. Скасована в судовому порядку картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів стосувалась іншої митної декларації, аніж та, по якій було здійснено митне оформлення товарів. Митний орган не може самостійно змінити режим, зазначений суб'єктом господарювання в митній декларації, після завершення процедури митного оформлення така зміна можлива виключно за зверненням суб'єкта господарювання, однак позивач з приводу відновлення режиму вільної торгівлі до митного органу не звертався.

Вирішуючи адміністративний спір по суті суд враховує наступне.

Відповідно до п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів регламентовані в статті 301 Митного кодексу України N 4495-VI від 13.03.2012, зі змінами та доповненнями, в частині першій якої зазначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів (частина друга).

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина третя).

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку (частина четверта).

Відповідно до частини п'ятої цієї статті повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Згідно з частиною шостою цієї статті повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.03.2007 за №1097/14364 (далі - Порядок №618), визначено процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

До заяви додаються:

аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;

документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів;

документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Суд встановив, що позивач звернувся до митного органу з заявою від 28.08.2014 про повернення суми надмірно сплаченого ввізного мита, покликаючись виключно на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2014 в справі № 817/270/14. На думку позивача, судовим рішенням по справі №817/270/14, яке набрало законної сили, відновлено режим вільної торгівлі по митній декларації №204020000.2013.013919, про що зазначено в адміністративному позові та підтримано представником позивача в судовому засіданні. На наявність інших визначених законом підстав повернення помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, позивач не вказує.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.301 Митного кодексу України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється у разі, якщо відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі.

Таким чином, визначальним при вирішенні даного адміністративного спору є встановлення факту настання обставин, з якими закон пов'язує повернення митних платежів.

Суд встановив, що декларантом ТОВ "Сарницембуд" в графі 47 митної декларації №204020000/2013/013919 від 23.10.2013 задекларовано до сплати ввізне мито в сумі 4355,79 грн. за ставкою 10%, що відповідно до Закону України "Про митний тариф України" є ставкою мита в режимі найбільшого сприяння (а.с.35-36).

Митне оформлення імпортованого позивачем товару за ВМД №204020000/2013/013919 від 23.10.2013 було завершене.

Чинне законодавство України з питань державної митної справи не наділяє митний орган повноваженнями самостійно вносити зміни в задекларовані суб'єктом господарювання показники митної декларації, зокрема, самостійно змінювати режим, зазначений суб'єктом господарювання в митній декларації після завершення митного оформлення.

Відповідно до п.37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом:

подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом;

заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Процедурою внесення змін у митну декларацію, передбаченою Порядком оформлення аркуша коригування та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Державної митної служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №1145 від 06.11.2012, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за №1995/22307, позивач не скористався, відповідну заяву митному органу не подав.

Предметом судового спору в адміністративній справі №817/270/14 за позовом ТОВ "Сарницембуд" до Рівненської митниці Міндоходів була правомірність картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів. Судовим рішенням в адміністративній справі, яке набрало законної сили, скасовано картку відмови № 204020000/2013/00053 від 23.10.2013. Вказаним судовим рішенням не було відновлено режим вільної торгівлі та не зобов'язано відповідача вчинити відповідні дії, позовні вимоги з цього приводу позивачем не заявлялись.

Відповідно до ч.1 ст.7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.8 Митного кодексу України державна митна справа здійснюється на основі принципів, зокрема, виключних повноважень органів доходів і зборів України щодо здійснення державної митної справи.

Чинним законодавством України з питань митної справи не передбачено умов для автоматичного відновлення режиму вільної торгівлі, у тому числі в разі скасування в судовому порядку картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до митного органу з заявою про повернення суми надмірно сплаченого ввізного мита з порушенням процедури, встановленої Порядком №618, а саме до настання визначених законом обставин, з якими закон пов'язує повернення митних платежів (відновлення режиму вільної торгівлі), та без надання необхідних підтверджуючих документів. Відтак, за результатами розгляду поданої суб'єктом господарювання заяви у митного органу були відсутніми підстави для повернення коштів в установленому порядку, у зв'язку з чим, відповідно до п.11 Порядку № 618 заявнику надано обґрунтовану відповідь.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи проти позову, довів правомірність свої дій. Доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, тому не дають суду підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.94 КАС України відсутні. Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову, - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гломб Ю.О.