Постанова № 41514596, 18.11.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р.Справа № 915/1121/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Лавриненко Л.В., , Пироговського В.Т.

(склад судової колегії згідно з розпорядженням голови суду)

секретар судового засідання: Бондар М.Ю.

за участю:

від ПАТ «Райффайзен банк Аваль» - Бичковський О.Г., за дов. №11/14 від 11.01.2014

від ТОВ фірма «АРХДИЗАЙН» - Цуріка М.В., за дов. №1 від 17.11.2014

ліквідатор - Шибко О.Л.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»

на постанову господарського суду Миколаївської області від 30.07.2014

у справі №915/1121/14

за заявою боржника: Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївський ДІПРОМІСТ»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.07.2014 за заявою ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» порушено провадження у справі №915/1121/14 про банкрутство ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» на підставі ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Постановою господарського суду Миколаївської області від 30.07.2014 визнано ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» Шибко О.Л.

Постанова господарського суду Миколаївської області мотивована недостатністю майна боржника для задоволення вимог кредиторів, фінансовий стан боржника характеризується стійкою неплатоспроможністю, проведення процедури санації не доцільне, товариство підприємницьку діяльність не здійснює.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, ПАТ «Райффайзен банк Аваль» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 30.07.2014 у справі №915/1121/14 про банкрутство ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ», провадження у справі припинити.

Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу зазначає, що визнаючи боржника банкрутом, господарський суд встановив наявність обставин передбачені ч.1 ст.95 Закону, внаслідок неповного з'ясування всіх обставин справи, а саме, висновок суду про відсутність майна не є дослідженим, оскільки боржнику належить на праві власності нерухоме майно:

- нежитлові приміщення загальною площею 1010,8кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, яке передано в іпотеку ПАТ «Райффайзен банк Аваль» згідно із договором іпотеки від 18.05.2007, вартість предмету іпотеки становить 5 884 080,00 грн.;

- нежитлові приміщення загальною площею 730,0кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, яке передано в іпотеку ПАТ «Райффайзен банк Аваль» згідно із договором іпотеки від 27.06.2012. Відповідно до договору ринкова вартість предмету іпотеки становить 4 406 640,00грн., що еквівалентно 441 961,42 Євро за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього договору.

Таким чином, на день звернення боржника до суду із заявою про порушення справи про банкрутство - 15.07.2014, вартість вказаного предмету іпотеки відповідно до договору становила в еквіваленті національної валюти за офіційним курсом НБУ станом на 15.07.2014 (1 Євро = С 15,953366грн.) 7 050 772,29 грн.

Скаржник зазначає, що загальна вартість майна, що перебуває у власності боржника становить 11 457 412,29 грн. При цьому до суду не були надані документи від реєструючи органів про наявність транспортних засобів, нерухомого майна. Отже, суд, без дослідження належних доказів, тільки на підставі документів, які були виготовлені самим боржником - довідок, актів та балансу прийшов до висновку про відсутність у боржника майна.

Крім цього, скаржник зазначає, що разом з заявою про порушення справи про банкрутство боржник надав до суду копію рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.05.2014 у справі №490/2801/14, яким у ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ», витребувано нерухоме майно на користь фізичної особи, однак суд не з'ясував, чи набрало вказане рішення законної сили, з 02.07.2014 рішення Центрального районного суду м. Миколаєва переглядалося в апеляційному порядку. Згідно рішення апеляційного суду Миколаївської області від 06.08.2014 рішення Центрального районного суду М.Миколаєва було скасоване, у задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено.

Також ПАТ «Райффайзен банк Аваль» вважає, що боржник та ТОВ фірма «Архдизайн» є пов'язаними особами, а заборгованість боржника перед ТОВ фірма «Архдизайн» створена штучно.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 01.10.2014 ПАТ «Райффайзен банк Аваль» поновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Миколаївської області від 30.07.2014 у справі №915/1121/14, вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.11.2014 о 10:00.

12.11.2014 до Одеського апеляційного господарського суду від ПАТ «Райффайзен банк Аваль» надійшло клопотання про залучення копій ухвал господарського суду Миколаївської області до матеріалів справи.

У судове засідання 18.11.2014 з'явились представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ліквідатор ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» - Шибко О.Л. та представник ТОВ фірма «АРХДИЗАЙН».

В судовому засіданні ліквідатор ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» та представник кредитора - ТОВ фірма «АРХДИЗАЙН» надали пояснення та вважають, що оскаржувана постанова винесена на підставі повного з'ясування обставин, які мають значення для справи, без порушень застосування норм матеріального та процесуального права, а вимоги, викладені в апеляційний скарзі є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Також ліквідатором у судовому засіданні надано копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №№21981035, 21977390 від 22.05.2014 які судом злучені до матеріалів судової справи.

Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, а також заявив клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання колегією суддів відхилено, у зв'язку з необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, підстав для скасування оскарженої постанови суду, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно до приписів ст. 4-1 ч. 2 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).

Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Необхідними передумовами для звернення зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону про банкрутство є: оцінка вартості наявного майна боржника ліквідаційною комісією, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складення проміжного ліквідаційного балансу за наслідком проведених ліквідаційною комісією дій в ліквідаційній процедурі та затвердження його компетентним органом юридичної особи боржника.

Розглядаючи заяву про порушення провадження у справі про банкрутство за спеціальною процедурою відповідно до ст. 95 Закону про банкрутство, господарський суд першої інстанції встановив, що 20.02.2014 загальними зборами учасників ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності підприємства шляхом ліквідації, обрано ліквідаційну комісію, головою якої призначено Шибко О.Л., про що складено протокол №15 від 20.02.2014.

На виконання вимог ст.105 Цивільного кодексу України, 03.03.2014 в офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації «Бюлетень державної реєстрації» №276 (6) надруковано повідомлення про ліквідацію ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ». Також запис про перебування боржника в стані припинення підприємницької діяльності внесений 26.02.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ серія АБ № 052927 від 21.03.2014.

До заяви про порушення справи про банкрутство додані докази повідомлення боржником явних кредиторів, зокрема контролюючі органи, про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій.

Сума визнаних боржником грошових вимог становить 18 459 457,12 грн., у т.ч. вимоги скаржника на суму 8 432 085,67 грн.

За результатами проведеної інвентаризації, на підставі первинних матеріалів бухгалтерської звітності станом на 03.07.2014 був складений акт від 10.07.2014 №1/34, згідно яким майна (будь яких матеріальних цінностей) які б належали ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» не виявлено.

На підтвердження відсутності майна, боржником надані витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №24080297, №24077481 від 10.07.2014 та довідка боржника від 08.07.2014 №1-2, яка складена станом на 03.07.2014.

Також в матеріалах справи міститься рішення Центрального районного суду м. Миколаєва по справі №490/2801/14 від 05.05.2014, яким поміж іншого, витребувано із володіння ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» нежитлові приміщення загальною площею 1010,8 кв.м. в будівлі літ А-5, за адресою: АДРЕСА_2 та нежитлові приміщення загальною площею 740,7 кв.м. в будівлі літ А-5, за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідаційною комісією боржника складено проміжний ліквідаційний баланс станом на 10.07.2014, який свідчить про недостатність у боржника оборотних та необоротних активів, для задоволення вимог кредиторів.

На дату винесення постанови господарського суду Миколаївської області від 30.07.2014 про визнання ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури будь яких доказів, які б свідчили про наявність у боржника рухомого та нерухомого майна в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням вищезазначеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що проміжний ліквідаційний баланс станом на 10.07.2014 та матеріали справи свідчать про відсутність у боржника, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, майна, грошових коштів та інших активів для задоволення вимог кредиторів.

Місцевий господарський суд також дійшов правильного висновку про належне виконання боржником процедури самоліквідації відповідно до приписів статей 105, 110, 111 ЦК України та наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього процедури ліквідації відповідно до Закону України про банкрутство.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

ПАТ «Райффайзен банк Аваль», в апеляційній скарзі посилається на те, що місцевий господарський суд при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, не дослідив тієї обставини, що боржнику належить на праві власності нерухоме майно, яке передано в іпотеку ПАТ «Райффайзен банк Аваль», однак, ці доводи судовою колегією не приймаються, оскільки встановлюючи відсутність у боржника майна, місцевим господарським судом взято до уваги Витяг про державну реєстрацію обтяження від 10.07.2014 та Витяг про державну реєстрацію іпотеки від 10.07.2014 згідно якими у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно іпотеки та обтяження відносно майна ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» відомості відсутні.

Також ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в підтвердження того, що боржнику на праві власності належить нерухоме майно, надано рішення апеляційного суду Миколаївської області від 06.08.2014, яким рішення Центрального району суду м. Миколаєва від 05.05.2014 в частині позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння скасоване, в задоволені позову про витребування майна (нежитлові приміщення загальною площею 1010,8 кв.м. в будівлі літ А-5, за адресою: АДРЕСА_2 та нежитлові приміщення загальною площею 740,7 кв.м. в будівлі літ А-5, за адресою: АДРЕСА_1) з володіння ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Згідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, тому право власності виникає з моменту державної реєстрації такого майна, жодних відомостей які б підтверджували реєстрацію право власності на нерухоме майно за боржником в матеріалах справи відсутні, а також відсутні і докази того, що цього майна достатнє для погашення вимог кредиторів. Як встановлено місцевим господарським судом, сума визнаних боржником грошових вимог становить 18 459 457,12 грн., натомість загальна вартість майна, яке нібито перебуває у власності боржника, за даними ПАТ «Райффайзен банк Аваль» становить 11 457 412,29 грн.

Також відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №№21981035, 21977390 станом на 22.05.2014 власником нежитлових приміщень І та ІІ пов. літ.А-5, загальною площею 730 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлових приміщень ІІІ та ІV пов. літ.А-5, загальною площею 1013,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 є фізична особа - ОСОБА_3

Постанова Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №814/1801/14 від 25.07.2014, якою визнано незаконним та скасоване рішення реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, також підтверджує , що вищезазначене нерухоме майно не належало на праві власності боржнику на час звернення останнього до господарського суду з заявою про визнання його банкрутом.

Відповідно до ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Формування та включення до ліквідаційної маси усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлення в ході ліквідаційної процедури встановлено положеннями ч. 1 ст. 42 Закону про банкрутство та відноситься до повноважень ліквідатора банкрута.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій з виявлення майна банкрута, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури, тому ліквідатор ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» - Шибко О.Л., має право в рамках ліквідаційної процедури вчинити дії щодо пошуку майна банкрута.

Стосовно доводів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що боржник та ТОВ фірма «Архдизайн» є пов'язаними особами, а заборгованість боржника перед ТОВ фірма «Архдизайн» створена штучно, колегією суддів не приймається у зв'язку з відсутністю належних доказів в матеріалах справи.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія приходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи, ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням належних норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.

Враховуючи, що інші доводи апеляційної скарги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду, підстави для скасування постанови господарського суду Миколаївської області від 30.07.2014 у справі №915/1121/13 відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову господарського суду Миколаївської області від 30.07.2014 у справі № 915/1121/14 - залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 20.11.2014.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Пироговський В.Т.