Рішення № 41514545, 19.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21425/14 19.11.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» третя особа, яка не заявляє самосійних вимон на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1простягнення 19950,93 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Горбан А.В. - представник від відповідача не з'явивсявід третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» (надалі - «ПАТ «СК «Інгосстрах») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (надалі - «ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія») про стягнення 19950,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «СК «Інгосстрах» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №К3М0CPS-132C0PK від 12.03.2014 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Fiat, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Ford, державний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/2248288, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/21425/14, залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та призначено розгляд справи на 05.11.2014.

31.10.2014 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

03.11.2014 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 розгляд справи було відкладено на 19.11.2014.

В судове засідання, призначене на 19.11.2014, представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Відповідача було належними чином повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 11.11.2014 №0103031265979.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» (страховик) та ПАТ КБ «ПриватБанк» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №К3М0CPS-132C0PK (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем марки Fiat, державний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

03.07.2013 об 11 год. 10 хв. по вул. Полярна в місті Києві сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Fiat, державний номер НОМЕР_1, та автомобіля Ford, державний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем Ford, державний номер НОМЕР_2, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з автомобілем Fiat, державний номер НОМЕР_1, який знаходився під керуванням ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 12.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 16.08.2013 у справі №756/9581/13-п, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акту №И-2520 від 02.08.2013 та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у сумі 20950,93 грн на рахунок ОСОБА_4 (за вказівкою страхувальника (лист №12722326сз від 31.07.2013), що підтверджується меморіальним ордером від 05.08.2013 на суму 20950,93 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «СК «Інгосстрах» перейшло в межах суми 20950,93 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Оболонського районного суду м. Києва від 16.08.2013 у справі №756/9581/13-п вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Ford, державний номер НОМЕР_2, водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Fiat, державний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_1

Частинами 1,2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Ford, державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Ford, державний номер НОМЕР_2, застрахована ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/2248288.

Вказаним договором (поліс №АС/2248288) передбачено, що франшиза становить 1000,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З наявного в матеріалах справи Звіту №98-2013 від 17.07.2013, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ЕАК «Довіра» в особі експерта-автотоварознавця ОСОБА_5, вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Fiat, державний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкоджень відповідного транспортного засобу в результаті ДТП становить 20950,93 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Пунктом 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 наведеного Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Листом № 06-02/02-22 від 06.02.2014, до якого було додано документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування.

Враховуючи визначені полісом №АС/2248288 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір шкоди, право на вимоги якої перейшло до позивача, а також розмір завданого матеріального збитку, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 19950,93 грн (20950,93 грн - 1000,00 грн франшизи за полісом) у строк до моменту звернення ПАТ «СК «Інгосстрах» до суду, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ПАТ «СК «Інгосстрах» суми страхового відшкодування у розмірі 19950,93 грн.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вулиця Борщагівська, будинок 145, ідентифікаційний код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 32, ідентифікаційний код 33248430) суму страхового відшкодування у розмірі 19950 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн 93 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.11.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова