Рішення № 41513695, 16.10.2014, Франківський районний суд м. Львова

465/5177/14-ц

2/465/2806/14

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

16 жовтня 2014 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді - Шеремета Ю.С.

при секретарі - Каленчук М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" та ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у розмірі 11188.98 грн., -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення (компенсацію) виплаченої страхової суми на підставі права зворотної вимоги в порядку суброгації. Позовні вимоги мотивує тим, що 21.03.2014 року у м. Львові по вул. Стрийській, 31 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "БМВ 520" р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 та "Тойота Королла" р.н. НОМЕР_2, яка була застрахована в ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" від ризику пошкоджень внаслідок ДТП. Застрахований у позивача транспортний засіб зазнав значних механічних пошкоджень. Згідно рахунку-фактури № ДМ00002649 від 09.04.2014 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тойота Королла» р.н. НОМЕР_2 складає 10938.28 грн. Згідно висновку експертного авто-товарознавчого дослідження № 17/14 від 16.04.2014 р вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тойота» р.н. НОМЕР_2 з урахуванням значення коефіцієнту фізичного складає 10714.41 грн. Позивач відшкодував власнику пошкодженого автомобіля завдану шкоду шляхом оплати ремонту згідно рахунку СТО в сумі 10688.98 грн. та набув право зворотної вимоги в порядку суброгації до особи, винної у завданні шкоди в розмірі фактично сплачених грошових коштів. Однак, враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП на момент її скоєння була застрахована в ПрАТ "СК "Перша", то позивач звернувся до відповідача із заявою від 10.06.2014 року про компенсацію сплаченої суми страхового відшкодування, яку останній залишив без задоволення. Також позивач вважає, що внаслідок ДТП йому була завдана моральна шкода у розмірі 500.00 грн., що полягає у душевних стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку із пошкодженням майна - застрахованого у неї транспортного засобу. Таким чином, позивач свої права порушеними, за захистом яких звернувся до суду.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав письмову заяву про те, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд розглядати справу за відсутності свого уповноваженого представника на підставі наявних у ній документів.

Відповідачі ПрАТ "СК "Перша" та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, явку уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд приймає рішення про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів, з ухваленням заочного рішення у відповідності до статей 224 та 225 Цивільного процесуального кодексу України.

В результаті повного та всебічного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, перевіривши докази, якими підтверджуються та спростовуються позовні вимоги, суд приходить до висновку про їх обґрунтованість та необхідність часткового задоволення керуючись наступним.

Під час розгляду справи по суті заявлених вимог судом було встановлено, що 21.03.2014 року по вулиці Стрийській, 31 у м. Львові сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "БМВ 520" р.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1 та "Тойота Королла" р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що підтверджується довідкою ДАІ від 24.03.2014 року. Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 07.04.2014 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 в момент скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ "СК "Перша" на підставі полісу АС/2206088 від 27.09.2013 року. Розділом 4 зазначеного договору (полісу) страхування було передбачено ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну третіх осіб у розмірі 50000.00 грн. з франшизою - 0.00 грн.

Автомобіль "Тойота Королла" р.н. НОМЕР_2 було застраховано в ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" на підставі договору страхування № 640570711.13 від 26.06.2013 року. Згідно розділу 2 договору страхування було передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється без вирахування зносу на деталі та вузли, що підлягають заміні в ході відновлювального ремонту транспортного засобу. На випадок пошкодження транспортний засіб застраховано на умовах "СТО за направленням страховика". Згідно п.10.2.3. договору страхування - при пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування визначається страховиком на підставі документів, що підтверджують розмір збитку (рахунки СТО, калькуляції СТО чи страховика, висновок спеціаліста-товарознавця). Згідно рахунку-фактури № ДМ00002649 від 09.04.2014 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Тойота Королла" р.н. НОМЕР_2 складає 10938.28 грн. Згідно висновку експертного авто-товарознавчого дослідження № 17/14 від 16.04.2014 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Тойота" р.н. НОМЕР_2 з урахуванням значення коефіцієнту фізичного складає 10714.41 грн. ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" відшкодувала власнику пошкодженого автомобіля завдану шкоду шляхом оплати ремонту згідно рахунку СТО в сумі 10688.98 грн., що підтверджується страховим актом № 112827 від 17.04.2014 року та платіжним дорученням № 8 від 13.05.2014 року. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач правомірно здійснив страхову виплату у розмірі 10688.98 грн. на підставі договору добровільного страхування № 640570711.13 від 26.06.2013 року, та набув у зв'язку із цим право зворотної вимоги в порядку суброгації до особи, винної у завданні шкоди в розмірі фактично сплачених грошових коштів. Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП - ОСОБА_1 на момент її скоєння була застрахована в ПрАТ "СК "Перша", то особою, відповідальною за відшкодування завданої шкоди, є сама зазначена страхова компанія. Відтак право позивача щодо отримання компенсації здійсненої страхової виплати є порушеним та підлягає до захисту у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", - при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим".

Досліджуючи обставини справи в сукупності та їх підтвердження у встановленому Законом порядку, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість застосування до спірних правовідносин наступних норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.3 ч.1. статті 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до статті 1, ч.1 статті 7, ч.1 статті 16, ч.1 статті 25 Закону України "Про страхування" N 2745-III, страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування: страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Договір страхування це - письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору

Відповідно до пунктів 1.4., 1.6., 1.7. статті 1, статті 5, пункту 22.1. статті 22, статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" N 1961-IV, особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб. Власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах. Забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" N 2745-III, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив страхову виплату по договору добровільного страхування № 640570711.13 від 26.06.2013 року, шляхом оплати рахунку-фактури № ДМ00002649 від 09.04.2014 року в сумі 10688.98 грн., виключивши вартість відбивача світла у розмірі 249.30 грн. Вказані обставини не заперечувались та не спростовувались учасниками процесу. Сума страхової виплати у розмірі 10688.98 грн. не виходить за межі відповідальності ПрАТ "СК "Перша", передбаченої Розділом 4 договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2206088 від 27.09.2013 року та висновку експертного авто-товарознавчого дослідження № 17/14 від 16.04.2014 року, а відтак відповідає положенням статей 22 та 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" N 1961-IV. Таким чином, суд приходить до висновку про те що, після здійснення страхової виплати в сумі 10688.98 грн. у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача - ПрАТ "СК "Перша", як особи, відповідальної за відшкодування завданої шкоди у розмірі фактично сплачених грошових коштів. Отже, до стягнення з ПрАТ "СК "Перша" підлягає сума грошових коштів у розмірі 10688.98 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача - ОСОБА_1 моральної шкоди, - суд вважає такі безпідставними та необґрунтованими у повному обсязі, а тому такими, у задоволенні яких слід відмовити виходячи з наступного.

Транспортний засіб "Тойота Королла" р.н. НОМЕР_2 дійсно зазнав значних механічних пошкоджень внаслідок зіткнення з транспортним засобом, керованим відповідачем ОСОБА_1, який в подальшому був визнаний винним у скоєнні ДТП. Однак, моральна шкода, яка обґрунтовується позивачем змістом п) 3 ч.2 ст. 23 Цивільного кодексу України, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Як вбачається з матеріалів справи позивач є юридичною особою, яка не являється власником "Тойота Королла" р.н. НОМЕР_2. Відтак позивач у даному випадку позбавлений права заявляти вимогу про стягнення моральної шкоди. Крім того, відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 р. N 4, - під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Враховуючи все вище наведене, керуючись статтями 979, 980, 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, статтями 1, 7, 16, 25, 27 Закону України «Про страхування» від 04 жовтня 2001 року N 2745-III, статтями 1, 15, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. N 1961-IV, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 р. N 14, статтями 8, 10, 11, 57, 58, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 217 Цивільного процесуального кодексу України, суд:

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (ЄДРПОУ 31681672, пр. Червонозоряний, 150, м. Київ, 03118) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (ЄДРПОУ 16285602, вул. Воровського, 33, м. Київ, 01054) грошові кошти у розмірі 10688.98 грн.;

В решті заявлених позовних вимог - відмовити.

Судові витрати у розмірі 243.60 грн. покласти на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" (ЄДРПОУ 31681672, пр. Червонозоряний, 150, м. Київ, 03118).

Заочне рішення може бути переглянуте Франківським районним судом м. Львова за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя Шеремета Ю.С.