Постанова № 41513235, 06.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 р. Справа № 804/10986/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТалаш Д.В. за участю: представників позивача представника відповідача Сидорова Ю.В. Криворот В.М. Горобець К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Партнер" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002872201 від 15.07.2014 року, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Партнер» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУМ у Дніпропетровській області в якому, з урахуванням уточнень, просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.07.2014 р. №0002872201, яким нараховане податкове зобов'язання із податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 6 708 950,00 грн., з яких за основним платежем збільшено податкове зобов'язання у розмірі 5 367 160,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 341 790,00 грн., визнати протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення змін до АІС «Податковий блок» співставлення показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів податкової звітності з податку на додану вартість (додаток 5) за відповідні податкові періоди зазначені в Акті перевірки від 06.06.2014 року за №2599/20/04-03-22-01-08/00197408, зобов'язати Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів податкової звітності з податку на додану вартість (додаток 5) за відповідні податкові (звітні) періоди зазначені в Акті перевірки від 06.06.2014 року за №2599/20/04-03-22-01-08/00197408.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що спірне повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту перевірки є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування, оскільки господарські операції були реально здійснені. В тому числі відповідачем безпідставно відкориговані показники в інформаційних база по податку на додану вартість без винесення податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав відповідності дій нормам Податкового кодексу України, надавши письмові заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Партнер», як платник податків перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції ГУМ у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.

На підставі направлень від 12.05.2014р. № 268 - Партесом Юрієм Івановичем заступником начальника відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту, від 12.05.2014 р. № 265 - Ємцовим Євгеном Олеговичем - головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту, від 12.05.2014 р. № 269 - Тарасенко Іриною Віталіївною - головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб та доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб, від 19.05.2014р. № 290 - Іванківою Світланою Анатоліївною - головним державним ревізором-інспектором сектора контролю за валютними операціями та операціями у сфері ЗЕД управління податкового аудиту, від 19.05.2014р. № 291 - Твердохлєб Ларисою Людвигівною - головним державним ревізором-інспектором сектора контролю за валютними операціями та операціями у сфері ЗЕД управління податкового аудиту, від 15.05.2014 р. № 294 -Полуніним Юрієм Олеговичем - головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, від 15.05.2014р. № 295 - Колтуном Ігорем Анатолійовичем - головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, виданих Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та наказів Дніпродзержинської ОДПІ від 24.04.2014р. №473 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «фірма «Партнер», від 22.05.2014р. року № 602 «Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ фірма «Партнер», згідно із п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VI та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Партнер» (далі по тексту ТОВ «фірма «Партнер») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

ТОВ Фірма «Партнер» проінформовано про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 24.04.2014р. №9436/04-03-22-05-19, яке направлено на підприємства поштою.

Направлення вручені під розписку 12.05.2014р. та 19.05.2014р. директору ТОВ «фірма Партнер» Кривороту Володимиру Миколайовичу, 15.05.2014р. - головному бухгалтеру ТОВ «фірма «Партнер» Карпенко Інні Миколаївні.

За наслідками перевірки складено Акт від 06.06.2014 року №2599/20/04-03-22-01-08/00197408 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення: пп. 14.1.13 п. 14.1 ст.14, п.135.1 ст.135, п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137, пп. 135.5.4 п.135.4 ст.135 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями, підприємством безпідставно занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, за рахунок сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої за товарно-матеріальні цінності, придбання яких не підтверджено від вказаних СГ на загальну суму оподаткування на суму 25 763 612 грн., у тому числі за: II квартал 2011 року - 1 532 279 грн.; III квартал 2011 року - 3 235 264 грн.; IV квартал 2011 року - 2 100 617 грн.; І квартал 2012 року - 3 425 466 грн.; II квартал 2012 року - 3 822 584 грн.; III квартал 2012 року - 1 713 600 грн.; IV квартал 2012 року - 905 704 грн.; 2013 рік - 9 028 098 грн.; пп. 14.1.36, пп.14.1.56 , пп. 14.1.191, пп.14.1.231 п.14.1, ст. 14, ст. 44, п.185.1 ст. 185, п. 186.1 ст.186, п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 (зі змінами та доповненнями), встановлено завищення задекларованих показників у рядку 1 та у рядку 1 Д5 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів» на загальну суму 4 293 935 грн. та вони підлягають зменшенню, в тому числі за: квітень 2011 року - 44 530 грн., травень 2011 року - 166 416 грн., червень 2011 року - 44 433 грн., липень 2011 року-100 233 грн., серпень 2011 року - 201 304 грн., вересень 2011 року - 237 673 грн., жовтень 2011 року - 25 000 грн., листопад 2011 року-107 573 грн., грудень 2011 року-217 530 грн., січень 2012 року-336 100 грн., лютий 2012 року-25 531 грн., березень 2012 року-209 980 грн., квітень 2012 року-15 500 грн., травень 2012 року-367 186 грн., червень 2012 року-254 411 грн., липень 2012 року-179 200 грн., серпень 2012 року-106 400 грн., листопад 2012 року-31 000 грн., грудень 2012 року-119 951 грн., січень 2013 року - 93 200 грн., лютий 2013 року-9 620 грн., квітень 2013 року-259 140 грн., травень 2013 року-225 190 грн., червень 2013 року-103 300 грн., липень 2013 року-140 400 грн., серпень 2013 року-203 110 грн., вересень 2013 року-397 640 грн., жовтень 2013 року-5 500 грн., грудень 2013 року-67 583грн.; пп.. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), ТОВ «фірма «Партнер» не мало право на податковий кредит за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року на загальну суму 4 293 935 грн., у тому числі за: квітень 2011 року-44 530 грн., травень 2011 року-166416 грн., червень 2011 року-44 433 грн., липень 2011 року-100 233 грн., серпень 2011 року-201 304 грн., вересень 2011 року-237 673 грн., жовтень 2011 року-25 000 грн., листопад 2011 року-107 573 грн., грудень 2011 року-217 530 грн., січень 2012 року-336 100 грн., лютий 2012 року-25 531 грн., березень 2012 року-209 980 грн., квітень 2012 року-15 500 грн., травень 2012 року-367 186 грн., червень 2012 року - 254 411 грн., липень 2012 року-179 200 грн., серпень 2012 року-106 400 грн., листопад 2012 року-31 000 грн., грудень 2012року-119 951 грн., січень 2013 року-93 200 грн., лютий 2013 року-9 620 грн., квітень 2013 року-259 140 грн., травень 2013 року-225 190 грн., червень 2013 року-103 300 грн., липень 2013 року-140 400 грн., серпень 2013 року-203 110 грн., вересень 2013 року-397 640 грн., жовтень 2013 року-5 500 грн., грудень 2013 року-67 583 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція ГУМ у Дніпропетровській області прийняла податкове повідомлення-рішення №0002872201 від 15.07.2014 року, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання із податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 6 708 950,00 грн., з яких за основним платежем збільшено податкове зобов'язання у розмірі 5 367 160,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 341 790,00 грн..

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 року за №984 Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 4-6 Порядку №984 від 22.12.2010 року).

За період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року ТОВ фірма «Патрнер» придбало у ПП «Ресурс-Імпорт» поліакриламід, целюлозу полі аніонну, калій хлористий на загальну суму 15345852,00 грн., у тому числі ПДВ - 2557642 грн.. В рахунок оплати за отриманні ТМЦ позивачем перераховано ПП Ресурс-Імпорт грошові кошти на загальну суму 15345852,00 грн., у тому числі ПДВ - 2557642 грн..

В Акті документальної перевірки зазначено, що Дніпродзержинською ОДПІ отримано постанову слідчого с ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.03.2014 року.

В провадженні слідчого управління ФР ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013040000000009 від 22 січня 2013 року про вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ПП «Ресурс-Імпорт» (код ЄДРПОУ 32815761), зареєстровано за юридичною адресою: Дніпропетровська обл., м.Дніпродзержинськ, вул.Сировця 46 в період часу з травня 2011 року по жовтень 2012 року, діючи умисно, в порушення Податкового кодексу (із змінами та доповненнями), умисно ухилися від сплати податку на додану вартість. Додатково встановлено, що гр. ОСОБА_14, директор ПП «Ресурс-Імпорт» (код ЄДРПОУ 32815761), протягом 2011-2013 років являється директором ПП «Стік» (код ЄДРПОУ 31692490) та ТОВ «Бінер (код ЄДРПОУ 33247348), які мають тих самих постачальників, що й ПП «Ресурс-Імпорт». Таким чином, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ПП «Ресурс-Імпорт», ПП «Стік», ТОВ «Бінер» проводять виключно безтоварну фінансово-господарську діяльність, направлену на надання юридичним особам (клієнтам) послуг з мінімізації податків та конвертації грошових коштів в готівкову форму.

Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було складено акт по платнику податків ПП «Ресурс-Імпорт» (код ЄДРПОУ 32815761) від 27.11.2013 року №1486/135/04-03-22-03-08/32815761 документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Ресурс - Імпорт» (код 32815761) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 28.02.2013 року, згідно з документами наданими СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Як встановлено судом, висновок відповідача про нереальність укладення угод ґрунтується на Акті перевірки №1486/135/04-03-22-03-08/32815761 від 27.11.2013 року та даних досудового розсліджування.

У зв'язку з чим, в акті перевірки зроблено висновок, що ТОВ фірма «Патрнер» в періоді, що перевірявся мало фінансово-господарські взаємовідносини з ПП «Ресурс-Імпорт», яке проводить виключно безтоварні фінансову-господарську діяльність, направлену на надання юридичним особам послуг з мінімізації податків та конвертації грошових коштів в готівкову форму.

Також в періоді, що перевірявся позивач мав господарські відносини з ТОВ «Бінер» та ТОВ «Стік», ТОВ «Албес», про які також в акті перевірки зазначено, що, враховуючи відсутність необхідних умов для досягнення результатів діяльності, маються ознаки, що така діяльність не є господарською діяльністю в розумінні пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, а отже є достатні підстави вважати, що операції проведення підприємством мають мали ознаки нереальності. Таким чином, згідно висновку податкового органу, у позивача відсутнє право на формування доходів (витрат) податкових зобов'язань (податкового кредиту) по операціях з підприємствами покупцями /постачальниками в розумінні ст.ст. 134, 135 Податкового кодексу України.

При цьому, в акті перевірки зазначено, що товари отриманні від контрагентів, реалізовані в періоді, що перевірявся згідно переліку, який зазначений в акті та були здійснені розрахунки.

Згідно узагальненого переліку документів, які було використано при проведення планової перевірки зазначено, зокрема, договори, угоди, контракти, видаткові накладні, акти виконаних робіт податкові накладні, рахунки, банківські документи, зауваження до яких відсутні.

Так, згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу).

Пунктом 138.2, статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зауваження до форми і змісту податкових накладних в акті перевірки відсутні.

Згідно з приписами підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 28.22.2013 року про дозвіл на проведенні обшуку за адресою місцезнаходження ТОВ «Фірма «Партнер» з метою відшукання та вилучення первинних документів по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Стік», ТОВ «Бінер», ПП «Ресурс-Імпорт» за період фінансово-господарської діяльності з 01.01.2011 року та теперішній час був складений протокол обшуку від 05 грудня 2013 року із переліком виявленого під час обшуку. Ухвалою від 06 грудня 2013 року Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська накладено арешт на тимчасово вилучене майно 05 грудня 2013 року в ході обшуку, із переліком первинних документів. При цьому, як вбачається із листа позивача від 02.04.2014 року за № 2014-037, останнім повідомлено Дніпродзержинську ОДПІ про те, що всі первинні документи по контрагентам, які зазначенні в наказі на проведення перевірки, не можуть бути надані у зв'язку із їх вилученням, даний лист отримано відповідачем 03.04.2014 року, що підтверджується матеріалами справи.

У зв'язку з чим, терміни проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма «Партнер» були перенесенні до дати отримання усіх документів від слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно наказу від 03.04.2014 року №372.

Наказом від 24.04.2014 року № 473 було призначено проведення документальної виїзної перевірки ТОВ фірма «Партнер» за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року.

Листом від 05.05.2014 року вих.№043 позивач звертався до слідчого управління ФРГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про надання можливості використання під час перевірки системного блоку, однак листом від 13.05.2014 року №7992/10/04-36-09-02-12 було повідомлено позивача про арешт майна для його подальшого дослідження, тобто отримана відмова.

27 травня 2014 року позивачем під час перевірки отриманий запит про надання первинних документів, однак листом від 29.05.2014 року повідомив відповідача про неможливість такого надання, у зв'язку з їх вилученням.

Також в матеріалах адміністративної справи міститься лист позивача від 27.07.2014 року №052 про надання відповідачу первинних документів, а саме: накази, папки з первинним документами за період господарської діяльності з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, який отриманий відповідачем 27.06.2014 року.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

З аналізу наведеної норми слідує, що на податковий орган покладається обов'язок під час перевірки вживати заходи щодо витребування первинних документів у разі їх вилучення правоохоронними органами.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення відповідачем запиту до правоохоронних органів про надання до перевірки документів фінансово-господарської діяльності позивача по взаємовідносинах з контрагентами, у зв'язку з чим відповідачем не було досліджено належним чином фінансово-господарські документи позивача по взаємовідносинах з вказаними контрагентами і зроблено передчасні і необґрунтовані висновки про порушення податкового законодавства з боку позивача.

Таким чином, ненадання позивачем ряду первинних документів, давало лише відповідачу підстави для перенесення перевірки.

Слід зазначити, що відповідно до статті 44 Податкового кодексу України, позивачем надані первинні документи, а саме: договори поставки, договори комісії, додаткові угоди, видаткові накладні, звіти комісіонера, акти передачі товару, податкові накладні, митні декларації, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, оборотно-сальдові відомості по б/р 361, 631, виписки банку по господарським операціям з контрагентами ПП «Ресурс-Імпорт», ПП «Стік», ТОВ «Бінер», ТОВ «Албес» перелічених у акті перевірки.

Таким чином, позивачем наданні до перевірки та до суду первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції, що не спростовано відповідачем. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців. Також податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договори укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угод недійсними до суду не надано, вироку суду щодо кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013040000000009 від 22 січня 2013 року про вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 КК України на момент прийняття рішення, що оскаржується не має, висновки акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем не реальних угод, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях, що не є підставою для визнання угод недійсними.

Основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" №3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. Рішення Європейського суду від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" п.38.

Таким чином, винесене податкове повідомлення-рішення №0002872201 від 15.07.2014 року підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність його винесення.

Щодо позовних вимоги визнати протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення змін до АІС «Податковий блок» співставлення показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів податкової звітності з податку на додану вартість (додаток 5) за відповідні податкові періоди зазначені в Акті перевірки від 06.06.2014 року за №2599/20/04-03-22-01-08/00197408 та зобов'язати Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів податкової звітності з податку на додану вартість (додаток 5) за відповідні податкові (звітні) періоди зазначені в Акті перевірки від 06.06.2014 року за №2599/20/04-03-22-01-08/00197408, суд зазначає.

База даних АІС «Податковий блок» є базою співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту та є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками №5.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму. У зв'язку з чим будь-які невідповідності в показниках одного з контрагентів безпосередньо впливають на показники іншого, так як ці показники прямо витікають один з одного, чому й підлягають співставленню органами податкової служби.

Виходячи з наведеного, дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності прямо призводять до розбіжностей з показниками податкової звітності позивача.

Методичними рекомендаціями щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України 14.06.2012 р. №516, встановлено, що за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

За таких обставин, обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень, до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Отже, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в електронній базі даних формуються па підставі показників, поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком №5, і повинні їм відповідати.

З огляду на зазначене, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін в електронну базу даних АІС "Податковий блок" може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податків зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу У цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наведені положення Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Разом з тим, як встановлено судом, податкового повідомлення-рішення з нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідач не виносив.

Отже, лише акт складений відповідачем за результатами проведеної перевірки, не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Приймаючи до уваги, що самостійна зміна відповідачем в АІС «Податковий блок» (його підсистемі) показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акта перевірки від 06.06.2014 року за №2599/20/04-03-22-01-08/00197408 без прийняття податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість та без зміни цих показників самим підприємством шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси останнього, суд вважає, що позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у декларації з податку на додану вартість, показникам в інформаційній системі відповідача, має безпосередній вплив на права та інтереси підприємства, оскільки фактичною є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст. 49 ПК України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.

Слід зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що виключає можливості застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді коригування у податковому обліку податкових зобов'язань та кредиту за результатами проведеної перевірки) до моменту донарахування платникові податку податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, суд вважає за необхідне для належного захисту прав позивача зобов'язати відповідача відновити в інформаційних базах, стан, який був до внесення висновків Акту перевірки від 06.06.2014 року за №2599/20/04-03-22-01-08/00197408.

З урахуванням висновків суду викладених вище, позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Партнер" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002872201 від 15.07.2014 року, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002872201 від 15.07.2014 року.

Визнати протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення змін до АІС "Податковий блок" співставлення показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів податкової звітності з податку на додану вартість (додаток 5) за відповідні податкові періоди зазначенні в Акті перевірки від 06.06.2014 року за №2599/20/04-03-22-01-08/00197408.

Зобов'язати Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів податкової звітності з податку на додану вартість (додаток 5) за відповідні податкові періоди зазначенні в Акті перевірки від 06.06.2014 року за №2599/20/04-03-22-01-08/00197408.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Партнер" (код ЄДРПОУ 00197408) 560 гривень 28 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко