ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2014 року м. Київ К/800/36340/14
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Цвіркуна Ю.І., Юрченко В.П.,
секретар судового засідання Загородній А.А.,
за участю: представника позивача Житнікова А.І.,
представника відповідача Української Т.О.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року
у справі № 804/13976/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства «Комбінат Придніпровський»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі № 804/13976/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року, позов Публічного акціонерного товариства «Комбінат Придніпровський» (далі - ПАТ «Комбінат Придніпровський») задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000022310 від 29 липня 2013 року, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Межрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ПАТ «Комбінат Придніпровський» відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу та в судовому засіданні представник ПАТ «Комбінат Придніпровський» просив судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги.
Заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для нарахування грошового зобов'язання згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 9 липня 2013 року за № 18/26/01528186, про порушення позивачем норм пункту 3 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України), наказу Мінфіну України від 25 листопада 2011 року № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість переробного підприємства на загальну суму 398 167 грн.
Ці порушення, за висновком Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - ДПІ), мали місце у зв`язку з включенням ПАТ «Комбінат Придніпровський» до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, які отримані від ТОВ «Комбінат «Молпродукти», та яке, на думку податкового органу, не можна вважати сільськогосподарським виробником.
На підставі вищевказаного акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 29 липня 2013 року № 0000022310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 398 167 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 199 083, 50 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку щодо необґрунтованості вказаних висновків податкового органу і як наслідок неправомірного прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Комбінат «Молпродукти» та ПАТ «Комбінат Придніпровський» укладено договір поставки від 20 листопада 2012 року №201112/1, згідно умов якого ТОВ «Комбінат «Молпродукти» виступав постачальником сухого знежиреного молока та масла селянського до ПАТ «Комбінат Придніпровський». На підставі податкових накладних, отриманих від постачальника, ПАТ «Комбінат Придніпровський» було включено до складу податкового кредиту суму в розмірі 398 167 грн.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких ним задекларовано суму податкового кредиту (договори, податкові накладні, видаткові накладні, інші), а придбаний позивачем товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності.
Виходячи з положень ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, доводи податкового органу щодо необґрунтованості включення до податкового кредиту сум по операціям із ТОВ «Комбінат «Молпродукти» є безпідставними.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді О.А. Веденяпін
Ю.І. Цвіркун
В.П. Юрченко
Судове рішення № 41512750, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 15.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/13976/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: