Ухвала суду № 41512742, 05.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/29007/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Федорова М.О.

за участю: секретаря Ковтун О.С.,

представника позивача Чабана Б.Ю.,

представника позивача Шкодича Ю.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкабель-Електрика» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 по справі №2а-1016/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкабель-Електрика» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкабель-Електрика» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Скасовано податкові повідомлення рішення від 16.05.2006 №000322238/0 та №000323238/0.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2011 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промкабель-Електрика» 20.05.2011 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 23.05.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, підпункту 6.1.1 пункту 6.1, пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою адміністрацією у Печерському районі м. Києва проведена додаткова позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкабель-Електрика» за травень 2003 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 6.1.1 пункту 6.1, пункту 6.2 статті 6, пункту 4.7 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

За наслідками перевірки складено акт від 28.04.2006 №171/23-8/30782951 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.05.2006 №000322238/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2003 року на суму 58274,00грн.; та від 16.05.2006 №000323238/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18681,00грн., в тому числі 12454,00грн. основного платежу та 6227,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промкабель-93», правонаступником якого є позивач, і Приватним підприємством «Ексім-Д» (комісіонер) укладено договір комісії від 13.05.2003 №13-05/03ДК, відповідно до якого позивач передав комісіонеру на реалізацію резонатори в кількості 10800 шт. вартістю 32,73грн. кожний, загальною вартістю 353484,00грн.

Зазначеним договором комісії передбачено обов'язок комісіонера здійснити реалізацію належних позивачеві резонаторів за межами митної території України з їх вивезенням за межі митної території України за ціною не нижче 353484,00 грн., а також виконати всі необхідні митні та інші формальності, пов'язані з доставкою резонаторів покупцеві, укласти договір з підприємством-декларантом (митним брокером) та зазначити позивача в графі 2 ВМД «Відправник/Експортер».

Комісіонером здійснено продаж резонаторів компанії SІА Rіkі І.V (Латвія) за ціною 353641,90грн.

У зв'язку зі здійсненням експортних операцій на користь нерезидента компанії SІА Rіkі І.V (Латвія) позивачем задекларовано відповідні операції за ставкою податку на додану вартість 0% згідно податкової декларації за травень 2003 року.

Висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань по експортній операції резонаторів ґрунтується на інформації СБУ Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави, що за період з 01.04.2003 по 30.12.2003 вивезення за кордон резонаторів кварцових РК-391 з частотою 11934,448 кГЦ не зафіксовано.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено здійснення експортної операції на користь нерезидента - компанії SІА Rіkі І.V (Латвія).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вантажна митна декларація, надана позивачем, не може бути прийнята в якості належного підтвердження здійснення експортної операції та правомірності заявленої до відшкодування суми податку.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Особливості оподаткування операцій із вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України на день здійснення операцій були передбачені статтею 8 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість». платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:

а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;

б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.

Порядок оформлення вантажної митної декларації регламентується Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 №574.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Положення вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів, інших платежів.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід уважати тоді, коли всі її графи заповнені відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 №307, і наведена в них інформація відповідає дійсності.

Судом першої інстанції на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що придбання та подальший експорт товару підтверджується документально, зокрема, наданими позивачем копіями договорів, додатків та специфікацій до них, вантажних митних декларацій з відмітками митного органу, платіжних документів, банківських виписок.

Факт перетину резонаторами митного кордону підтверджується вантажно-митною декларацією від 29.05.2003 №11003/3/000810, яка оформлена належним чином, а також вантажною накладною від 29.05.2003 №257-4211 0681 авіакомпанії «Австрійські авіалінії» (Austrian Airlines).

Вантажна митна декларація від 29.05.2003 №11003/3/000810 у графі 31 містить запис, що товар, який експортується, є саме резонаторами РК-391 з частотою 11934,448 кГц ГШЖК.433510.001 ТУ, а графа 33 містить код - 8542500000 згідно УКТ ЗЕД.

Натомість, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності здійснення спірної експортної операції з поставки резонаторів на користь нерезидента - компанії SІА Rіkі І.V (Латвія), та відповідно не доведено правомірність оскаржуваних рішень.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вантажна митна декларація від 29.05.2003 №11003/3/000810 підтверджує виконання умов договорів та факт перетину товаром митного кордону.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2006 №000322238/0 та №000323238/0 є правильним.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 210, 221, 223, 226, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкабель-Електрика» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 по справі №2а-1016/10/2670 скасувати, залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2011.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ М.О. Федоров