Ухвала суду № 41512551, 29.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/23141/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.,

за участю: секретаря Титенко М.П.,

представників відповідача Косовської Л.І., Куліша А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Троїцький молзавод» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 по справі №2-а-11329/09/1570 за позовом Закритого акціонерного товариства «Троїцький молзавод» до Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011, у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Троїцький молзавод» до Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Закрите акціонерне товариство «Троїцький молзавод» 14.04.2011 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 22.04.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, підпунктів 4.3.1, 4.3.35, 4.3.36 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Податок з доходів фізичних осіб», абзацу 5 підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Любашівською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Закритого акціонерного товариства «Троїцький молзавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008

Перевіркою встановлено, зокрема, що у 2008 році позивачем виплачено громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дохід від реалізації молока у розмірі 238428,86 грн., але до перевірки не надано довідки по формі 3-ДФ, які дають право фізичній особі на отримання доходу від податкового агента без утримання податку. Під час виплати зазначеним особам коштів за закуплене молоко, податок з доходів фізичних осіб не нараховувався, не утримувався та до бюджету не перераховувався, що призвело до його заниження на суму 35764,32грн. податку з доходів фізичних осіб.

За результатами перевірки Любашівською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області складено акт від 10.04.2009 №18/2300/20925390/330 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.04.2009 №000036/1701/0-3814, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 115688,79грн., у тому числі за основним платежем - 38562,93грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 77125,86грн.

За результатами розгляду первинної скарги на податкове повідомлення-рішення від 29.04.2009 №000036/1701/0-3814 рішенням відповідача від 29.05.2009 скаргу задоволено частково, у зв'язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2009 №000043/1701/1-4658, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 109726,29грн., у тому числі за основним платежем - 36575,43грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 73150,86грн.

За результатами розгляду повторних скарг на спірні рішення скарги Закритого акціонерного товариства «Троїцький молзавод» було залишено без задоволення.

Згідно з підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Підпункт 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачає, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

За приписами підпункту 4.3.36 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої і в натурі: (на місцевості) земельної частки (паю), будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва. Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без утримання податку.

Форма довідки, термін дії, порядок її видачі та застосування розробляються центральним податковим органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України від 01.08.2006 №1063 «Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми» затверджено форму довідки №3-ДФ. Саме наявність довідки №3-ДФ встановленої форми дає право конкретній фізичній особі на отримання доходу без утримання податку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в довідка за формою №3-ДФ Ряснопільською сільською радою Березівського району Одеської області ОСОБА_3 за період 2006-2008 років не видавалась, а у виданій ОСОБА_4 довідці не зазначено найменування реалізованої сільськогосподарської продукції (перелік її видів, включаючи продукцію первинної переробки), що є порушенням вимог Порядку видачі довідок про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми.

Таким чином, позивачем здійснювалася виплата доходу відповідним особам без утримання податку з доходів фізичних осіб за відсутності довідок про право на отримання доходу у джерела його виплати без утримання податку.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини, висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 221, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Троїцький молзавод» залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 по справі №2-а-11329/09/1570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв