ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2014 року м. Київ К/800/19817/13
№ К/9991/37365/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року
у справі № 2а-11227/10/0470
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» (далі - ТОВ «ФК «Дніпро»; позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ДПС; відповідач) задоволено. Скасовано рішення № 0000288812/0 від 26 квітня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач та відповідач оскаржили їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій ТОВ «ФК «Дніпро» касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року, ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року та прийняття нового рішення про повне задоволення позовних вимог.
СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ДПС, в поданій касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове - про повну відмову в задоволенні позову.
В запереченні на касаційну скаргу відповідача позивач просить відмовити в її задоволенні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційні скарги слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку ТОВ «ФК «Дніпро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт № 777/08-02/3-32813827 від 13 квітня 2010 року.
На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ДПС прийнято рішення № 0000288812/0 від 26 квітня 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 79 184,88 грн.
Перевіркою встановлено порушення товариством пункту 3.1 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Положення), яке полягало в тому, що протягом березня - червня 2007 року при проведенні футбольних матчів за участю футбольної команди «Дніпро» на стадіоні «Арена-Дніпро» працівник ТОВ «ФК «Дніпро» ОСОБА_3 одержував з каси готівкові кошти під звіт (видаткові ордери № 14 від 29 березня 2007 року, № 16 від 19 квітня 2007 року, № 20 від 11 червня 2007 року, № 27 від 04 липня 2007 року) та на підставі авансових звітів, наданих йому суддями, арбітрами та делегатами, які не перебували в трудових відносинах з позивачем, здійснював видачу грошових коштів цим особам в рахунок погашення витрат на проживання, проїзд та добові відповідно до рахунків готелів, залізничних квитків та авіаквитків. В подальшому, ОСОБА_3 звітував про витрачені готівкові кошти шляхом подання авансових звітів суддів, арбітрів та делегатів, яким фактично виплачувались кошти.
Відповідно до пункту 3.1 глави 3 Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Пунктом 3.5 глави 3 Положення передбачено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору.
Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.
Однак, в розглядуваній ситуації, як встановлено судами, працівник підприємства ОСОБА_3 звітував про витрачені готівкові кошти, видані йому під звіт, без підтверджуючих документів, які б засвідчували факт придбання ним товарів (отримання послуг) для товариства. Зокрема, рахунки готелів та проїзні документи виписано на адресу інших фізичних осіб, які фактично отримували ці послуги та не перебували в трудових відносинах з ТОВ «ФК «Дніпро».
Водночас, скасовуючи оскаржуваний акт індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що штрафні (фінансові) санкції, застосовані за порушення норм Положення, до набрання чинності Податковим кодексом України (01 січня 2011 року) за своєю правовою природою були адміністративно-господарськими санкціями.
Статтею 250 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як встановлено судами, порушення позивачем вимог пункту 3.1 глави 3 Положення відбулось при здійсненні ним господарської діяльності протягом березня - червня 2007 року, а тому штрафні (фінансові) санкції в розмірі 79 184,88 грн. застосовано відповідачем до ТОВ «ФК «Дніпро» рішенням № 0000288812/0 від 26 квітня 2010 року поза межами визначеного статтею 250 ГК України гранично допустимого строку.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Карась О.В.
Судове рішення № 41512521, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 14.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-11227/10/0470. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: