Ухвала суду № 41512487, 22.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/59106/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.08.2011 по справі №2-а-300/08/0570 за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до Кіровської об'єднаної державної податкової інспекції, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.06.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.08.2011, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» (далі - ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу», позивач) до Кіровської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Кіровська ОДПІ, відповідач-1), Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку (далі - Спеціалізована ДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку, відповідач-2) задоволено. Визнано протиправними податкові повідомлення-рішення Кіровської ОДПІ від 16.05.2007 №0000212340/0, від 18.06.2007 №0000212340/1, від 23.08.2007 №0000212340/2 про визначення ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 114280,50грн., у тому числі 76187,00грн. за основним платежем та 38093,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Кіровська ОДПІ 07.09.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 20.09.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.08.2011, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач-1 посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами Кіровської ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.12.2006, за результатами якої податковим органом складено акт №348/23/05508186 від 03.05.2007.

На підставі висновків викладених у вказаному акті перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.05.2007 №0000212340/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 114280,50грн., у тому числі 76187,00грн. за основним платежем та 38093,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками адміністративного узгодження вказаної суми податкового зобов'язання відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.06.2007 №0000212340/1 та від 23.08.2007 №0000212340/2.

Фактичною підставою для визначення ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» податкових зобов'язань став висновок податкового органу про порушення вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у заниженні позивачем податку на додану вартість на 76187,00грн. При цьому, податковий орган виходив з неправомірності формування позивачем податкового кредиту у жовтні 2005 року з посиланням на наявність недоліків у податкових накладних, а саме: у податкових накладних виписаних ТОВ «Укрспеценерго» на ім'я позивача відсутній індивідуальний податковий номер, не вказано опис (номенклатура) товарів, ціна поставки одиниці продукції без урахування податку на додану вартість.

Відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункт 7.5 статті 7 вказаного Закону).

Приписами абзацу першого підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Вимоги до податкової накладної встановлено підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: податкова накладна, має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Разом з тим, згідно пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.09.2005 між позивачем та ТОВ «Укрспеценерго» було укладено договір №638 купівлі-продажу продовольчих товарів.

Розрахунки за вказаним договором здійснювались шляхом заліку зустрічних вимог, про що свідчить угода про залік взаємних вимог від 28.12.2005

На виконання умов договору від 13.09.2005 №638 позивачу було видано податкові накладні №1221/1 від 29.09.2005, №1290 від 03.10.2005, №1311 від 05.10.2005 з вказівкою на асортимент, номенклатуру, ціну за одиницю товару. Вказані податкові накладні відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» за жовтень 2010 року.

В процесі розгляду даної справи суди попередніх інстанцій з достатньою повнотою дослідивши первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операції між позивачем та ТОВ «Укрспеценерго», дійшли висновку про те, що спірні податкові накладні містять усі необхідні реквізити, які б давали змогу податковому органу ідентифікувати контрагента позивача, а також перевірити достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум в ціні вартості товару. Також, на період складання зазначених податкових накладних ТОВ «Укрспеценерго» було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Відтак, колегія суддів вважає, що недоліки в заповненні податкових накладних, які виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не свідчить про їх неналежність та недопустимість як доказів та не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є правильним. Тобто, вищенаведеним спростовується позиція податкового органу, що полягає у неправомірному формуванні позивачем податкового кредиту, оскільки ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» було включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, нарахованого у зв'язку з придбанням та фактичним отриманням товарів, підтверджених документально.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Кіровської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.08.2011 по справі №2-а-300/08/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв