Постанова № 41512291, 16.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16521/13-а (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "21" листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправни та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.02.2013 року № 202/17-20, № 203/17-20 та від 31.05.2013 року № 868/17-20, № 865/17-20.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "21" листопада 2013 року позов було задоволено частково: - визнано протиправним і скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби від 31.05.2013 року № 865/17-20 у повному обсязі; - визнано протиправним і скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби від 06.02.2013 №202/17-20 у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 46667,75 грн., у тому числі: 37335 грн. - основний платіж; 9333,75 грн. - штраф; - визнано протиправним і скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби від 31.05.2013 №868/17-20 у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1866,33 грн. основного платежу.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції від 21.11.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову повністю. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "21" листопада 2013 року - скасувати, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Матеріали справи свідчать, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну пере-вірку дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 21.12.2012 №2290/17-20/НОМЕР_1 та винесено наступні податкові повідомлення-рішення: - від 06.02.2013 №202/17-20, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 46668,75 грн. (у т.ч.: 37335 грн. - основний платіж, 9334,75 грн. - штрафні санкції); - від 06.02.2013 №203/17-20, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДФО на 49801,80 грн. (у т.ч.: 33201,20 грн. - основний платіж, 16600,60 грн. - штрафні санкції). Рішенням ДПС у м. Києві від 25.04.2013 №616/Г/12-3-03 про результати розгляду скарги, залишеним без змін рішенням Міндоходів від 25.06.2013 №2324/Г/99-99-10-01-03-14 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення від 06.02.2013 №203/17-20 було скасовано в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 8300,30 грн.; залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 06.02.2013 №202/17-20, а також збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 2283грн. основного платежу. На підставі вказаного рішення ДПС у м. Києві відповідачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення: - від 31.05.2013 №865/17-20, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДФО на 41501,50 грн. (у т.ч.: 33201,20 грн. - основний платіж, 8300,30 грн. - штрафні санкції); - від 31.05.2013 №868/17-20, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 2283 грн. основного платежу.

Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Пунктом 177.2 ст. 177 ПК встановлено, що об'єктом оподаткування є чистий оподат-ковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошо-вій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з госпо-дарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця. Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК). Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това-рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко-вою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч.2 ст.9. Отже, формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником податків товарів (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтерджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних. Як свідчать матеріали справи, між позивачем (Замовник) та TOB «Стартекс» (Виконавець) було укладено договір транспортування №26/05/11 від 26.05.2011 року. TOB «Стартекс» має стан - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Відповідачем було отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Стартекс» за період липень 2011, серпень 2011, жовтень 2011, листопад 2011, березень 2012 від 27.08.2012 № 2599/22-222/37202798: Від ГВПМ у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби отримано висновок щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності TOB «СТАРТЕКС». У лютому 2012 року згідно поданої до ДПІ у Дніпровському районі податкової звітності з ПДВ та додатку №5 встановлено, що TOB «Стартекс» сформувало податковий кредит з TOB «Смарткол». Від ГВПМ у Дніпровському районі м. Києва отримано висновок №25/09/02-12, щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності TOB «СТАРТЕКС». Висновок за вересень 2011 року. За результатами відпрацювання не встановлено фактичну адресу підприємства TOB «СТАРТЕКС». Також, враховуючи обставини, які свідчать про відсутність у зазначених СПД адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладенню угод та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, вбачається і відсутність наміру реального створення правових наслідків, які обумовлювалися правочинами. Окрім того, між позивачем та TOB «Союзтехмаш» було укладено договір купівлі-продажу № 13/01/11 від 13.01.2011 року. TOB «Союзмаштех» має стан - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей - акт про неможливість проведення перевірки TOB «Союзмаштех» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, з якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит в листопаді 2011 року від 05.04.2011 року № 68/22-40/37268953. На момент проведення перевірки первинні та інші документи по TOB «СОЮЗМАШТЕХ», надано не було.

В ході перевірки було встановлено відсутність реальної можливості отримання та відвантаження товарів (робіт, послуг) підприємством TOB «СОЮЗМАШТЕХ», а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Між Позивачем (Замовник) та TOB «Імекс Груп Менеджмент» ( Виконавець) було укладено договір про виготовлення харчової упаковки та етикетки № 2608 від 26.08.2010 року.

Відповідно до умов Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов'язок виготовити упаковку та етикетку до продуктів харчування.

Колегія суддів не погоджується з твердженнями суду першої інстанції щодо реальності господарської операції виготовлення харчової упаковки та етикетки, зважаючи на наступне.

З аметеріалів справи вбачається, що за результататами виїзду не було встановлено місцезнаходження TOB «Імекс Груп Менеджмент» за податковою (юридичною) адресою: 01011, М.КИЇВ АРСЕНАЛЬНА, буд.14, корп.1, кв.1, в результаті чого встановлено, що TOB «Імекс Груп Менеджмент» та його посадові особи відсутні за фактичним місцезнаходженням підприємства, про що було складено акт про відсутність підприємства за податковою адресою та фактичним місцезнаходженням №5473/23-6/37100500 від 05.08.2010 року.

В ході аналізу податкової звітності було встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Враховуючи те, що у TOB «Імекс Груп Менеджмент» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби то операції, колегія суддів приходить до висновку, що TOB «Імекс Груп Менеджмент» не є господарською діяльністю підприємства.

Згідно податкової звітності у TOB «Імекс Груп Менеджмент» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

TOB «Імекс Груп Менеджмент» станом на 15.03.2011 року, за податковою та фактичною адресою - 01011, М.КИЇВ АРСЕНАЛЬНА, буд.14, корп.1, кв.1 не знаходиться, стан платника TOB «Імекс Груп Менеджмент» згідно баз даних АІС Податки - « 8» - «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням».

В свою чергу, відповідачем було отримано службову записку від ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 24.05.2011 року №6304/2606/51 разом з висновком спеціаліста №749 від 16.05.2011 року щодо дослідження підпису посадової особи TOB "Імекс Груп Менеджмент", на деклараціях з ПДВ та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту та у зв'язку з отриманням від ГВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Києві інформації службовою запискою від 11.07.2011 року №3216/7/26-0/325 разом з висновком спеціаліста - старшого експерту сектору з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Печерського РУ відділу організації роботи з ТКЗ ОВС НДЕКЦ при ГУМВС України в місті Києві щодо дослідження підпису посадової особи на деклараціях з податку на прибуток за звітні періоди: 2010 рік, 3 квартали 2010 року та додатках до них, а також податкових деклараціях з ПДВ та додатках №1, 5 за 06,07,08,09,10,11,12 місяці 2010 року TOB "Імекс Груп Менеджмент", згідно яких встановлено, що підписи виконані від імені гр. ОСОБА_6 в звітних документах TOB "Імекс Груп Менеджмент" виконані не гр. ОСОБА_6, а іншою особою.

Виходячи з вищенаведеного, вбачається, що TOB «Імекс Груп Менеджмент» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

З огляду на викладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 28 жовтня 2013 року, та є підставою для її скасування. З огляду на навелене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "21" листопада 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 19 8, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "21" листопада 2013 року - скасувати та постановити нову, якою в задоволені адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.