Ухвала суду № 41512113, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/465/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про про стягнення фінансової санкції, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Чернігівській області звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансової санкції у розмірі 6 800,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційних скарг, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець Щорською районною державною адміністрацією Чернігівської області 27 жовтня 2003 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

16 листопада 2012 року Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Чернігівській області проведено перевірку магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу в присутності продавця магазину ОСОБА_4, якій до початку її проведення вручено під розписку копію наказу від 15 листопада 2012 року № 109-О з витягом з додатку до наказу та направлення від 15 листопада 2012 року № 145.

За результатами перевірки позивачем складено Акт від 16 листопада 2012 року № 145/21/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено факт продажу тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, а саме: згідно фіскального чеку № 3101, 16 листопада 2012 року було реалізовано пачку цигарок «Glamour» super slims за ціною 10,50 грн. неповнолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі встановлених порушень, позивачем прийнято рішення від 05 грудня 2012 року № 250186/23/21/198 про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 6 800,00 грн.

У зв'язку несплатою відповідачем фінансових санкцій, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.

В силу ст. 15-3 вищевказаного Закону, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що за порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції, в розмірі - 6 800,00 грн.

Так, порядок прийняття рішень про застосування штрафних санкцій передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2003 року № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно п. 5 Порядку № 790, підставою для прийняття рішення, зокрема, є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому визначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п. 10 Порядку № 790, у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що рішення позивача від 05 грудня 2012 року № 250186/23/21/198 про застосування до відповідача фінансових санкцій відповідачем отримано, однак борг не сплачено.

Так, 04 січня 2013 року відповідачем подано скаргу до Державної податкової служби України, однак листом від 23 січня 2013 року № 1659/7/21-4017 скаргу відповідача залишено без розгляду, у зв'язку з пропущенням строку її подання.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, а тому фінансові санкції підлягають стягненню в дохід Державного бюджету.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Чернігівській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.