Постанова № 41497583, 30.10.2014, Великолепетиський районний суд Херсонської області

Справа № 649/969/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Соловйов В.В.

секретаря судових засідань Погорілої О.С.

за участю: представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Сінькевич А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Велика Лепетиха адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у Великолепетиському районі Херсонської області про здійснення перерахунку пенсії

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася з позовом до відповідача про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання провести перерахунок пенсії, мотивуючи свої вимоги тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року та у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 року має статус дитини війни. З 01.01.2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дізнавшись, що визначена Законом підвищена на 30% надбавку пенсія їй протиправно не виплачувалась, вона, неодноразово починаючи з 2006 року в порядку досудового врегулювання спору зверталась до УПФУ в Великолепетиському районі Херсонської області з проханням нарахувати і виплатити заборговані грошові кошти з 01.01.2006 року, однак відповіді на свої звернення не отримувала. Останній раз я звернулась із заявою до Управління, на що отримала відповідь, що відповідні перерахування проводились починаючи з 1 січня 2011 року. Відповідно до підпункту 4 п.2.1 розділу ІІ Положення про управління ПФУ, що затверджене постановою ПФУ від 30.04.02 року за №8-2, нарахування і виплата підвищеної на 30% надбавку пенсії відноситься до компетенції відповідача, який, відповідно до п.1.2 розділу І Положення, у своїй діяльності повинен керуватись Конституцією і Законом, та, згідно п.2.4 розділу ІІ Положення, зобов'язаний суворо дотримуватись законних інтересів громадян. Вважає відмову УПФ України в проведенні нарахування й виплати підвищеної на 30% надбавку пенсії з 01.01.2006 року у повному обсязі незаконною, що порушує її право, яке визначено ст. 6 Закону та гарантоване ч.2 ст.3, 8, 22, 46, 92 Конституцією України. Позивач просить суд визнати діяння (бездіяльність та відмову в перерахунку пенсії) управління пенсійного фонду України в Великолепетиського району Херсонської області щодо нарахування і виплати несплаченої (заборгованої) як дитині війни підвищеної на 30% надбавки з 01.06.2006 року по теперішній час протиправними, а невиплачену підвищену пенсію - заборгованістю, а також зобов'язати управління пенсійного фонду України у Великолепетиському районі Херсонської області негайно з дня набрання судовим рішенням чинності здійснити перерахунок пенсії, підвищивши її на 30% надбавку як дитині війни, що передбачена ст. 6 Закону України №2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни», з 01.06.2006 року по 22 жовтня 2014 року, виплатити у повному обсязі заборговані кошти (пенсію) з урахуванням проведених виплат, а також, нараховувати і виплачувати підвищену на 30% надбавку пенсію як дитині війни у повному розмірі в подальшому (довічно), а також стягнути на її користь судові витрати в сумі 78 грн. 03 коп.

29.10.2014 року представник відповідача надав заперечення на адміністративний позов, у якому зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в Великолепетиському районі з вимогами, викладеними в адміністративному позові, не погоджується з наступних підстав. На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Стаття 19 Конституції передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України. Відповідно до Закону України від 18.11.2004 №2195-IV «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945року) Другої світової війни було менше 18 років. Позивач перебуває на обліку в управлінні Фонду в районі та отримує пенсію за віком з 1994 року, має статус «дитина війни». Відповідно до Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 року №8 про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вирішуючи питання про те, яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для вирішення спорів зазначеної категорії, судам необхідно надавати перевагу тій із них, що була прийнята пізніше. З вищенаведеного можна зробити висновок, що Позивачу правомірно з урахуванням усіх норм діючого законодавства було відмовлено у проведенні нарахування та виплати державної соціальної допомоги, як дитині війни у вигляді підвищення до пенсії 30% від розміру прожиткового мінімуму щодо осіб, які втратили працездатність так, як на сьогоднішній день Позивач отримує доплату пенсійних коштів вказаній категорії осіб, а саме підвищення до пенсії у розмірі 7% прожиткового мінімуму, що відповідає чинним нормам законодавства, а тому просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі

У відкритому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити.

У відкритому судовому засіданні представник відповідача Сінькевич А.М. позовне визнала, підтримала подане раніше заперечення та просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, оскільки згідно паспорту серії НОМЕР_1 вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року із змінами та доповненнями встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замісить пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином на сьогоднішній день чинною являється ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV в редакції від 18 листопада 2004 року.

Разом з тим частиною 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року № 2 і 95-IV передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 8 Конституції України та ст. 8 КАС України суд при вирішенні справ керуються принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Посилання представника відповідача на відсутність необхідних бюджетних асигнувань для виплати зазначеної допомоги суд до уваги не бере, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань і органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Така позиція була висловлена Європейським Судом з прав людини у справі «Кечко проти України», яка є обов'язковою, оскільки відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з право людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV та ст. 9 Конституції України суди застосовують при розгляді справи Конвенцію як джерело права.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії з 01.01.2006 року по 22.10.2014 року з підвищенням її відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в розмірі встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та отримання відповідних виплат з 01.01.2006 року по 22.10.2014 року за рахунок коштів Державного бюджету (відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни), а тому позов ОСОБА_5, підлягає задоволенню повністю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (в редакції 09.09.2010 року), рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV, ст.ст. 8, 9, 10, 11, 161-163 КАС України

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у Великолепетиському районі Херсонської області про здійснення перерахунку пенсії задовольнити.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Великолепетиському районі Херсонської області, вулиця Щорса, 8 щодо невиконання Закону України «Про соціальний захист дітей війни від 18.11.2004 року № 2195-IV та від 22.05.2008 року № 10-рп/08 та відмови ОСОБА_5 в виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком неправомірною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Великолепетиському районі Херсонської області негайно з дня набрання судовим рішенням чинності здійснити перерахунок пенсії, підвищивши її на 30% надбавку як дитині війни, що передбачена ст. 6 Закону України №2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни», з 01.06.2006 року по 22 жовтня 2014 року, виплатити у повному обсязі заборговані кошти (пенсію) з урахуванням проведених виплат, а також, нараховувати і виплачувати підвищену на 30% надбавку пенсію як дитині війни у повному розмірі в подальшому (довічно). Відповідні виплати провести за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 78 (сімдесят вісім) гривен 03 копійки.

Постанова суду може бути оскаржена через Великолепетиський районний суд до Одеського апеляційного суду адміністративного. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після її проголошення.

Головуючий підпис

КОПІЯ ВІРНА

Суддя В.В. Соловйов

Секретар с/з О.С. Погоріла