Вирок № 41491529, 21.11.2014, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

ВИРОК

21 листопада 2014 року Справа № 322/856/14-к

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

за участю:

прокурора Гуртового О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження

за обвинуваченням: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, маючого середню освіту, не одруженого, раніше засудженого:

- 19.03.2012 Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

- 28.05.2012 Новомиколаївським районним судом Запорізької області за ст. 71, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років і 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 26.12.2013 умовно-достроково, невідбутий строк - 10 місяців, 2 дні,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 185 КК України,

встановив:

07 жовтня 2014 року, близько 15 год. 30 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, через незачинені ворота шляхом вільного доступу зайшов на територію подвір'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, де з корисливих мотивів внаслідок раптово виниклого умислу, з незачиненого автомобіля ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився посеред подвір'я на відкритій площадці, діючи повторно, таємно викрав належну ОСОБА_2 автомобільну магнітолу «Pioneer-1062» з передньою панеллю чорного кольору, чим спричинив потерпілій матеріальний збиток на суму 201 грн. 61 коп.

Зазначені дії ОСОБА_1 під час досудового розслідування були кваліфіковані за частиною другою статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

У судовому засіданні ОСОБА_1, після роз'яснення йому судом суті обвинувачення, повністю визнав свою вину в пред'явленому обвинуваченні та обставини, викладені у обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчинені злочину, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, та підтверджують розмір витрат на залучення експерта. Учасники судового провадження проти зазначеного не заперечили. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановлено добровільність їх позицій, а також роз'яснено, що вони позбавляються права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений, ОСОБА_1, підтвердив вищезазначені обставини вчиненого ним злочину та пояснив суду, що він дійсно 07.10.2014 викрав з незачиненого автомобіля ВАЗ 2107, який знаходився на подвір'ї ОСОБА_2 автомобільну магнітолу «Pioneer-1062» з передньою панеллю чорного кольору.

Дослідивши та оцінивши вищенаведені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 185 КК України та правильність кваліфікації його дій під час досудового розслідування.

При обранні виду та розміру покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до п.п. 6, 13 ч. 1 ст. 67 КК України, обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1 є вчинення ним злочину щодо особи похилого віку, а також вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння. Зазначений у обвинувальному акті рецидив злочинів судом не враховується в якості обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_1, оскільки, з огляду на погашення попередніх судимостей обвинуваченого за 2004 - 2010 роки за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, у даному випадку рецидив злочинів одночасно утворює і їх повторність, тобто є ознакою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що впливає на його кваліфікацію, яка була врахована у обвинувальному акті при кваліфікації дій обвинуваченого.

Враховуючи вищезазначене, данні про особу обвинуваченого, який, згідно з характеристикою від 08.10.2014 № 354, нейтрально характеризується за місцем проживання та оскільки ОСОБА_1, після застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, під час невідбутої частини покарання вчинив новий умисний злочин, суд, виходячи з приписів ст. 71, ч. 4 ст. 81 КК України, дійшов висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства та про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, а за сукупністю вироків - шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Клопотання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому під час судового розгляду до суду не подавалось.

Речовим доказом у справі є автомобільна магнітола «Pioneer-1062». Зазначений речовий доказ, згідно з постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 28.10.2014, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2

Питання про долю речових доказів у справі суд вирішує за правилами пункту 5 частини дев'ятої статті 100 КПК України, згідно з яким майно, що було предметом кримінального правопорушення, повертається законному володільцеві.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Довідкою НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області від 23.10.2014 № 1791 підтверджується розмір витрат на проведення експертизи у 245,70 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 81, ч. 2 ст. 185 КК України, ст.ст. 100, 124, 349, 373 - 376, 393, 395, 532, КПК України, суд

засудив:

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

2. На підставі ст. 71 КК України, частково приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 28 травня 2012 року, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк два роки і шість місяців.

Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави суму витрат на залучення експерта в розмірі 245,70 грн. (двісті сорок п'ять гривень 70 коп.).

4. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, обраний 29 жовтня 2014 року ОСОБА_1, залишити без змін.

5. Речовий доказ у справі: автомобільна магнітола «Pioneer-1062» - повернути потерпілій ОСОБА_2 та скасувати арешт цього майна, накладений ухвалою слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 09 жовтня 2014 року по справі № 322/763/14-к.

6. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Суддя С.С. Гасанбеков