Рішення № 41490846, 31.10.2014, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/997/14-ц

Провадження № 2/304/304/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2014 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Шешені М. О.,

при секретарі - Готра І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Туричківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - районне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Перечинської районної ради про визнання права власності на будинок, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Туричківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є фактичним забудовником та відповідно власником житлового будинку АДРЕСА_1 Право на забудову даного житлового будинку підтверджується книжкою індивідуального забудівника та дозволом на будівництво індивідуального житлового будинку від 26 вересня 1963 року. Однак, її право власності на власний будинок оспорюється та не визнається відповідачем. Маючи намір реалізувати своє право власності на житловий будинок, вона 07 травня 2014 року звернувся з відповідною заявою до Туричківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області. За результатом розгляду поданих заяв, їй надано відповіді від 05 червня 2014 року №М-19/02-30 та №М-18/02-30, якими фактично відмовлено у розгляді заявленого питання в зв'язку з тим, що дане питання вже нібито вирішено апеляційним судом Закарпатської області. Оскільки, вважає відмову відповідача такою, яка порушує право власності позивача, тому, просить відповідно до вимог цивільного законодавства визнати за нею право власності на вищевказаний житловий будинок.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, однак останній подав заяву, в якій просить розглянути справу у їх відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити, не заперечив проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, а тому суд зі згоди представника позивачки ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України. Разом з цим, до початку розгляду справи ним було подано заперечення проти позову, в якому він просив відмовити у задоволенні даного позову, оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 є об'єктом спадкування за померлим ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року і проживав разом зі своєю мамою ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року і у зв'язку з чим нотаріусом відкрито спадщину для її оформлення дітьми померлого ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Представник РКП «Бюро технічної інвентаризації» Перечинської районної ради у судове засідання також не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що згідно висновку експертного дослідження за №167/14, складеного 24 березня 2014 року, ймовірний рік побудови житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 становить 1964 рік.

Також встановлено, що спірний житловий будинок зареєстрований беззмінно у період з 1947 по 1963 р.р. за головою домогосподарства - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, а членами його сім'ї поряд з іншими є також його донька - позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Разом з цим встановлено, що позивачка ОСОБА_1 отримала дозвіл проводити будівництво нового будинку на ділянці в АДРЕСА_1, виділеній їй рішенням виконкому Туричківської районної Ради депутатів трудящих від 11 липня 1963 року № 128, що підтверджується книжкою індивідуального забудовника.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ст. 100 Цивільного кодексу Української РСР (чинного на момент виникнення у позивачки права власності) в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.

При цьому глава 10 цього Кодексу не пов'язувала наявність такого права з його обов'язковою державною реєстрацією.

Як роз'яснено у п. 1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування» від 27 вересня 2012 року №10-1387/0/4-12, відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (вересень 2008 року), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення (постанова від 13 червня 2012 р. N 6-54цс12).

Отже, враховуючи те, що право власності на створене майно позивачки виникло внаслідок йог створення, оскільки дія Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на дані правовідносини не поширюється, тому суд приходить до висновку, що за позивачкою слід визнати право власності на житловий будинок, розташований в с.Турички, вул.І.Франка, №3 Перечинського району Закарпатської області.

На підставі наведеного та керуючись ст. 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Туричківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - районне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Перечинської районної ради про визнання права власності на будинок - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканкою АДРЕСА_1 право власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Головуючий: Шешеня М. О.