Ухвала суду № 414884, 19.10.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

   19 жовтня 2006 року                                                                                             м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Карася О.В., Маринчак Н.Є., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

розглянула у порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на рішення Господарського суду м. Києва від 25 липня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2005 року по справі № 28/156 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Дніпровського відділення №7989 ВАТ «Державний ощадний банк України» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2005 року ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Дніпровського відділення №7989 ВАТ «Державний ощадний банк України» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень№0001332306/0 від 05.04.2004р. та №0001332306/1 від 21.06.2004р.

Позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що суперечить вимогам чинного законодавства та просив позов задовольнити.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25 липня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2005 року, позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Дніпровського відділення №7989 ВАТ «Державний ощадний банк України» до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень – задоволено.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду, відповідач 28 грудня 2005 року подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2006 року касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Дніпровському районі м. Києва просить скасувати рішення судів та постановити нове – про відмову в задоволенні позову з підстав порушення судами норм матеріального права.

Касаційна скарга ДПІ у Дніпровському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення – без змін з огляду на наступне.

Судами було встановлено, що позивачем укладено договори: №2-3080/2000/85 від 05.07.2000р. з ТОВ «Голден Телеком»; №133 від 24.01.2002р. з ТОВ «Елісті»; №129 від 02.12.2002р. з ТОВ «Вью НЕТ»; №175/174 від 01.04.2003р. з ТОВ «Ай Пі Телеком»; №45 від 29.01.2001р. з ВАТ «УніТел» про приймання платежів від населення.

Предметом всіх вищезазначених договорів є здійснення позивачем розрахунково-касового обслуговування, зокрема, здійснення приймання платежів від фізичних осіб з наданням на підтвердження здійсненої оплати карток.

Податковим повідомленням-рішенням №0001332306/0 від 05.04.2004р., винесеним на  підставі Акту перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності № 2163/23-00032129/288 від 31.03.04р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» на підставі абзацу 4 п.1 ст.8 названого Закону позивачу визначено зобов’язання за платежем «штрафні санкції» в розмірі 396000,00 грн.

Як вбачається з акту, перевіркою встановлено, що філіями Дніпровського відділення №7989 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» здійснюється торговельна діяльність непродовольчою групою товарів, а саме – торгова діяльність Інтернет-картками, відповідний патент у позивача відсутній.

На підставі викладеного перевіряючими зроблений висновок про те, що позивач, в порушення вимог ст.3-1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», проводив діяльність без одержання відповідного торгового патенту.

В ході процедури апеляційного оскарження рішенням ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про результати розгляду скарги № 9013/10/23-410 від 21.06.2004р. податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №0001332306/0 від 05.04.04р. залишено без змін.

У зв’язку з цим ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001332306/1 від 21.06.04р., яким за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» на підставі п.1 ст.8 зазначеного Закону позивачу визначено зобов’язання за платежем «штрафні санкції» в розмірі 396 000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України», суд першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з положень Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», інших нормативно-правових актів та встановлених по справі обставин.

Позивач – ВАТ «Державний ощадний банк України» є банківською установою.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк – це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

ВАТ «Державний ощадний банк України» має банківську ліцензію № 148 від 16.01.2002, видану Національним банком України, на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Положенням про філію – Дніпровське відділення № 7989 ВАТ «Державний ощадний банк України», затвердженим постановою правління ВАТ «Державний ощадний банк України» від 28.11.2003р., та зареєстрованим Національним банком України 13.02.2004 року, встановлено, що Відділення не є юридичною особою, діє від імені та на підставі цього Положення відповідно до Статуту Банку та законодавства.

Згідно з п. 2.1, 2.2 зазначеного Положення, метою діяльності філії є одержання прибутку в інтересах Банку. Предметом діяльності Відділення, зокрема, є виконання банківських операцій та надання інших послуг на підставі дозволу, наданого ВАТ «Державний ощадний банк України». Пунктом 6.1 Положення також визначено, що Відділення, серед інших банківських операцій, має право здійснювати ведення поточних рахунків клієнтів, в тому числі переказ коштів.

З вищеназваних договорів позивача вбачається, що картка, яка надається платнику, є доказом укладення угоди про надання послуг між Інтернет-провайдером та покупцем, кошти за якою приймав позивач та перераховував на рахунок контрагентів, тобто під час оплати картки покупець фактично оплачує вартість послуг інтернет-провайдера - контрагента позивача.

Оскільки картка, видана покупцю, дає лише право на одержання послуг Інтернет-провайдера і не має іншої матеріальної цінності, та не може бути використана з іншою, ніж одержання послуг, метою, суд першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що видача позивачем карток не відноситься до торговельної діяльності, оскільки в даному випадку картки виконують функцію платіжного засобу з оплати послуг Інтернет, а тому порушення позивачем Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» відсутнє.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.210, 220, 220-1, ст. 224,  231 та ч.5 ст.254  КАС України, колегія -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 25 липня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2005 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий: ________Шипуліна Т.М.

Судді:

________

Карась О.В.

________

Маринчак Н.Є.

________

Пилипчук Н.Г.

________

Усенко Є.А.