Вирок № 41487967, 14.11.2014, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/3251/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2014 року

Хмельницький міськрайонний суд в складі :

головуючої - судді Вітушинської О.О.

при секретарі Верстюк Т.В.

з участю прокурора Козіцького О.С.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілих ОСОБА_2,

представника цивільного відповідача ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4 та

захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницький кримінальне провадження №12012240010000540 по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Київ, українця, громадянина України, з вищою освітою, генерального директора ТОВ «Приватна справа», одруженого, на утриманні неповнолітня дочка, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ст.194 ч.2 КК України

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4, виконуючи обов'язки генерального директора ТОВ «Приватна справа», що по проспекту Мира,69 у м.Хмельницький, будучи при виконанні своїх трудових обов'язків, дав вказівку ( розпорядження ) невстановленим слідством особам демонтувати належний ОСОБА_6 торговельний магазин-павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_2», вартістю 205 650 грн., що розташований на АДРЕСА_2. При демонтуванні останніми 19.06.2014 р., близько 04 год. 00 хв., вказаного магазину-павільйону, такий було розламано на частини. При цьому частина майна, яке знаходилось в середині споруди, а саме: холодильна вітрина IGLOO WCHC 1.3 GL, вартістю 6758,4 грн., холодильна вітрина IGLOO WCHC 1.5 GL, вартістю 6969,6 грн., холодильна вітрина IGLOO WCHC 1.0 GL, вартістю 7761,6 грн., кавоварка «Solis S512» Master 5000, вартістю 4000 грн., піч для жарки шаурми, вартістю 1700 грн., п'ять дерев'яних столів, вартістю по 200 грн. за кожен, на загальну суму 1000 грн., один стілець в металевому корпусі, вартістю 120 грн., обігрівач «Zilan», вартістю 144 грн., а всього майна на 28 453,6 грн. - була пошкоджена.

В подальшому, 25.06.2009 р., за вказівкою ОСОБА_4, невстановлені слідством особи перерізали магазин-павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_2» на частини.

Своїми діями, які виразились в умисному пошкодженні та знищенні належного ОСОБА_6 майна, ОСОБА_4 спричинив останній матеріальної шкоди в особливо великих розмірах на загальну суму 234 103,6 грн.

Винність ОСОБА_4 у вчиненні даного злочину підтверджується сукупністю досліджених по справі доказів.

Показами обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що дійсно він, виконуючи обов'язки генерального директора ТОВ «Приватна справа», дав вказівку найманим працівникам демонтувати магазин-павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_2». При демонтуванні останнього, такий було пошкоджено - розламано на частини. В послідуючому, він дав вказівку працівникам, які здійснювали будівельні роботи на ТОВ «Приватна справа», прибрати залишки вказаного магазину-павільйону, на що останні перерізали їх на частини та склали в одному місці. При цьому також вказує на те, що в середині магазину-павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_2» знаходилось майно, частина якого була пошкоджена. Однак, стверджує, що демонтаж здійснював правомірно, не передбачав його руйнування при цьому, так як не знав, що стіни обкладені цеглою, а також не був обізнаний про те, що в середині магазину знаходиться майно.

Відповідно до наказу №4 від 16.06.2009 р. ( т.1 а.с.90) всі обов'язки покладені на заступника генерального директора ОСОБА_4, що також вбачається й із протоколу огляду «книги реєстрації наказів» ( т.1 а.с.125-127).

Як роз'яснив в судовому засіданні ОСОБА_4 всі обов'язки, згідно наказу, - це обов'язки генерального директора.

Показами потерпілого ОСОБА_1 про те, що 19.06.2009 р., зранку йому зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, щоб той забрав свої речі. Коли він приїхав на територію ринку ТОВ «Приватна справа» то виявив, що магазин-павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_2» був зірваний з основ фундамента й при цьому зруйнований, а саме розламаний на частини. Крім того, в середині знаходилось майно, яке було пошкоджено, а саме холодильна вітрина IGLOO WCHC 1.3 GL, вартістю 6758,4 грн., холодильна вітрина IGLOO WCHC 1.5 GL, вартістю 6969,6 грн., холодильна вітрина IGLOO WCHC 1.0 GL, вартістю 7761,6 грн., кавоварка «Solis S512», вартістю 4000 грн., піч для жарки шаурми, вартістю 1700 грн., п'ять дерев'яних столів, вартістю по 200 грн. за кожен, один стілець в металевому корпусі, вартістю 120 грн. та обігрівач «Zilan», вартістю 144 грн.

Аналогічними показами потерпілої ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_7, директор ринку ТОВ «Приватна справа» в 2009 р., суду показав, що вказівку демонтувати магазин-павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_2» дав ОСОБА_4 Під час демонтування, вказане приміщення було зруйноване, оскільки задня стіна була обладнана цеглою. Також вказав на те, що в магазині-павільйоні знаходилось майно, яке було взяте на зберігання ТОВ «Приватна справа».

Належність магазину-павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_2» суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_6 (т.1 а.с.46) підтверджується рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №299Д від 13.05.1999 р. про відкриття магазину ( т.1 а.с.32), угодами від 19.01.1999 р., 02.01.2000р., 05.11.2000р. укладеними між ТОВ «Приватна справа» та ОСОБА_6 ( т.1 а.с.33, 35, 36-37), договором застави від 21.07.1999р. ( т.1 а.с.34), актом вибору земельної ділянки від 10.04.2001 р. (т.1 а.с.38-39), технічним паспортом на приміщення ( т.1 а.с.49-50), а також рішеннями господарських суддів різних інстанцій ( т.1 а.с.54-67).

Згідно довідки управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів (т.1 а.с.28-31) належний ОСОБА_6 павільйон знаходиться на АДРЕСА_2.

Під час огляду місця події 19.06.2009 р. з 12 год. 25 хв. до 12 год. 55 хв. ( т.1 а.п.22-24) було зафіксовано, що магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» зірваний з основи фундаменту, знаходиться в розвернутому положені, вхідними дверима в середину ринку. У нього пошкоджено дах та відсутня задня стінка. Наявні також уламки цегли, досок, пластикової вагонки та жестяних полотен. Також встановлено, що всі речі та меблі, прилади з магазину знаходяться на вулиці, а саме: три холодильні вітрини, в яких побите скло, полиці, апарат «шаурма», круглі дерев'яні столи, металевий стілець.

Із акту збереження майна від 19.06.2009 р. ( т.1 а.с.25) вбачається, що майно з демонтованого кіоска-павільйона «ІНФОРМАЦІЯ_2» приватного підприємця ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2, а саме: кіоск-павільйон, холодильні вітрини, установка шаурми, кавоварка «Solis», стілець металевий, дерев'яні столи, нагрівач повітря тимчасово зберігаються на території ринку ТОВ «Приватна справа» під охороною.

25.06.2009 р., при огляді території розміром 6х8м., яка знаходиться на ринку, що по проспекту Миру, та належить ТОВ «Приватна справа», виявлено дошки, металеві конструкції, пластик та цегла, які лежать хаотично ( т.1 а.п.27).

Таке розташування вказаних матеріалів вбачається й із переглянутих знімків, що містяться на СD-диску.

Як показав в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначені матеріали являються залишками магазину-павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_2».

26.12.2009 р. під час огляду місця події було зафіксовано місце, - територія ринку ТОВ «Приватна справа», де зберігаються частини від демонтованого павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_2», які складені одна на одну (т.1 а.п.92), загальний вигляд яких вбачається й із фотозображень, які зроблені під час даної слідчої дії (т.1 а.п.104). Крім того, із портоколу вбачається перелік майна, яке зберігається на території ринку ТОВ «Приватна справа» в металевому контейнері та складському приміщенні, зокрема, три холодильних вітрини, у яких відсутнє скло, повітронагрівач, кавовий апарат, установка для приготування шаурми, п'ять дерев'яних столів, у яких відсутнє скло всередині, та металевий стілець, які також було зафотографовано ( т.1 а.с.97-98, 100-103).

Згідно висновку судово-трасологічної експертизи №595 від 21.08.2009 р. ( т.1 а.с.86-89) сліди, які були зафотографовані на електрофотознімках були утворені шляхом розпилення частин й вирогідно були залишені ножовочним полотном з електромеханічним приводом (болгарка).

Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи №837 від 22.03.2012 р. ( т.1 а.с.128-133) вартість належної ОСОБА_6 демонтованої споруди станом на червень 2009 року могла становити 205 650 грн.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_8 зауважив, що така вартість зазначена з врахуванням ПДВ.

Дана вартість знищеного магазину-павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_2» є єдиною вартістю встановленою досудовим слідством станом на червень 2009 року, доказів щодо іншої вартості учасниками провадження не надано, а тому саме її суд бере до уваги.

Згідно висновку товарознавчої експертизи №584 від 06.08.2010 р. ( т.1 а.с.119-124) залишкова вартість стілця в металевому корпусі становить 120 грн., обігрівача «Zilan» - 144 грн.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи №135т від 07.07.2014 р. ( т.2 а.с.207-211) залишкова вартість холодильної вітрини IGLOO WCHC 1.3 GL становить 6758,4 грн., холодильної вітрини IGLOO WCHC 1.5 GL - 6969,6 грн., холодильної вітрини IGLOO WCHC 1.0 GL - 7761,6 грн.

Покази обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він правомірно демонтував належний ОСОБА_6 магазин-павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_2», судом до уваги не береться та розцінюється як його намір уникнути відповідальності за вчинене, оскільки жодних законних підстав на вчинення таких дій у нього не було, позаяк ОСОБА_6 дозволу на демонтаж не давала, відповідного рішення, на підставі якого би надавався дозвіл на виконання вказаних дій без погодження із суб'єктом господарювання, судом не ухвалювалось, а дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області на виконання ТОВ «Приватна справа» будівельних робіт №0528 від 02.06.2009 р.( т.1 а.с.74), на який обвинувачений посилається як на законну підставу для демонтування магазину-павільйону, не надавав останньому такого права.

Не заслуговують на увагу й твердження ОСОБА_4 щодо його необізнаності в облаштуванні магазину-павільйону цеглою та наявності майна в середині, оскільки таке облаштування мало місце із зовнішньої сторони (з вулиці) приміщення, а не з середини й було очевидним, що вбачається із фотокарток наданих потерпілим під час досудового слідства ( т.1 а.п.117). До того ж, ТОВ «Приватна справа», звертаючись до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_6, просило зобов'язати останню залишити зазначену територію разом зі всім майном, що належить відповідачу, включаючи незаконно збудовану будівлю ( т.1 а.с.65-67), а не металевий кіоск, вказівку на демонтаж якого, зі слів обвинуваченого, він дав, в чому намагається останній переконати суд. Крім того, магазин-павільйон був облаштований вікнами через які видно було приладдя, що знаходилось в середині.

З врахуванням викладеного, доводи ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_6 незаконно здійснила будівництво навколо павільйона, облаштувавши його цеглою, що й потягло за собою при демонтажі руйнування останнього та пошкодження майна, не може слугувати підставою для його виправдання у знищенні вказаного павільйона та пошкодженні майна.

В розумінні ст.194 КК України знищення чужого майна - це такий протиправний руйнуючий вплив на майно, внаслідок якого воно повністю втрачає свою споживчу або економічну цінність, приведення його до такого стану, за якого воно взагалі не може бути використане за своїм призначенням, причому втрачені майном властивості не можуть бути відновлені: майно (речі, гроші, цінні папери, будівлі, споруди тощо) - внаслідок знищення перестає існувати як таке.

Пошкодження чужого майна полягає в такому протиправному впливі на предмет, внаслідок якого він частково, не в повному обсязі, втрачає свої споживчі властивості та економічну цінність і при цьому істотно обмежується можливість його використання за призначенням. Пошкоджене майно може бути відновлене і знову набути тимчасово або частково втрачених корисних якостей для використання його за функціональним призначенням лише після необхідних фінансових, трудових та інших витрат.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що три холодильні вітрини IGLOO, кавоварка «Solis S512» Master 5000, піч для жарки шаурми, п'ять дерев'яних столів, один стілець в металевому корпусі та обігрівач не перестали існувати як такі та після необхідних фінансових, трудових та інших витрат можуть бути відновленими та знову використанні за призначенням, а тому дане майно слід вважати не знищеним, а пошкодженим. В зв'язку з чим, дії ОСОБА_4 в цій частині слід перекваліфікувати з умисного знищення майна на умисне пошкодження майна.

Разом з тим, ОСОБА_4 обвинувачується й в тому, що він умисно знищив належне ОСОБА_6 майно: прес-сковородка для жарки м'яса, вартістю 700 грн., вентилятор «Clatronic», вартістю 37,5 рн., витяжка «Мааn», вартістю 224 грн., три пивних бокала «Оболонь», загальною вартістю 50,2 грн., холодильник «Тон», вартістю 3340,8 грн., чотирнадцять стільців в металевому корпусі, загальною вартістю 1680 грн., дев'ять пластикових стільців, загальною вартістю 405 грн., пластиковий стіл, вартістю 65 грн., а всього майна на загальну суму 6502,5 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4, не заперечуючи наявність вказаного майна при демонтажі магазину-павільйона «ІНФОРМАЦІЯ_2», стверджує, що воно не знищене та не пошкоджене.

Із протоколів огляду місця події від 19.06.2009 р. ( т.1 а.с.22-24), 26.12.2009 р. ( т.1 а.с.92-103), фототаблиць до них та актом про збереження майна від 19.06.2009 р. вбачається зазначений перелік майна, однак при цьому не зазначено щодо наявності у них будь-яких пошкоджень.

Не вбачається втрачених майном властивостей, які не можуть бути відновлені, й із акту огляду об'єкта оцінки від 12.07.2010 р. (т.1 а.с.122-124). Тут лише зазначено, що вони мають певні потертості, подряпини, корозію металу, забруднення, відлущення фарби.

Однак, при цьому ні корозію метала, ні забруднення не можна віднести до протиправного впливу на майно (предмет), в тому числі руйнюючого, а потертості, подряпини та відлущення фарби, не позбавляє можливості використовувати таке майно за призначенням, оскільки воно не втратило своїх властивостей.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що умисне знищення ОСОБА_4 прес-сковородки для жарки м'яса, вартістю 700 грн., вентилятора «Clatronic», вартістю 37,5 рн., витяжки «Мааn», вартістю 224 грн., три пивних бокала «Оболонь», загальною вартістю 50,2 грн., холодильника «Тон», вартістю 3340,8 грн., чотирнадцяти стільців в металевому корпусі, загальною вартістю 1680 грн., дев'яти пластикових стільців, загальною вартістю 405 грн., та пластикового стола, вартістю 65 грн., а всього майна на загальну суму 6502,5 грн. - підлягає виключенню з обвинувачення.

Висновок судової земельно-технічної експертизи від 27.03.2012 р., покази експерта ОСОБА_9, покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також інші судові рішення та матеріали, які надані прокурором, жодним чином не підтверджують та не спростовують винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Оцінюючи дослідженні по справі докази в їх сукупності, а також враховуючи весь характер дій обвинуваченого, який дав вказівку (видав розпорядження) спочатку на демонтаж магазину-павільйону, в якому знаходилось майно, а потім на прибирання залишків даного магазину, що виразилось в його перерізанні, суд приходить до висновку, що умисел ОСОБА_4 був спрямований саме на знищення та пошкодження майна.

Дії ОСОБА_4 підлягають кваліфікації за ч.2 ст.194 КК України - умисне пошкодження та знищення чужого майна, що заподіяли майнової шкоди в особливо великих розмірах ( 28 453,6 грн. + 205 650 грн. = 234 103,6 грн.).

При обранні йому виду та міри покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують обвинуваченому покарання судом не встановлено.

ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, вину не визнав.

Він характеризується позитивно, на утриманні неповнолітня дитина.

За таких обставин по справі суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, і йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі та звільнити його від відбування цього покарання з випробовуванням.

Цивільні позови ОСОБА_6 та ОСОБА_1, з врахуванням уточнень, підлягають до часткового задоволення, в зв'язку з наступним.

Цивільний позов в кримінальному процесі - це заявлена в кримінальному провадженні вимога фізичної або юридичної особи про відшкодування їй матеріальної чи компенсацію моральної (немайнової) шкоди, завданої безпосередньо кримінальним правопорушенням чи іншим суспільно-небезпечним діянням до підозрюваного, обвинуваченого або до особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або суспільно-небезпечними діяннями малолітньої, неосудної чи обмежено осудної особи.

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

У відповідності зі ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Ч.1 ст.61 СК України передбачає, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Рішенням Конституційного Суду України від 19.09.2012 року розтлумачено положення ч.1 ст.61 СК України, які треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємця є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ч.ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

Судом встановлено, що неправомірними діями ОСОБА_4, який виконував обов'язки генерального директора ТОВ «Приватна справа» та був при виконанні своїх трудових обов'язків, діяв в інтересах товариства, було умисно знищено магазин-павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_2» та пошкоджено при цьому майно: три холодильні вітрини IGLOO, кавоварка «Solis S512» Master 5000, піч для жарки шаурми, п'ять дерев'яних столів, один стілець в металевому корпусі та обігрівач.

Реальна вартість втраченого майна на момент розгляду справи, з врахуванням позовних вимог, становить 400 265,6 грн., зокрема:

- ринкова вартість демонтованого магазину-павільйону ОСОБА_6, загальною площею 42,7 м.кв., розташованого на АДРЕСА_2 становить 363 176 грн. відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи №56/14 від 27.10.2014 р.;

- вартість холодильних вітрин становить: холодильної вітрини IGLOO WCHC 1.3 GL - 6758,4 грн., холодильної вітрини IGLOO WCHC 1.5 GL - 6969,6 грн., холодильної вітрини IGLOO WCHC 1.0 GL - 7761,6 грн. ( висновок товарознавчої експертизи №135т від 07.07.2014 р. ( т.2 а.с.207-211);

- вартість стілця в металевому корпусі становить 120 грн. ( висновок товарознавчої експертизи №584 від 06.08.2010 р. ( т.1 а.с.119-124);

- кавоварка «Solis S512» Master 5000 - 2500 грн.

- піч для жарки шаурми (апарат для виготовлення шаурми) - 3836 грн.

- п'ять дерев'яних столів - по 1600 грн. за кожен, на загальну суму 9000 грн.

- обігрівач «Zilan» - 144 грн.

Саме на таку суму цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

В решті позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити, оскільки решта майна ОСОБА_4 ні пошкоджена, а ні знищена не була й підлягає поверненню позивачці.

При цьому не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_6 на те, що її майном самовільно заволоділи, оскільки, як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_4, він після розламу магазину-павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_2» звертався до ОСОБА_1, її чоловіка, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, щоб той забрав майно, на що останній відмовився.

Такі ж пояснення були надані й ОСОБА_1

Позовні вимоги в частині відшкодуваня заподіяної моральної шкоди позивачів підлягають частковому задоволенню, оскільки суд, з врахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, фізичних та моральних страждань ОСОБА_6, яка являється суб'єктом підприємницької діяльності, та ОСОБА_1, її чоловіка, що надавав допомогу по здійсненню такої діяльності, яких зазнали позивачі пов'язаних з втратою (знищенням) та пошкодженням спільного майна, порушення режиму здійснення підприємницької діяльності ( при цьому враховується також, що в момент скоєння злочину магазин-павільйон не працював), визначає розмір заподіяної їм моральної шкоди, ОСОБА_6 - 40 000 грн. та ОСОБА_1 - 15 000 грн.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 вчиняючи неправомірні дії, виконував обов'язки генерального директора ТОВ «Приватна справа», діяв в інтересах товариства, а тому саме ТОВ «Приватна справа» повинно відшкодувати шкоду спричинену його працівником при виконанні ним своїх трудових обов'язків.

Згідно ч.3 п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" - постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використатись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Відповідальним за шкоду, заподіяну майну (три холодильні вітрини IGLOO, кавоварка «Solis S512» Master 5000, піч для жарки шаурми, п'ять дерев'яних столів, один стілець в металевому корпусі та обігрівач) ОСОБА_6 є ТОВ «Приватна справа», тому саме йому слід передати пошкоджені, але маючі цінність зазначені речі.

Процесуальні витрати в розмірі 2934,4 грн. ( окрім 1986,12 грн. - земельно-технічна експертиза) підлягають стягненню з ОСОБА_4

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним за ч.2 ст.194 КК України і призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України від відбування цього покарання його звільнити з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Цивільні позови ОСОБА_6 та ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з ТОВ «Приватна справа» на користь ОСОБА_6 400 265,6 грн. матеріальної шкоди та 40 000 грн. компенсації моральної шкоди, а всього 440 121,6 грн.

Стягнути з ТОВ «Приватна справа» на користь ОСОБА_1 15 000 грн. компенсації моральної шкоди.

В решті позовів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 2934,4 грн. процесуальних витрат.

Пошкоджене, але маюче цінність майно ( три холодильні вітрини IGLOO, кавоварка «Solis S512» Master 5000, піч для жарки шаурми, п'ять дерев'яних столів, один стілець в металевому корпусі та обігрівач ), що зберігається на території ринку ТОВ «Приватна справа» - передати ТОВ «Приватна справа», решту майна зобов'язати ТОВ «Приватна справа» передати ОСОБА_6.

На вирок може бути подана апеляція протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя/підпис/

Копія вірна

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду О.О. Вітушинська