Справа № 697/2739/14-ц
№ пров. 2/697/778/2014
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2014 року
Канівський міськрайонний суд Черкаської області
в складі:
головуючого судді Дубенця М.І.
з участю секретаря Захарченко В.В.
за участю прокурора Пампущенко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі цивільну справу за позовом Канівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Канівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за лікування потерпілого від злочину, -
ВСТАНОВИВ:
Канівський міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Канівської районної державної адміністрації з позовом про відшкодування збитків за лікування потерпілого від злочину до відповідача ОСОБА_1, посилаючись на те, що вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11.06.2014 ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України. Так, ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він 25.01.2014, близько 18.00 год., перебуваючи в приміщенні кафе «Ластівка» по вул. О. Кошового, 2а в м. Каневі Черкаської області, будучи в стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_2 один удар кулаком лівої руки в живіт та один удар кулаком лівої руки в обличчя, в результаті чого спричинив останньому ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, крововиливами обличчя, перелому кісток носа зі зміщенням, який дав двобічне різке, стійке утруднення носового дихання, що включає розлад здоров'я, пов'язаний зі стійкою втратою загальної працездатності не менш ніж на 10 % та відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. В результаті отриманих по вині ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Канівської центральної районної лікарні з 27.01.2014 по 02.02.2014 та в неврологічному відділенні з 03.02.2014 по 18.02.2014, загалом 22 дні та на його лікування було затрачено 4955,94 тис. грн., що підтверджується довідкою-розрахунком Канівської Центральної районної лікарні № 2146/01-03 від 29.10.2014.Таким чином, кошти, що були витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , підлягають стягненню з ОСОБА_1, який вчинив злочин, в розмірі фактичних збитків.
Прокурор в судовому засіданні заявлений позов підтримала, посилалась на обставини викладені в позовній заяві, просила стягнути з відповідача на користь Канівської районної державної адміністрації витрати на стаціонарне лікування потерпілогої від злочину в сумі 4955, 94 грн.
Відповідач, в судовому засіданні позов визнав.
Суд, заслухавши прокурора, відповідача , дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно вироку Канівського міськрайонного суду від 11.06.2014року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину , передбаченого ч.1ст. 122 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі з випробуванням , іспитовим строком на один рік.
Судом встановлено, що по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, ОСОБА_2 - визнано потерпілим. У зв'язку з отриманими, середньої тяжкості, тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Канівської центральної районної лікарні з 27.01.2014 по 02.02.2014 та в неврологічному відділенні з 03.02.2014 по 18.02.2014, загалом 22 дні , що підтверджується відповіддю наданої Канівською ЦРЛ № 2146/01-03 від 29.10.2014 року згідно якої загальна вартість лікування ОСОБА_2 склала 4955,94 грн.
Згідно ст. 93-1 КПК України кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому ст. 28 та частинами другою і третьою статті 93 цього Кодексу.
У разі, коли при постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом осіб, зазначених у частині першій цієї статті.
Положеннями ст.1166 ЦК України передбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.
Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» № 11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Згідно абз. 2 п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 Канівська РДА понесла витрати на лікування потерпілого від злочину, між діями ОСОБА_1та цими витратами є прямий причинний зв'язок, що встановлено вироком суду, який набрав законної сили, а тому обов'язок по відшкодуванню витрат необхідно покласти на відповідача ОСОБА_1
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню та з відповідача належить стягнути на користь Канівської районної державної адміністрації витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 4 955,94 грн.
У відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 1166, 1206 ЦК України, ст.93-1 КПК України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" № 11 від 07.07.1995 року, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Канівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Канівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за лікування потерпілого від злочину- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь держави в особі Канівської районної державної адміністрації ( м. Канів, вул.Кошового , 3, рр/р 35417001045026 в банку ГУДКСУ в Черкаській області, код платежу 02005326.) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 4955 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять ) грн. 94 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Черкаської області через Канівський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий М . І . Дубенець
Судове рішення № 41487263, Канівський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 18.11.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 697/2739/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: