Ухвала суду № 41487064, 11.11.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-ц/796/10198/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кривов′яз А.П.

Доповідач: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Круглик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою НагулкаРодіона Юрійовича - представника Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2014 року по справі за поданням в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у м. Києві щодо тимчасового обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2014 року Відділ державної виконавчої служби Святошинського РУЮ м. Києва звернувся до суду з поданням на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», у якому просить тимчасово обмежити ОСОБА_4, у праві виїзду за межі України, мотивуючи тим, що на виконанні у ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві знаходиться виконавчий лист _ № 43255599, виданий Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 2 023 850,00 грн. Станом на 21.05.2014 боржник рішення суду не виконав.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2014 року в задоволенні подання в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у м. Києві щодо тимчасового обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України, відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції представник заявника подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про задоволення подання в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві щодо обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України, мотивуючи тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що висновок суду першої інстанції про те, що вирішення питання про обмеження в праві виїзду громадянина України за межі території відноситься до виключної компетенції Державної прикордонної служби є помилково, оскільки згідно статті 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_6 підтримала доводи апеляційної скарги. Представник заявника Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з′явився, у подані заяві від 31.10.2014 просив справу розглянути без його участі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні подання в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у м. Києві щодо тимчасового обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції виходив із того, що контроль та виконання обмежень права на виїзд за територію України покладено на органи Держаної прикордонної служби України, що закріплено в ст.19 Закону України «Про державну прикордонну службу України», а тому вирішення даного питання віднесено до її виключної компетенції.

Проте з таким висновком суду не можна погодитись з урахуванням наступного:

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі - Закон № 3857-XII).

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:

- якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п. 2);

- якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п. 5); якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п. 8).

Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.

Пунктом 8 ст. 19 Закону від 3 квітня 2003 р. № 661-VI "Про Державну прикордонну службу України" (далі - Закон № 661-VI) встановлено, що на Державну прикордонну службу України (далі - ДПС) відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення в′їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів.

Відповідно до ст. 124 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу (далі - ДВС), яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV).

З набранням чинності з 9 березня 2011 р. Закону від 4 листопада 2010 р. № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК) доповнено ст. 3771, якою врегульовано вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

У зв'язку із цим суди розглядають подання державних виконавців про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржників у виконавчому провадженні.

Перевіряючи доводи подання щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, колегію суддів встановлено, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві перебуває зведене виконавче провадження ЗВП № 43255599 з виконання наступних виконавчих документів: виконавчого напису №1092 від 09.06.2011 приватного нотаріуса ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 боргу 2023850,00 грн., надійшов на виконання 04.03.2014; виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від 23.05.2011 № 2-374-1/10 про стягнення боргу з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Комерційний банк «Актив Банк» у розмірі 1939063,00 грн. перебуває поновлено виконання з 12.09.2013; виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва № 6- 509/10 від 27.01.2011 про стягнення боргу з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 у розмірі 2600000,00 грн. перебуває на виконанні з 08.07.2013; виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва № 2/759/5080/13 від 18.12.2013 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 боргу у розмірі 1684967,50 грн, перебуває на виконанні з 18.03.2014. Загальна сума боргу ОСОБА_4 перед групою стягувачів становить 8 247 880,50 грн.

Звертаючись до суду з подання, державний виконавець обґрунтував свої вимогищодо ухилення боржника від виконання зобов'язань за виконавчим написом №1092 від 09.06.2011 приватного нотаріуса ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 боргу 2023850,00 грн., а тому суд апеляційної інстанції відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК розглядає справу в межах заявлених вимог.

Із витребуваних матеріалів виконавчого провадження встановлено, що 06.03.2014 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Боржнику особисто вручено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42371315 від 06.03.2014, про що свідчить підпис ОСОБА_4, вчинений 12.03.2014 на постанові про відкриття виконавчого провадження (а.а. 112).

З метою виявлення за боржником рухомого та нерухомого майна державним виконавцем направлено запити до БТІ; УДАІ м. Києва, Головного управління Держкомагенства у Київські області, а також до Адресного бюро м. Києва з метою встановлення місця реєстрації боржника.

Із отриманих відповідей вбачається, що згідно відповіді УДАІ за боржником зареєстровано транспортні засоби, які постановою державного виконавця від 15.01.2011 оголошено в розшук транспортні засоби, а саме: причіп, 1993р.випуску , тип-причіп, реєстраційний НОМЕР_1, свідоцтво видане 14.07.1993;

-СЗАП 8527,1990 р.випуску ,тип причіп самоскид-С, реєстраційний НОМЕР_2;Свідоцтво про рєстрацію ТЗ серії НОМЕР_9, видане 29.10.2002 року;

-Газ 53,1978 р.випуску ,тип-вантажний платформа-С, реєстраційний НОМЕР_3. свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_8,видане 18.12.1998 року;

-ОДАЗ 9370,1992 р.випуску ,тип-напівпричіп бортовий-С, реєстраційний НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_7, видане 14.09.2004 року;

-LEXUS ES 350, 2007р.випуску ,тип-легковий сєдан , реєстраційний НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6, видане 07.06.2007.

Станом на 22.10.2014 транспортні засоби не розшукано. Боржник транспортні засоби для їхнього опису і арешту добровільно не надає.

Згідно відповіді БТІ м. Києва № 26677 (И-2013) від 19.12.2013 квартира АДРЕСА_1 на праві власності за боржником не зареєстрована.

Згідно інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, у боржника відсутні зареєстровані в реєстрі земельні ділянки .

Згідно Державного реєстру іпотек земельна ділянка площею 1,9060 га, кадастровий номер: 3222482000:05:006:0062 розташована за адресою АДРЕСА_2, перебуває в іпотекодержателя ОСОБА_10; земельна ділянка кадастровий номер: 3222486001:01:003:0371 розташована за адресою АДРЕСА_3, перебуває в іпотекодержателя ОСОБА_11; земельна ділянка кадастровий номер: 3222482008:02:100:0083 розташована за адресою АДРЕСА_4, перебуває в іпотекодержателя ОСОБА_5; земельна ділянка кадастровий номер: 3222482000:01:012:0074 розташована за адресою АДРЕСА_4, перебуває в іпотеці у ВАТ «КБ «Актив-банк».

Відповідно до відповіді Головного управління Держкомагенства у Київській області № 8-10-0.42-583/2-13 від 16.12.2013 за наявною в Головному управлінні інформацією відповідно до даних НСК(Національної кадастрової системи) відомості щодо реєстрації вищезазначених земельних ділянок в межах Київської області зазначених у реєстрі іпотек відсутні (а.а.118).

Таким чином відсутній предмет застави, який підлягає опису та арешту для звернення стягнення.

Квартира за адресою АДРЕСА_1, в якій відповідно до довідки адресного бюро м. Києва зареєстрований боржник, за ним на праві власності відповідно до відповіді БТІ №26677(И-2013) від 19.12.2013 не зареєстрована (а.с.120).

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, що державним виконавцем по виконавчому провадженні у повному обсязі вжито заходів щодо примусового виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчими документами та Законом України Про виконавче провадження» (далі - Закон 606-XIV). В свою чергу, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні свідчить невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону № 606-XIV. Так, належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження боржник у добровільному порядку не виконав зобов′язання та свідомо утримується від вчинення дій, які унеможливлюють виконання виконавчого документа, а саме не надає державному виконавцю достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, а також перешкоджає у здійсненні державним виконавцем опису і арешту транспортних засобів, які зареєстровані за ним.

Таким чином, судова колегія вважає, що наявні матеріали справи підтверджують факт ухилення боржника ОСОБА_4 від виконання зобов'язань покладених на нього виконавчим написом №1092 від 09.06.2011, а тому подання державного виконавця підлягає частковому задоволенню.

Колегія суддів приходить до висновку, що боржника ОСОБА_4 - громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого АДРЕСА_1 необхідно тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання виконавчого напису № 1092, виданого 09.06.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 боргу у розмірі 2 023 850 ( два мільйони двадцять три тисячі вісімсот п′ятдесят) гривень 00 копійок. В іншій частині подання слід відмовити з підстав необгрунтованості.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Нагулка Родіона Юрійовича - представника Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві - задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2014 року скасувати та постановити нову, якою поданням в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у м. Києві щодо тимчасового обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України задовольнити частково. Тимчасово обмежити ОСОБА_4 - громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання виконавчого напису № 1092, виданого 09.06.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 боргу у розмірі 2 023 850 ( два мільйони двадцять три тисячі вісімсот п′ятдесят) гривень 00 копійок. В іншій частині подання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: