Вирок № 41486349, 20.11.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3586/14-к

Номер провадження 1-кп/629/316/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

секретаря судових засідань - Казмерчук М.Т.,

за участю прокурора - Ковальова Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не військовозобов'язаного, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:

- 04.05.2006 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75, 104 КК України - з іспитовим строком 2 роки,

- 12.08.2009 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 2 роки,

- 02.03.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 5 років позбавлення волі,

- 03.08.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 26.12.2013 року з Харківського СІЗО постановою Жовтневого районного суду м. Харків від 18.12.2013 року умовно достроково на не відбутий строк - 1 рік 8 місяців 14 днів,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 11 травня 2014 року близько 11:00 - 12:00 годин прийшов на територію 10-го околодку ст. Лозова Південної залізниці, що розташована у територіальних межах м. Лозова Харківської області та маючи намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, з подальшої здачею майна до пункту прийому металобрухту, використовуючи те, що його дії залишаться непомітними для сторонніх осіб, розуміючи суспільно небезпечний характер свого діяння та розуміючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи на підставі корисливого мотиву, повторно, з розташованого на зазначеній вище території контейнеру для зберігання металу, що є сховищем, двері якого було замкнено навісним замком, шляхом відтягнення руками нижніх частин дверей вказаного контейнеру, таким чином вже отримав доступ до майна, яке було у контейнері, проник на достатню відстань у контейнер і таємно викрав з нього металобрухт виду 3 у вигляді металевих підкладок КБ-65 загальною вагою 204 кг, що був розташований у межах доступу вказаним способом, який належить відокремленому підрозділу «Лозівська дистанція колії» статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця».

Вартість викраденого металобрухту виду 3 вагою 204 кг відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 141 від 29.05.2014 року станом на 11.05.2014 року складає 346 грн. 80 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно скоїв інкримінований йому злочин при зазначених обставинах. Пояснив, що дійсно з контейнеру викрав металобрухт, який належить залізниці. В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особистість, допитом потерпілого та вивченням доказів, що підтверджують позовну заяву.

Суд вважає, дії ОСОБА_2, які виразилися у викраденні майна ВП «Лозівська дистанція колії» ДП «Південна залізниця», правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, вчинив злочин у період умовно-дострокового звільнення, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше перебував на обліку у лікаря-нарколога з приводу вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, знятий з обліку з поліпшенням, не військовозобов'язаний, не одружений, за місцем проживання характеризується формально, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття у скоєному.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст. 69 КК України у суду не вбачається.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_2, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в місцях позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_2 засуджений 03.08.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно достроково на не відбутий строк та знов скоїв злочин, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.11.2014 року ОСОБА_2 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з дня фактичного затримання працівниками міліції, тобто з 13.11.2014 року (протокол затримання особи від 13.11.2014 року).

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 1956 від 12.06.2014 року в сумі 147,42 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі приєднати покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.08.2010 року і остаточно призначити до відбування покарання у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з 13.11.2014 року з 15.00 годин.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судові витрати в сумі 147,42 (сто сорок сім грн. 42 коп.) гривень за проведення товарознавчої експертизи № 1956 від 12.06.2014 року, перерахував на р/р 31115115700006 в ГУДКС України в Ленінському районі м. Харкова, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999696, «інші витрати» 24060300.

Після набрання вироком законної сили речові докази: підкладки типу КБ-65 у кількості 30 шт. - повернути законному власнику; автомобіль ВАЗ 21033, державний номер НОМЕР_2, який належить гр. ОСОБА_3 - вважати повернутим законному власнику.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська