Постанова № 41479871, 21.11.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року Справа №917/1007/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивач - не з'явився;

відповідач - Гельман О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. 3182Х/1-35) на рішення господарського суду Полтавської області від 22 липня 2014 року у справі №917/1007/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Укртатнафта", м. Кременчук, Полтавська область,

про стягнення 188038,41 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.07.2014р. у справі №917/1007/14 (суддя Іваницький О.Т.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду від 22.07.2014 року у справі №917/1007/14 не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області по справі №917/1007/14 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Укртатнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" завдані збитки у розмірі 188038,41 грн., судовий збір у розмірі 3760,77 грн., судовий збір у розмірі 1880,39 грн.

У судове засідання позивач не з'явився.

Відповідач у засіданні суду зазначив, що вважає, рішення господарського суду таким, що прийняте у повній відповідності до чинного законодавства України без порушення норм матеріального та процесуального права, апеляційна скаргу вважав необґрунтованою і такою, що не відповідає обставинам справи та не підлягає задоволенню.

Також відповідач заявив клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Згідно зі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

У відповідності до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року встановлено, що відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, і згідно з ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед експертом правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про правову оцінку дій сторін.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення по справі судової експертизи.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, заслухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "УКРТАТНАФТА" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "ПРОПАН ТРЕЙД" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нафтопродуктів №667/2/2118 (далі - Договір).

За умовами Договору, покупець зобов'язується оплатити, та в строк з 31.03.2014 року по 10.04.2014 року прийняти товар на умовах цього Договору, а продавець зобов'язується передати покупцю у власність товар - газ вуглеводневий скраплений паливний для комунально-побутового споживання СПБТ ДСТУ 4047-2001.

Пунктом 3.13 Договору сторони обумовили, що, якщо при прийманні товару буде визнано невідповідність кількості і/або якості товару даним, вказаним у супроводжувальних документах продавця, покупець (вантажоотримувач) зобов'язаний визвати телеграмою представника продавця для складання акту приймання по якості, вантажовідправника - по кількості. Претензії по нестачам пред'являються до вантажовідправника.

На виконання зобов'язань 01 квітня 2014 року ПАТ "УКРТАТНАФТА" на адресу позивача (одержувач) було направлено партію товару залізничним транспортом у чотирьох залізничних цистернах №77236099, №57475014, №57475626 (залізнична накладна (МІ) №43282946) №57472987 (залізнична накладна (МІ) №43282904) станція призначення - Каховка Одеської залізниці.

Товар, що поставлявся за залізничними накладними №43282904, №43282946 оплачений ТОВ "ПРОПАН ТРЕЙД" попередньою оплатою у повному обсязі на поточний рахунок ПАТ "УКРТАТНАФТА", що підтверджується платіжним дорученням №12646 від 31.03.2014 року на суму 910 000,00 грн.

Цього ж дня до відповідача направлений лист №05-01/04/14 та телеграма №5 щодо направлення представника вантажовідправника для прийняття газу за кількістю.

Позивач зазначає, що розділом 5 Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих, скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 року №332, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2003 року за N 331/7652, за результатами приймання газу у зазначених залізничних цистернах, складений акт приймання за кількістю СВГ, що надійшов залізничним транспортом (типова форм 1-ГС) №2 від 10.04.2014 року.

Згідно акту встановлена нестача газу у цистернах: №77236099 - 12 150 кг, №57475014 - 9 700 кг, №57475626 - 100 кг, загальною вагою: 21 950 кг.

Відповідно до складеного акту (доповнення до п. 15) представником позивача зазначено, що при огляді цистерн технічних ушкоджень не виявлено ЗПП за №БЗ 19022, БЗ19024, БЗ19025 знаходятся на своїх місцях і відповідають документам.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем відповідачу була направлена претензія-вимога вих. № 106 від 16.04.2014 року, відповідно до якої позивач просить відшкодувати понесені збитки у розмірі 188 038,41 грн., з розрахунку ціни товару - 8 566,67 грн. з ПДВ за 1 тону, що встановлена пунктом 2.2 Договору.

Однак, претензія позивача залишилася без задоволення.

Так, листом №23ю/27 від 24.04.2014 року ПАТ "УКРТАТНАФТА" повідомив позивача про наступне.

Під час приймання вантажу на станції призначення було виявлено нестачу загальною кількістю 21950 кг, що оформлено відповідним актом приймання.

Також, відповідач повідомив, що під час приймання вантажу було виявлено сліди пошкодження запірно-пломбувальних пристроїв, якими було опломбовано вагони.

На даний час, як зазначає, відповідач, запірно-пломбувальні пристрої вилучені співробітниками міліції Н.Каховського МВС.

При цьому, 02.04.2014 року на станції Кременчук було проведено контрольне зважування вказаного вантажу, за результатами якого маса вантажу знаходилась в межах норм природних втрат та похибки вимірювання.

Вказане, на думку ПАТ "УКРТАТНАФТА", свідчить про те, що дії по доступу до вантажу та його розкраданню здійснювалися під час перевезення залізницею, тому відповідач вважає, що відповідальність за втрату несе залізниця.

Однак, як зазначає позивач, твердження відповідача не підтверджені жодними доказами, лист не містить ні реєстраційного номеру кримінального провадження, якщо таке було порушено, ні рішення компетентного суду щодо встановлення вини залізниці та притягнення її до відповідальності.

Крім того, твердження відповідача різняться з твердженнями позивача, що відображені в акті (типова форм 1-ГС) №2 від 10.04.2014 року.

На підставі наведеного, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача понесених збитків у розмірі 188 038,41 грн., з розрахунку ціни товару - 8 566,67 грн. з ПДВ за 1 тону, яка встановлена п. 2.2 Договору.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Такий акт з представником станції залізниці сторонами не укладався.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснювалось його засобами.

Згідно з ст. 32 цього Статуту відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснити навантаження з виконанням Технічних умов.

Статтею 105 Статуту залізниць України встановлено - вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

За пунктом "а" ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків.

Як визначено ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка порушила зобов'язання, якщо інше на встановлено договором або законом.

3а загальним правилом, закріпленим у ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Слід звернути увагу на те, що пунктом 3.14 Договору продавець не несе відповідальність за нестачу товару в вагоно-цистернах, які прибули без пломб відправника, з порушенням пломб, з порушенням цілісності самих цистерн.

Однак, в даному випадку позивачем зазначено, що очевидного пошкодження пломб чи цілісності цистерн виявлено не було.

Отже, враховуючи те, що нестача товару у розмірі 21950 кг сталася з вини відповідача, який належним чином не виконав своїх обов'язків та умов наливу, вантаж надійшов у технічно справних залізничних цистернах з непошкодженими пломбами, що є підставою для відшкодування збитків у розмірі 188 038,41 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналізуючи матеріли справи, а також висновки, яких дійшов суд попередньої інстанції, колегія суддів зазначає, що предметом даного спору є стягнення збитків, заподіяних позивачу відповідачем шляхом порушення останнім взятих на себе зобов'язань за Договором №667/2/2118 купівлі-продажу нафтопродуктів від 31.03.2014 року.

Твердження відповідача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що збитки, заявлені до стягнення позивачем, не є збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки між позивачем і відповідачем відсутні жодні договірні відносини, не приймаються колегією суддів, оскільки матеріали справи містять докази здійснення правочину між сторонами процесу, до того ж узгодженого і підписаного сторонами. Дійсність правочину сторонами не оскаржувалась.

Відповідно п. 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Отже, на думку колегії суддів, місцевий суд у оскаржуваному рішенні дійшов помилкових висновків, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду Полтавської області від 22 липня 2014 року у справі №917/1007/14 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 22 липня 2014 року у справі №917/1007/14 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Укртатнафта" (39610, Полтавська обл., м. Кременчук,проїзд Галузевий, буд. 4, код ЄДРПОУ 37667056, п/р 26000325601 у ПАТ «Промислово-фінансовий банк», м. Кременчук, МФО 331768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 4, п/р 26001500078313 в ПАТ «КРЕДІАГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, код ЄДРПОУ 34951714) збитки у розмірі 188038,41 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Укртатнафта" (39610, Полтавська обл., м. Кременчук,проїзд Галузевий, буд. 4, код ЄДРПОУ 37667056, п/р 26000325601 у ПАТ «Промислово-фінансовий банк», м. Кременчук, МФО 331768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 4, п/р 26001500078313 в ПАТ «КРЕДІАГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, код ЄДРПОУ 34951714) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 3760,77 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Укртатнафта" (39610, Полтавська обл., м. Кременчук,проїзд Галузевий, буд. 4, код ЄДРПОУ 37667056, п/р 26000325601 у ПАТ «Промислово-фінансовий банк», м. Кременчук, МФО 331768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 4, п/р 26001500078313 в ПАТ «КРЕДІАГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, код ЄДРПОУ 34951714) за подання апеляційної скарги в сумі 1880,39 грн.

Господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови підписаний 21.11.2014 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.