Постанова № 41479852, 19.11.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р. Справа № 917/1249/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.,

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

позивача - Сільченко Т.І., довіреність б/н від 03.04.2014 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3358П/1-28) на рішення Господарського суду Полтавської області від 21 серпня 2014 року у справі № 917/1249/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Лайт-Тек", м. Харків;

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", м. Кременчук Полтавської області;

про стягнення 77185,03 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2014 р. ТОВ "Фірма Лайт-Тек" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" стягнення 77185,03 грн. по договору поставки товару від 13.12.2013 р. № 0715-СН, у т.ч.: 69205,44 грн. основного боргу, 3281,66 грн. пені, 636,54 грн. 3% річних, 4061,39 грн. інфляційних витрат, та 1827,00 грн. судового збору.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.08.2014 р. у справі № 917/1249/14 (суддя Кльопов І.Г.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 69205,44 грн. основного боргу, 3281,66 грн. пені, 636,54 грн. 3% річних, 4061,39 грн. інфляційних та 1827,00 грн. судового збору.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на відсутність у відповідача підстав для здійснення оплати за отриманий товар, оскільки під час поставки товару позивач не виконав свій обов'язок щодо надання документів в підтвердження належної якості поставленого товару, який передбачений умовами договору поставки товару, Цивільним кодексом України та порядком поставки на умовах СРТ в редакції «Інкотермс 2000».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 р. у справі № 917/1249/14 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.11.2014 р.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу від 14.11.2014 р. вх. № 10514 та в судовому засіданні 18.11.2014 р. не погоджується з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що товар на загальну суму 69205,44 грн. був прийнятий позивачем без зауважень та претензій, в порядку, передбаченому договором поставки.

Представник відповідача в судове засідання 18.11.2014 р. не прибув, через канцелярію суду надав клопотання (вх. № 10710 від 18.11.2014 р.) про перенесення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю бути присутнім в даному судовому засіданні представника відповідача.

Представник позивача заперечує проти задоволення клопотання відповідача про перенесення розгляду справи.

Колегія суддів залишає без задоволення надане представником відповідача клопотання про перенесення розгляду справи, оскільки відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Колегія суддів зазначає, що неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем не аргументовано та не представлено належних документальних доказів поважності причин щодо неможливості відповідача забезпечити явку іншого представника у засідання суду апеляційної інстанції, ніяких інших документів по суті спору відповідачем не надано.

Відповідно до пункту 3.9.2 ч. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи, у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.).

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, позицію відповідача достатньо повно викладено в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановив суд першої інстанції, 13.12.2013 р. між ТОВ "Фірма Лайт -Тек" (постачальником) та ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (покупцем) укладений договір поставки товару № 0715-СН, за умовами якого постачальник зобов"язався поставити та передати у власність покупцю визначений договором товар, а покупець зобов"язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату (а.с. 12-15).

Відповідно до п. 1.2 цього договору, найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікаціями, які є додатками до цього договору, та які складаються з назв товару, викладених з урахуванням термінів російською мовою.

Сторони узгодили асортимент, кількість та ціну товару в Специфікації № 1 (п. 1.3 договору поставки товару від 13.12.2013 р. № 0715-СН), Специфікації № 2 (Додаткова угода № 1 від 13.01.2014 р. до Договору поставки товару від 13.12.2013 р. № 0715-СН - а.с. 16) та Специфікації № 3 (Даткова угода № 2 від 10.02.2014 р. до Договору поставки товару від 13.12.2013 р. № 0715-СН - а.с. 17.

В розділі 2 Договору поставки товару від 13.12.2013 р. № 0715-СН сторони встановили строки та порядок поставки товару, згідно якого поставка здійснюється протягом 14 календарних днів з дати отримання постачальником узгодження договору. Відвантаження товару здійснюється автотранспортом за базисом поставки СРТ, згідно правил «Інкотермс» в редакції 2000 року. Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дати на товарно-транспортній накладній перевізника, або дата календарного штемпеля залізничної накладної чи квитанції про приймання вантажу.

На виконання Договору поставки товару від 13.12.2013 р. № 0715-СН позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 69205,44 грн. по видатковим накладним: від 22.01.2014 р. № РН-0000004 на суму 6127,92 грн.; від 22.01.2014 р. № РН-0000005 на суму 3063,96 грн.; від 28.01.2014 р. № РН-0000009 на суму 11700,00 грн.; від 28.01.2014 р. № РН-0000010 на суму 11448,00 грн.; від 17.02.2014 р. № РН-0000032 на суму 8458,80 грн.; від 17.02.2014 р. № РН-0000033 на суму 22970,76 грн. та від 20.02.2014 р. № РН-0000048 на суму 5436,00 грн. (а.с. 18-28). Відповідач прийняв товар через свого представника - Базилева Д.С., який діяв по довіреностям № 0000000071 від 09.01.2014 р., що діяла до 07.02.2014 р. та № 0000000524 від 13.02.2014 р., що діяла до 04.03.2013 р., без будь-яких зауважень та претензій.

Посилання апелянта на відсутність документів в підтвердження належної якості поставленого товару як на підставу для звільнення від оплати за отриманий товар є безпідставним, оскільки товар був прийнятий відповідачем по видатковим накладним на підставі узгоджених сторонами Специфікацій.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 Договору поставки товару від 13.12.2013 р. № 0715-СН, підтвердженням якості та комплектації товару з боку постачальника є сертифікат якості, сертифікат відповідності. Якість поставленого товару має відповідати нормативній документації, діючий на підприємстві виробника товару, та вимогам ГОСТУ, ДСТУ, ТУ при їх наявності на даний вид товару.

В п. 5 Договору поставки товару від 13.12.2013 р. № 0715-СН сторони передбачили обов'язок покупця щодо виклику представника постачальника для складання двостороннього акту, у випадку виявлення виробничих дефектів у товарі при його прийманні, а також при монтажі, налагоджуванні та експлуатації, у період гарантійного строку.

Акти та інші докази в підтвердження виявлення виробничих дефектів або невідповідності якості поставленого товару нормативній документації в матеріалах справи відсутні.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В п. 6.1, 6.2 Договору поставки товару від 13.12.2013 р. № 0715-СН сторони визначили порядок розрахунків по договору, відповідно до якого розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів з дати поставки, шляхом переказу покупцем коштів на зазначений у цьому договорі рахунок постачальника.

Відповідач не виконав свій обов'язок щодо внесення оплати за отриманий товар по видатковим накладним № РН-0000004, № РН-0000005 від 22.01.2014 р., № РН-0000009, № РН-0000010 від 28.01.2014 р., № РН-0000032, № РН-0000033 від 17.02.2014 р. та № РН-0000048 від 20.02.2014 р. на загальну суму 69205,44 грн.

Враховуючи вищезазначене, позовна вимога про стягнення з ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" 69205,44 грн. основного боргу по договору поставки товару від 13.12.2013 р. № 0715-СН є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 10.5 Договору поставки товару від 13.12.2013 р. № 0715-СН сторони передбачили відповідальність покупця за порушення строків розрахунку за поставлений товар у вигляді неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час порушення грошового зобов'язання від суми заборгованості за кожний день прострочення.

На підставі вищезазначеного, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 3281,66 грн. за порушення строків розрахунку за поставлений товар, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що наданий позивачем розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовна вимога в частині стягнення з відповідача 3281,66 грн. пені підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене та перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 636,54 грн. та інфляційних витрат в сумі 4061,39 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний викласти в позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 21.08.2014 р. у справі № 917/1249/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого Господарського Суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 21.11.2014 року.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.