Постанова № 41479744, 05.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2014 р. Справа № 804/12027/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. розглянувши в скороченому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСНАБСЕРВІС" про стягнення 35287грн. 97 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2014 року Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСНАБСЕРВІС" та просить стягнути з відповідача на користь держави податковий борг в сумі 35287грн.97коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області та має податкову заборгованість перед бюджетом з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 35287,97грн. Зазначена заборгованість виникла в результаті несплати відповідачем сум з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 33103,00грн. по податковій декларації №9090766829 від 27.02.2014р. та нарахуванням податковим органом пені у розмірі 2184,97грн. у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем розстроченого грошового зобов'язання згідно до рішення про розстрочення податкового боргу №26 від 28.03.2014р. Позивачем у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України було направлено відповідачу податкову вимогу №79-25 від 06.05.2014р. та у зв'язку з тим, що сума податкової заборгованості не погашена відповідачем, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму боргу у судовому порядку.

Ухвалою суду від 11.08.2014 р. відкрито скорочене провадження у справі, відповідачу було запропоновано у 10-денний строк надати до суду письмові заперечення на позов або заяву про визнання позову (а.с. 1).

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та її розгляд у скороченому провадженні повідомлений належним чином 23.08.2014р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.21).

Пунктом 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо, зокрема стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав, приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоснабсервіс" зареєстровано 19.04.2013р. за адресою: 51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м.Перещепине, вул.Кірова, буд.50 та з 19.04.2013р. знаходиться на обліку у Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.07.2014р. (а.с.4-6).

Відповідно до довідки про дати виникнення заборгованості та облікової картки платника податків вбачається, що податковий борг відповідача з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств з урахуванням самостійно нарахованих відповідачем сум з авансових внесків з податку на прибуток по декларації №9090766829 від 27.02.2014р становить у загальній сумі 35287грн.97коп., у тому числі 33103,00грн. авансових внесків з податку на прибуток та пеня у розмірі 2184,97грн. за період з 02.06.2014р. по 29.06.2014р. (а.с. 7, 16-17).

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений податковий борг виник у зв'язку з тим, що 18.02.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоснабсервіс» було подано до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік, в якій визначено розрахунок авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті у розмірі 33103,00грн. (а.с.9-10).

У відповідності до вимог п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податку контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п.п.49.18.1 ст.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно абз.4 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Судом встановлено, що у вказані вище строки ТОВ "Автоснабсервіс" не сплачувало щомісячну суму авансового внеску з податку на прибуток в сумі 33103,00 грн.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Отже, податковий борг відповідача зі сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств є узгодженим.

Судом також встановлено, що податковою інспекцією було нараховано пеню у загальній сумі 2184,97грн. за період з 02.06.2014р. по 29.06.2014р. (а.с. 7, 16-17).

Згідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Так, на виконання вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області було направлено на адресу відповідача податкову вимогу №79-25 від 06.05.2014р. на суму 5517,17грн., яку відповідач отримав 08.05.2014р., що підтверджується копією корінця відповідної податкової вимоги та копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 11).

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у інформаційному листі від 23.04.2012р. № 1044/11/13а.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач на вимогу суду доказів погашення податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств по декларації на прибуток за 2013р. у загальній сумі 35287,97грн. не надав.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСНАБСЕРВІС" про стягнення 35287грн. 97 коп.- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоснабсервіс" (51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м.Перещепине, вул.Кірова, буд.50, код ЄДРПОУ 38592998) на користь Державного бюджету України ((11024000) р/р31112165700191, отримувач УДКУ у Новомосковському районі Дніпропетровської області, код ОКПО 37951057, банк отримувача: ГУДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровська, МФО 805012) - податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 35287 грн. 97 грн. (тридцять п'ять тисяч двісті вісімдесят сім гривень 97коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2, ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва