Ухвала суду № 41479492, 21.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4852/13-а

Категорія: 9.5 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Братської районної державної адміністрації Миколаївської області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом Братської районної державної адміністрації Миколаївської області до Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про визнання протиправним розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Представник Братської районної державної адміністрації Миколаївської області звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про визнання протиправним розпорядження про зупинення операцій із бюджетними коштами від 31 жовтня 2013 року № 92, визнання протиправними та скасування пунктів 1 (в частині), 2, 3, 4 (в частині), 5 (в частині) вимоги від 26 грудня 2012 року № 14-08-13-15/7631, зобов'язання утриматися від вчинення дій щодо зупинення операцій із бюджетними коштами з підстав, викладених у вимозі, як таких, що є протиправними.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі п. 4 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В судове засідання представники сторін не прибули, попередньо звернувшись з клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що повертаючи позовну заяву позивачеві суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази того, що особа, яка подала позовну заяву від імені позивача, має повноваження на ведення справи, а саме має право пред'являти позови, подавати, підписувати позови, змінювати позовні вимоги, укладати мирові угоди, відмовлятися від позовів, визнавати позови повністю чи частково, тощо.

Колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції та приходить до висновку, що ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року про повернення позовної заяви прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, з огляду на викладене.

Частиною 1 статті 237 Цивільного кодексу України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє (ч. 1 ст. 238 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог ч. 1 ст. 244 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

За ч. 3 даної правової норми довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ч. 1 ст. 245 Цивільного кодексу України).

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України).

Крім того, ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника (ч. 1).

Представником може бути фізична особа, яка відповідно до ч. 2 ст. 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність (ч. 2).

Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону (ч. 3).

У відповідності до приписів ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю чи усною заявою довірителя із занесенням її до журналу судового засідання. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи (ч. 1).

Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (ч. 3).

За ст. 59 КАС України повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Розпорядження довірителя представникові, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, щодо ведення справи є обов'язковими для нього (ч. 1).

Наведене вище дає підстави судовій колегія прийти до однозначного висновку, що довіреність від 13.09.2013 року № 1396/01-15/7, видана ОСОБА_2 від імені Братської районної державної адміністрації Миколаївської області належним чином оформлена та передбачає надання останньому повноваження представляти інтереси позивача в судових засіданнях, зокрема, Миколаївського окружного адміністративного суду, та користуватися процесуальними правами переліченими у даній довіреності, а також іншими процесуальними правами, встановленими законом, без обмеження повноважень.

Таким чином, позовну заяву від імені позивача подано особою, яка має повноваження на ведення справи, а тому колегія суддів не вбачає підстав для повернення позову.

Посилання суду першої інстанції, як на підставу для повернення заявленої позивної заяви позивачеві, на те, що у доданій до неї довіреності не міститься жодного посилання чи обумовлення про те, що ОСОБА_2 має право пред'являти позови, подавати, підписувати позови, змінювати позовні вимоги, укладати мирові угоди, відмовлятися від позовів, визнавати позови повністю чи частково, тощо, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як вже зазначалось судом апеляційної інстанцією, зі змісту вказаної довіреності вбачається, що ОСОБА_2 надано повноваження представляти інтереси Братської районної державної адміністрації Миколаївської області з правами переліченими у вказаній довіреності, а також іншими процесуальними правами, встановленими законом, будь-яких обмежень вказана довіреність не містить.

Таким чином, оскільки при винесенні спірної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року було відстрочено позивачу сплату судового збору за подання апеляційної на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року до закінчення розгляду апеляційної скарги Одеським апеляційним адміністративним судом.

Таким чином, враховуючи положення ст. 94 КАС України, судовий збір у сумі 57,35 грн. підлягає стягненню з апелянта в дохід державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 197, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Братської районної державної адміністрації Миколаївської області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року - задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом Братської районної державної адміністрації Миколаївської області до Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про визнання протиправним розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

Справу за адміністративним позовом Братської районної державної адміністрації Миколаївської області до Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про визнання протиправним розпорядження; зобов'язання вчинити певні дії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Стягнути з Братської районної державної адміністрації Миколаївської області (код ЄДРПОУ: 04056629) на користь Державного бюджету України (отримувач ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, рахунок 31212206781008, код ЄДРПОУ 34380461) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року в розмірі 57, 35 грн. (п'ятдесят сім гривень 35 коп.).

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/