Постанова № 41479407, 21.11.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 листопада 2014 р. Справа № 820/15978/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдак В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довжик" про стягнення санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довжик" на користь Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 22230,51 грн. та пеню в сумі 1262,38 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що згідно матеріалів перевірки Територіальною державною інспекцією з питань праці у Харківській області додержання СТОВ «Довжик» законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2013 рік встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві у 2013 році становила 59 осіб, з них: середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 1 особа, а також кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 2 особи. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів визначено у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році для відповідача становив 2 особи, що визначено в розрахунку суми позову. На думку позивача, відповідачем не виконано норматив робочих місць з працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи. Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2013 рік становила 22230,51 грн., тому сума адміністративно-господарських санкцій становить 22230,51 грн., а також пеня за прострочення термінів сплати у розмірі 1262,38 грн. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали про відкриття скороченого провадження була отримана відповідачем. Відповідач у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття скороченого провадження заперечень проти позову або заяви про визнання позову до суду не надав. Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наслідки неподання до суду заперечень проти позову або заяви про визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-XII, встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов'язку працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що Територіальною державною інспекцією з питань праці у Харківській області було проведено перевірку СТОВ «Довжик», за результатами якої було складено акт № 20-20-355/1102, яким встановлено, зокрема, порушення відповідачем статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", яке полягало у невиконанні нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів; на підприємстві в 2013 році середньооблікова кількість штатних працівників складала 59 осіб; передбачений законодавством норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів на підприємстві у кількості 2 особи не виконується, оскільки працевлаштовано усього 1 інваліда (а.с. 5-6).

Згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік за формою 10-ПІ, поданого відповідачем до Фонду, підприємством вказано середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу - 60 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 2 особи (ОСОБА_1 та ОСОБА_2.), кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 2 особи (а.с. 10).

Проте, в ході вищевказаної перевірки відповідача встановлено, що термін, на який встановлено інвалідність ОСОБА_2, складає з 29.05.2013 р. по 29.05.2014 р. ОСОБА_2 була звільнена з займаної посади 01.07.2013 р. наказом № 81-к від 01.07.2013 р., що також було встановлено судом згідно податкового розрахунку за формою № 1ДФ по СТОВ «Довжик» (а.с. 8, 42-43). Отже, ОСОБА_2 відпрацювала на СТОВ «Довжик» зі встановленою інвалідністю лише 1 місяць.

Таким чином, середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів на СТОВ «Довжик» у 2013 році складає 1 особу, замість 2 осіб.

Згідно статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Таким чином, суд приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обов'язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 р. за № 1534/11814 (чинного на момент виникнення спірних відносин), підприємства, установи і організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форм власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Згідно п. 2.1 Порядку подання форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 31.05.2013 р. N 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 р. за N 988/23520 (діє з 12.07.2013 р.), форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Отже, на відповідача покладено лише обов'язок створення робочих місць та інформування про це органів зайнятості щомісячно, у порядку, встановленому вищезазначеними нормативними актами.

Згідно з пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Отже, єдиним належним доказом, який свідчить про інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів є звіт форми № 3-ПН.

Судом встановлено, що СТОВ «Довжик» протягом 2013 року надавало до центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН з вказанням вакансій для інвалідів, проте не щомісячно. В матеріалах справи наявні звіти за лютий, квітень 2013 року (а.с. 25-28).

Таким чином, органи, які можуть сприяти працевлаштуванню, не повідомлялись належним чином про наявність вакансій у січні, березні, травні - грудні 2013 року. Тобто, відповідачем не були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів у повному обсязі.

Згідно розрахунку суми позову, оскільки середньорічна заробітна плата штатного працівника відповідача становила 22230,51 грн., сума визначених позивачем адміністративно-господарський санкцій становить 22230,51 грн. (1 (кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами) х (22230,51 (середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2013 рік)) (а.с. 4).

Згідно статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Останнім днем сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 22230,51 грн. було 15 квітня 2014 року, у зв'язку з чим відповідачу було нараховано пеню за прострочення термінів сплати у розмірі 1262,38 грн.

Отже, із врахуванням викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 22230,51 грн. та пеня у розмірі 1262,38 грн.

Керуючись ст.ст. 7-11, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довжик" про стягнення санкцій та пені - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довжик" (62250, Харківська обл., Золочівський р-н, с. Довжик, вул. Леніна, 89, код ЄДРПОУ 00850566, МФО 351823, р/р 260003012559 у ХОУ ВАТ "Ощадбанк") на користь Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к. 16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно - господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 22230,51 грн. (двадцять дві тисячі двісті тридцять гривень п'ятдесят одна копійка) та пеню в сумі 1262,38 грн. (одна тисяча двісті шістдесят дві гривні тридцять вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.В.Сагайдак