Рішення № 41479023, 17.11.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2014 р.Справа № 922/4681/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків до Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків про стягнення 9504,62 грн. за участю представників сторін:

позивача - Калініної О.О. довіреність №01-42юр/9520 від 04.11.14 р.;

відповідача - Фадєєва В.І. довіреність №02-02-02/324 від 17.03.14 р.;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовної заявою до відповідача - Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації, в якій позивач просить стягнути з відповідача 9504,62 грн., з якої: вартість електричної енергії в сумі 8350,24 грн. (що складається з тарифна складова - 6958,53 грн. та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі 1391,71 грн.); заборгованість за перетоки реактивної енергії в сумі 207,25 грн. (що складається з: тарифна складова - 172,71 грн. та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі 34,54 грн.), заборгованості по пені - 527,81 грн.; індексу інфляції - 299,61 грн., та 3% річних - 119,71 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору №03-6298 від 05.04.2006 р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

У судовому засіданні 10 листопада 2014 року оголошувалась перерва до 17 липня 2014 року о 12:30.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, про що надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що проти суми основного боргу не заперечує, але не згоден із розрахунком позивача пені, 3% річних та індексу інфляції, оскільки позивачем враховані періоди виникнення боргу - грудень 2013 р., березень 2014 р., травень 2014 р., червень 2014 р., липень 2014 р., дані періоди вже були враховані при розгляду господарським судом справ: №922/788/14 (рішення від 26.03.14 р.), №922/2251/14 (рішення від 24.06.14 р.), №922/3103/14 (рішення від 04.09.14 р.). За таких обставин, відповідач просив у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 441,09 грн.; індексу інфляції у розмірі 297,57 грн. та 3% річних у розмірі 109,47 грн. просив у задоволенні позову відмовити.

Присутній представник позивача надав через канцелярію господарського суду Харківської області заперечення на відзив за вх.№40745, в якому позивач зазначив, що відповідачу встановлено розрахунковий період з 21 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції за серпень 2014 року: здійснено позивачем на заборгованість станом на 01.08.2014 р., що складається з заборгованості за період з березня 2014 року по серпень 2014 року; за вересень 2014 року здійснено позивачем на заборгованість станом на 01.09.2014 р., що складається з заборгованості за період з травня 2014 року по серпень 2014 року.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

05.04.2006р. між акціонерною компанією "Харківобленерго" (постачальник) та Управлінням з питань цивільної оборони та надзвичайних ситуацій Харківської обласної державної адміністрації (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 03-6298 (а.с. 13-18), відповідно до умов якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

У зв'язку зі зміною назви споживача, згідно розпорядження Харківської обласної державної адміністрації № 514 від 21.08.12р. сторони уклали додаткову угоду до договору, якою змінено найменування споживача на Департамент цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч.1 ст. 714 ЦК України).

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ч.ч. 2, 3 ст. 714 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 2 ст. 275 ГК України встановлено, що окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

В додатках до Договору сторони погодили порядок розрахунків, перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунку за спожиту електричну енергію, порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії тощо.

Згідно п. 9.4. додаткової угоди про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 03-6298 від 05.04.2006р. від 24.10.2013р. договір укладено на строк до 31.12.2013р.; на підставі п.9.5. договір пролонгований на 2014 рік.

Згідно з п. 2.2.2. договору постачальник електричної енергії зобов'язався постачати електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділів 6, 7 договору, відповідно до Додатку № 1 "Договірні величини споживання" та Додатку № 2 "Порядок розрахунків".

Відповідно до п.1, п. 4.5 додатку № 2 до договору розрахунковий період встановлено споживачу з 21 числа місяця до такого ж числа наступного місяця, споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Як слідує з позовної заяви, позивач впродовж дії договору виконував свої зобов'язання належним чином, поставляючи відповідачу електроенергію, а відповідач споживав поставлену енергію. Разом з цим, як стверджує позивач та, що визнається відповідачем і його представником, у відповідача перед позивачем за березня 2014 р. по серпень 2014 р. виникла заборгованість в розмірі 8350,24грн. (де 6958,53грн. - тарифна складова та 1391,71грн. - ПДВ 20%); заборгованість за реактивну енергію в розмірі 207,25грн. (де тарифна складова 172,71 грн. (компенсація перетікання реактивної енергії (КРЕ) та 34,54грн. - ПДВ 20%).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі заборгованості у розмірі вартість електричної енергії в сумі 8350,24 грн. (що складається з тарифна складова - 6958,53 грн. та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі 1391,71 грн.); заборгованість за перетоки реактивної енергії в сумі 207,25 грн. (що складається з: тарифна складова - 172,71 грн. та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі 34,54 грн.).

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 527,81 грн.; індексу інфляції у розмірі 299,61 грн. та 3% річних - 119,71 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом пункту 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3.-2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з цим, відповідач заперечує проти нарахованих позивачем пені, інфляційних та трьох процентів річних, зазначаючи при цьому про те, що до періоду їх обчислення у даному позові позивач включив також і періоди нарахування, які розглядалися господарським судом Харківської області у інших справах: №922/788/14 (рішення від 26.03.14 р.), №922/2251/14 (рішення від 24.06.14 р.), №922/3103/14 (рішення від 04.09.14 р.).

Як вбачається з матеріалів справи за спожиту електричну енергію:

- у березні 2014 року в сумі 4717,65 грн. відповідач мав розрахуватися до 29.03.2014 (рахунок отримав 20.03.2014), але оплатив 25.04.2014 р. в сумі 3854,00 грн. та 01.08.2014 в сумі 863,15 грн.;

- у квітні 2014 року в сумі 8154,31 грн., відповідач мав розрахуватися до 30.04.2014 (рахунок отримав 20.04.2014 р.), але оплатив 01.08.2014 р. в сумі 1896,34 грн.; 19.08.2014 в сумі 6221,49 грн. п/д 332 та 26.08.2014 в сумі 36,48 грн.

- у травні 2014 року в сумі 3741,98 грн. відповідач мав розрахуватися до 28.05.2014 (рахунок отримав 20.05.2014), але рахунок був сплачений 26.04.2014 в сумі 1685,63 грн. та 09.09.2014 в сумі 1056,37 грн.

- у червні 2014 року в сумі 4011,29 грн. відповідач повинен був розрахуватися до 28.06.2014 (рахунок отримав 20.06.2014), але рахунок залишився несплаченим.

- у липні 2014 року в сумі 3589,61 грн. відповідач повинен був розрахуватися до 16.08.2014 (рахунок отримав 08.08.2014), але рахунок залишився несплаченим.

- у серпні 2014 року в сумі 3952,56 грн. відповідач повинен був розрахуватися до 30.08.2014 (рахунок отримав 21.08.2014), але рахунок залишився несплаченим.

Отже, в зв'язку з тим, що рахунки за спожиту електричну енергію за період з березня 2014 по серпень 2014 сплачені з порушенням строків встановлених договором, (а саме протягом 5 днів з дня отримання), відповідачу нараховані пеня в сумі 527,81 грн., 3% річних в сумі 119,71 грн. та індекс інфляції в сумі 299,61 грн.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В контексті наведеного, оскільки відповідачем не доведено обставин, на які він посилається в якості своїх заперечень, враховуючи зміст ст. ст. 32, 33 ГПК України, суд не приймає заперечень відповідача про те, що до періоду їх обчислення у даному позові позивач включив періоди, стосовно яких господарським судом Харківської області прийняті судові рішення у інших справах.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування пені, інфляційних та 3% річних суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 611, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193, 275 Господарського кодексу України, ч. ч. 1, 2 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації (61038, м. Харків, вул. Салтівське шосе, 73, код ЄДРПОУ 23000066, п/р 3521200100690, р/р 35225201008519 ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149; код ЄДРПОУ 00131954; на п/р 260323012307 в філії в філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823) вартість електричної енергії в сумі 8350,24 грн. (що складається з тарифна складова - 6958,53 грн. та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі 1391,71 грн.).

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

3. Стягнути з Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації (61038, м. Харків, вул. Салтівське шосе, 73, код ЄДРПОУ 23000066, п/р 3521200100690, р/р 35225201008519 ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149; код ЄДРПОУ 00131954; на п/р 2600111646 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629) заборгованість за перетоки реактивної енергії в сумі 207,25 грн. (що складається з: тарифна складова - 172,71 грн. та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі 34,54 грн.), заборгованості по пені - 527,81 грн.; індексу інфляції - 299,61 грн., та 3% річних - 119,71 грн. та 1827,00грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання законної сили.

Повне рішення складено 20.11.2014 р.

Суддя Ю.В. Светлічний