Рішення № 41478970, 13.11.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2014 р. Справа № 914/3730/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство", с.Тростянець Миколаївського району Львівської області;

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат", м.Жидачів Львівської області;

про: стягнення 83 335,28 грн.

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: Хом'як О.Г. - представник (довіреність від 07.12.13р.);

від відповідача: не прибув;

В судовому засіданні 13.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство" (с.Тростянець Миколаївського району Львівської області) до Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" (м. Жидачів Львівської області) про стягнення 83335,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором поставки не виконав, зокрема, не провів оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 23.10.14 року порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 13.11.14 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 13.11.2014 року позивач участь повноважного представника забезпечив, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, з заявами та клопотаннями не звертався, позовні вимоги не заперечив, доказів оплати боргу не подав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

01.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство" (постачальником згідно договору, позивачем у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" (покупцем згідно договору, відповідачем у справі) було укладено договір № 111201 на поставку вугілля, відповідно до п. 3.1 якого виконавець зобов'язується поставити (передати у власність) покупцю вугілля марки Ж(Г) до ДСТУ 3472-96, фракція 0-200 мм, яке відповідає вимогам наведеним у розділі 7 цього договору та ДСЕУ 4083-2002, у кількості 1500 тн. (22 вагони), а покупець зобов'язується прийняти поставлене вугілля та оплатити його вартість визначену на умовах викладених у даному договорі згідно виставлених рахунків, видаткових накладних та інших товаросупроводжувальних документів.

Ціна однієї тони вугілля за цим договором складає 950,00 грн. з ПДВ за (одну) тону на умовах поставки FСА (інкотермс - 2000) с.м.т Жидачів, Львівської залізниці, залізнична гілка ВАТ "Жидачівський ЦПК" і не підлягає зміні на протязі терміну дії договору за виключенням випадків наведених в п.7.4. Залізничний тариф включено в ціну (п.4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору, загальна сума даного договору складає 1425000,00 грн.

Відповідно до п.5.1 договору постачання вугілля здійснюється в термін з 01 по 30 грудня 2011 року.

24.02.2012 року сторони підписали додаткову угоду № 3, якою передбачено поставку вугілля марки Ж (Г) фракцією 0-200 у кількості 1500 тонн в термін до 31.03.2012 року.

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство"" здійснено поставку товару (вугілля). Факт поставки підтверджується залізничною накладною від 28.02.2012 року; видатковою накладною № 4 від 28.02.2012 року, рахунком фактурою № 4 від 28.02.2012 року та актом приймання-передачі № 7 від 28.02.2012 року (копії містяться в матеріалах справи).

Загальна вартість поставленого товару складає 660384,00 грн.

Відповідно до п. 6.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на протязі 5 банківських днів з дати отримання покупцем оригіналів первинної та товаросупроводжуючої документації.

Відповідно до п. 6.2 договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, згідно з умовами даного договору.

Відповідно до п. 6.3 договору, розрахунки за поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку шляхом: 50% оплати протягом 5 робочих днів з моменту надходження товару на станцію покупця, 50% остаточної оплати, що здійснюються протягом 5 робочих днів після приймання товару за кількістю та якістю згідно рапорту ІП "СЖС-Україна".

Однак, в порушення умов договору, відповідач не здійснив повну оплату боргу, перерахувавши позивачу 610385,09 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, долученими до матеріалів справи.

Із врахуванням викладеного, борг відповідача перед позивачем станом на дату подання позову складає 49998,91 грн. На дану суму позивачем нараховано 15074,69 інфляційних втрат та 18261,68 грн. 3% річних.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як встановлено судом позивач поставив відповідачу обумовлений договором на поставку вугілля № 111201 від 01.12.2011 року товар. Факт поставки підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (залізничною накладною від 28.02.2012 року; видатковою накладною № 4 від 28.02.2012 року, рахунком фактурою № 4 від 28.02.2012 року та актом приймання-передачі № 7 від 28.02.2012 року).

Загальна вартість отриманого відповідачем товару складала 660384,00 грн. Докази оплати вартості товару на суму 49998,91 грн. в матеріалах справи відсутні, що є порушенням умов договору.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима. Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правильність представленого позивачем розрахунку інфляційних втрат в сумі 15 074,69 грн. та 3% річних в розмірі 18 261,68 грн. судом перевірено.

Із врахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно - паперовий комбінат" (81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Фабрична, 4, ідентифікаційний код 00278801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство"(Львівська область, Миколаївський район, с. Тростянець, вул. Зелена, 6, ідентифікаційний код 02777945) 49998,91 грн. основного боргу, 15074,69 грн. інфляційних втрат, 18261,68 грн. - 3% річних та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 18.11.2014 р.

Суддя Король М.Р.