Рішення № 41478949, 19.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23103/14 19.11.14

За позовом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації,

Комунального підприємства Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про звільнення приміщення

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача-1 Лозінський І.С. - представник за довіреністю № 105/01-22292/В-17 від 09.09.2014;

від позивача-2 Богомаз А. - представник за довіреністю № 1 від 08.01.14

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 19.11.2014, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва» про виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з нежитлового приміщення.

В обґрунтування позовних вимог, позивачі зазначають 01.03.2011 року між дочірнім підприємством «Екос» АТ ХК «Київміськбуд» та відповідачем було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 12, відповідно до якого відповідачу було надано в орендне користування нежитлове приміщення, площею 40,5 кв.м., в будинку АДРЕСА_2 до 28.02.2014 року.

01.10.2012 року додатковою угодою № 1 до договору оренди № 12 внесено зміни відповідно до яких, орендодавцем за договором виступив позивач-1, а позивач-2 отримувачем коштів від орендної плати. За доводами позивачів, термін дії договору оренди закінчився 28.02.2014 р., про що було додатково повідомлено відповідача заявою -попередженням від 01.03.2014 р., проте відповідачем не звільнено приміщення у відповідності до вимог договору та норм чинного законодавства, а тому позивачі звернулися до суду з вимогами про виселення відповідача з нежитлового приміщення, площею 40,5 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 та повернення вказаного майна позивачу-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2014 порушено провадження у справі № 910/23103/14 та призначено її до розгляду на 19.11.2014.

У судове засідання 19.11.2014 з'явилися представники позивачів, на виконання вимог ухвали суду надали документи, що були залучені до матеріалів справи, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 02095 АДРЕСА_1, отже, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 березня 2011 року між Дочірнім підприємством «ЕКОС» АТ «Київміськбуд» (орендодавець) та Фізичною особо-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач, орендар) було укладено договір № 12 оренди нежитлових приміщень (надалі - договір).

Відповідно до п.п. 1.1.,1.2. договору орендодавець на підставі даного договору та акту передачі передає приміщення, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, розташоване по АДРЕСА_2, загальною площею 40,5 кв.м. для використання під офіс.

У п. 4.4. договору сторонами визначено, що орендар зобов'язаний протягом 10-ти днів з дня підписання даного договору прийняти, а уразі закінчення терміну дії даного договору передати орендоване приміщення орендареві за актом прийому-передачі, і здійснити остаточний розрахунок у разі наявності заборгованості по оплаті орендної плати.

На виконання вимог договору сторонами підписано акт про передачу-прийняття нежитлового приміщення від 01.03.2011 р. (додаток № 2 до договору), відповідно до якого орендодавець передав, а відповідач прийняв нежилі приміщення по АДРЕСА_2, загальною площею 40,5 кв.м. в належному стані.

Строк дії Договору сторонами було встановлено з 01.03.2011 по 28.02.2014 (п. 6.8. договору).

Додатковою угодою № 1 від 01.10.2012 року про внесення змін до договору оренди № 12 від 01.03.2011 р., на підставі рішення Київської міської ради від 22.09.2011 р. № 34/6250 «Про затвердження положення про оренду майна територіальної громади міста Києва», Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2012 р. № 1605 «Про безоплатне прийняття відомчого житлового фонду, службового житла, зовнішніх інженерних мереж ПАТ «ХК «Київміськбуд» до комунальної власності територіальної громади міста Києва», Розпорядження Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 26.01.2012 р. № 41 «Про визначення комунального підприємства Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва» управителем нерухомих об'єктів, віднесених до нежитлового фонду, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації» та закону України «Про оренду державного та комунального майна» внесено зміни в преамбулу договору оренди та п.2.2., виклавши їх в новій редакції, зазначивши, що орендодавцем за договором виступає Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (надалі - позивач-1), а орендна плата сплачується орендарем на рахунок комунального підприємства Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва» (надалі - позивач -2).

За доводами позивачів, термін дії договору оренди закінчився 28.02.2014 р., про що було додатково повідомлено відповідача заявою - попередженням від 01.03.2014 р., проте відповідачем не звільнено приміщення у відповідності до вимог договору та норм чинного законодавства та безпідставно використовується приміщення по АДРЕСА_2, загальною площею 40,5 кв.м.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір оренди є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 01.03.2011.) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 6.8. договору оренди встановлено, що він діє з 01.03.2011 до 28.02.2014 р.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем-2 27.03.2014 р. було направлено на адресу відповідача заяву-попередження про припинення дії договору та повернення приміщення за актом приймання-передачі. Вказана заява була отримана відповідачем 29.03.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №0209503792938.

Відповідно до п. 5.3. договору у випадку закінчення строку дії договору орендар зобов'язаний передати орендодавцю орендоване ним приміщення по акту протягом 10 календарних днів в належному стані з усіма виконаними в приміщенні поліпшеннями, у разі неможливості відокремити їх без заподіяння істотної шкоди приміщенню.

У п. 5.6. договору зазначено, що у разі залишення орендодавцем приміщення без письмового попередження, а також без складання акту про здачу приміщення в належному стані, орендар несе повну матеріальну відповідальність за нанесений у зв'язку з цим збиток (не отриману вигоду). При цьому, орендар не звільняється від внесення орендної плати до передачі приміщення по акту.

Отже, умовами договору передбачено обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі.

В матеріалах справи відповідний акт відсутній.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що договір № 12 від 01.03.2011 про оренду нежитлових приміщень припинив свою дію з 28.02.2014 року.

Відповідно до п. 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимога позивачів про виселення відповідача з нежитлового приміщення, площею 40,5 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 та повернення вказаного майна позивачу-1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він повернув орендоване майно за актом прийому-передачі, у відповідності до умов договору та норм чинного законодавства. Відповідач доказів щодо звільнення орендованого приміщення та передачі його за актом прийому-передачі позивачам суду не надав.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача стягуються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (02095 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з нежитлового приміщення, площею 40,5 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 та повернути вказане приміщення Печерській районній в місті Києві державної адміністрації (01010, м. Київ, вул.. Суворова, буд. 15, ідентифікаційний код 37401206).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02095 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва» (01010, м. Київ, провулок Січневий, буд. 9, ідентифікаційний код 35692211) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.11.2014 р.

Суддя Л.Г. Пукшин