Ухвала суду № 41478868, 20.11.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.11.14р. Справа № 904/5216/14Розглядається заява Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-32" про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2014 року

У справі:

за позовом Прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-32", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

про стягнення 123 501,74 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від прокуратури: Ягольник Г.В., посвідчення № 016143 від 12.04.13р.

від позивача: Клімовська О.В., представник за довіреністю № 7418/01 від 23.10.14р.

від відповідача: Биструшкіна О.С., представник за довіреністю № 28 від 20.09.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2014 року, яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 року залишено без змін, позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-32" на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 101 548,49 грн., пеню у розмірі 5 570,19 грн., 7% штрафу у розмірі 7 129,39 грн., інфляційні втрати у розмірі 8 216,61 грн., 3% річних у розмірі 1 037,06 грн.

Також стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-32" в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області судовий збір у розмірі 2 470,03 грн.

22.09.2014 року на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2014 року судом видано накази.

05.11.2014 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-32" від 31.10.2014 року про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2014 року.

У зв'язку з перебуванням судді Петренко Н.Е. на лікарняному розпорядженням керівника апарату № 688 від 05.11.2014 року заяву Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-32" від 31.10.2014 року про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2014 року передано для розгляду судді Коліснику І.І.

11.11.2014р. відповідно до доповідної записки судді Колісника І.І., справу №904/5216/14 повернуто судді Петренко Н.Е. для подальшого розгляду поданої заяви Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-32" від 31.10.2014 року про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2014 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2014 року прийняти вищезазначену заяву Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-32" від 31.10.2014 року про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2014 року до свого провадження для розгляду по суті у судовому засідання, яке призначено на 20.11.2014 рік.

20.11.2014 року у судовому засідання повноважний представник відповідача подану заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2014 року підтримав та наполягав на її задоволенні, виходячи з наступного.

По-перше, відповідач на даний час знаходиться у дуже важкому фінансовому стані. Як вбачається з матеріалів справи відповідач є не прибутковою організацією, кошти якого формуються за рахунок його членів - громадян. Вищевказана заборгованість перед позивачем утворилась не в результаті умисних дій відповідача, а внаслідок систематичних неплатежів з боку власників квартир - членів кооперативу (відповідача). Таким чином, примусове стягнення вищезазначених сум штрафу та пені призведе до ще більшого навантаження на тих членів кооперативу, які і так постійно розраховуються за отримані послуги. А враховуючи те, що юридично вони не зобов'язані оплачувати те, що ними не споживалось, то цілком ймовірним вбачається ситуація, при якій в разі не задоволення даної заяви про розстрочку виконання рішення і його негайному виконанні в примусовому порядку буде збільшуватись заборгованість відповідача перед іншими комунальними підприємствами і перед бюджетом, що призведе до нових судових спорів, а не слугуватиме остаточному вирішенню спору (що є завданням правосуддя в силу положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

По-друге, відповідач докладав і докладає всіх можливих зусиль для врегулювання спору і виконання рішення у повному обсязі. Цей факт підтверджується, наприклад, тим, що на даний момент відповідачем підготовлені і подані до районного суду декілька позовних заяв про стягнення заборгованості з мешканців будинку - членів житлово-будівельного кооперативу. На думку відповідача, це також сприятиме якнайшвидшому виконанню рішення суду. Крім того, відповідач гарантує, що одразу з моменту отримання грошових коштів буде систематично погашати грошову суму, стягнуту згідно з рішенням суду по даній справі, до його повного виконання.

По-третє, усвідомлюючи, що споживання теплової енергії призведе до збільшення заборгованості (адже ті члени ЖБК, які не оплачували ці послуги, і в подальшому будуть збільшувати і без того високу заборгованість), відповідач не дивлячись на початок опалювального сезону поки що не включає опалення. Це зроблено відповідачем з метою не збільшувати і без того велику суму боргу. Як вбачається з вищевикладеного, відповідач вживає практично всіх можливих заходів з метою якнайшвидшого виконання рішення суду і просить лише частково допомогти йому у досягненні цієї мети.

По-четверте, на відміну від 2011-2013 років, протягом яких інфляція в середньому становила менше 1,7% на рік, на протязі останніх дев'яти місяців інфляція становила 15,2%, що підтверджується даними Держстату України. Крім того, загальновідомою обставиною є наявність в економіці держави інфляційних процесів та економічної кризи. Наприклад, за повідомленням державної служби статистики падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України в третьому кварталі 2014 року прискорилося до 5,1%. Цей факт означає, що пришвидшення інфляційних процесів в державі стало одним із головних чинників, які призвели до неможливості відповідача погасити свою заборгованість перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить розстрочити на шість календарних місяців виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2014 року по справі №904/5216/14.

Повноважний представник позивачу у судовому засіданні просив суд відмовити відповідачу в задоволенні поданої заяви про розстрочку судового рішення, виходячи з наступного.

Позивач зазначає про те, що відповідач дійсно є не прибутковою організацією, не здійснює підприємницьку діяльність та існує лише за рахунок коштів, внесених його членами, тому можливість вчасно погашати заборгованість у добровільному порядку викликає сумніви.

Крім того, позивач звертає увагу на те що, заборгованість відповідача утворилася з жовтня 2013 року та станом на 19.11.2014р. відповідачем не було здійснено жодної оплати. Протягом року відповідач навіть не намагався сплачувати поточні нарахування, що й призвело до накопичення заборгованості, та не здійснює кроків для зменшення існуючої заборгованості.

Позивач звертає увагу суду на те, що на теперішній час дебіторська заборгованість становить - 874 860,7 тис. грн. Окрім того, у позивача дуже скрутне матеріальне становище, надання розстрочки виконання рішення суду житловим кооперативам та іншим боржникам, призведе до несвоєчасного розрахунку з ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за отриманий природний газ, що ще більше погіршить становище позивача та й мешканців міста Кривого Рогу так як може становити загрозу своєчасного початку опалювального періоду у м. Кривому Розі.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд прийняти до уваги, що останній є також державним підприємством, яке знаходяться в такому ж складному фінансовому становищі та має стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Прокурор у судовому засіданні також наполягав на відмові відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку рішення суду, виходячи з того, що позивач і відповідач знаходяться в однакових фінансових та економічних становищах, а обставини зазначені відповідачем як підстави для розстрочки виконання рішення суду не є винятковими.

Дослідивши матеріали справи, подані документи та заслухавши пояснення прокурора та повноважних представників позивача та відповідача, господарський суд не вбачає підстав для задоволення поданої заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Стаття 36 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки, також, повинні визначатись господарським судом.

Відповідно до пункту 7.2. постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Крім того, пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12. 2003р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, в основу судового рішення про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що відповідач не надав суду достатніх доказів в підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування поданої заяви. Також, відповідачем не надано суду жодного доказу в підтвердження того, що останній намагався виконати рішення суду, яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання на всій території України. Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що відповідач намагається всіма можливими засобами покращити своє фінансове становище для подальшого погашення боргу перед позивачем.

Із заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду та доданих до неї документів, вбачається, що обставини зазначені заявником як підстави для розстрочки виконання рішення суду не є винятковими, а отже є надуманими та застосованими з метою ведення тактики затягування процесу виконання рішення суду та зловживанням своїми процесуальними правами.

Викладене є підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення.

Враховуючи викладене, керуючись Пленумом Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003р., Пленумом Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р., Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 32-34, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-32" про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2014 року - відмовити.

Суддя Н.Е. Петренко