Рішення № 41477992, 17.11.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.2014 Справа № 920/2160/13Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Шинкаренко А.І.., розглянувши матеріали справи № 920/2160/13:

За позовом: Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта»,

м. Суми,

до відповідача: Управління майна комунальної власності Сумської міської ради,

м. Суми,

про спонукання до укладення договору,

За участю представників сторін:

від позивача: представник Мєльник О.В. (довіреність від 02.06.2014 року);

від відповідача: представник Пейкова І.О. (довіреність від 01.07.2014 року);

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд спонукати відповідача укласти з ним договір оренди частини нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі за адресою: місто Суми. вул. Харківська, 24, площею 259,9 кв.м. з орендною платою 1 грн. в редакції проекту договору, долучено до позовної заяви, а також стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи, в сумі 1147 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Сумської області від 10.02.2014 року у справі № 920/2160/13 позов задоволено, зобов'язано Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Горького, 21; код 33525906) укласти з Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" (40003, м. Суми, вул. Привокзальна, 5; код 22981300) договір оренди частини нежитлового приміщення, розташовано на першому поверсі за адресою: м. Суми, вул. Харківська. 24, площею 259,9 кв. м. з орендною платою 1 гривня в рік та стягнуто з Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Горького, 21; код 33525906) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (40003, м. Суми, вул. Привокзальна, 5; код 22981300) 1147 грн. 00 коп.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року у справі № 920/2160/13, апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення господарського суду Сумської області від 10.02.2014 року у справі № 920/2160/13 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2014 року у справі № 920/2160/13, касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року та рішення господарського суду Сумської області від 10.02.2014 року у справі № 920/2160/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції

27 серпня 2014 року матеріали справи № 920/2160/13 надійшли до господарського суду Сумської області.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.09.2014 року призначений новий розгляд справи № 920/2160/13.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.10.2014 року продовжено строк розгляду спору по справі.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 13-11-128 від 08.04.2013 року позивач - Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції звернувся до відповідача - Управління майна комунальної власності Сумської міської ради щодо передання в оренду підприємству частини нежитлового приміщення, розташованого на 1 поверсі, за адресою м. Суми, вул. Харківська, 24 площею 259,9 кв. м. шляхом укладання договору. До листа були додані документи, передбачені ч. 1 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та підписаний проект договору оренди.

Листом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради № 09.01-16/999 від 16.04.2013 року позивачу відмовлено в надані нежитлових приміщень в оренду. Підставами для відмови були, зокрема: необхідність проведення зонування об'єкта, що пропонувалося передати позивачеві в оренду; недобросовісність заявника (позивача), яка полягає в несплаті орендної плати та використанні об'єкта оренди не за цільовим призначенням; неефективність використання об'єкту оренди для територіальної громади м. Суми. Також підставою відмови відповідачем вказано неможливість застосування до позивача ст. 6 Закону України "Про підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів". Крім того, відповідач посилається на інші обставини, зазначені в листі.

Листом № 13-11-166 від 28.05.2013 року позивачем надано додаткову аргументацію та вказано на необґрунтованість відмови відповідача у переданні в оренду приміщення.

Листом № 09.01.-16/1647 від 21.06.2013 року відповідач повідомив, що попереднім листом він вказав на обставини, через які заява не може бути розглянута у встановленому законодавством порядку. Крім того, відповідач повідомив про неможливість повторного розгляду заяви, за якою вже прийнято рішення.

Відповідач повідомив, що порядок подання заяв потенційними орендарями, їх розгляд орендодавцем та порядок укладання договору оренди комунального майна визначений рішенням Сумської міської ради від 26.10.2011 року № 896-МР "Про затвердження Порядку передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Суми".

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач, серед іншого, посилається на роз'яснення Фонду Державного майна України стосовно зонування об'єкту оренди, які викладені у наказі № 1765 від 22.08.2000 року, а також на лист Фонду Державного майна України № 10-16-12130 від 01.10.2002 року, згідно якого вбачається, що оскільки відділення поштового зв'язку здійснюють різноманітні послуги: приймання, пересилка та видача поштових відправлень, грошових переказів, надання послуг міжнародної прискореної пошти, електронної пошти і т.д., для визначення орендної плати застосовується такий підхід, як зонування (визначення площі для кожного з видів діяльності орендаря), з подальшим застосуванням для кожної зони відповідних орендних ставок, як передбачає наказ ФДМ України № 1765 від 22.08.2000 року.

В постанові Вищого господарського суду України по даній справі від 13.08.2014 року зазначено, що при первісному вирішенні даного спору судами не встановлено неможливість застосування до позивача положень ст. 6 Закону України "Про підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" щодо встановлення відповідних штрафів у договорі оренди; не встановлена необхідність зонування об'єкта оренди з посиланням на здійснення позивачем іншої не передбаченої зазначеним законом діяльності, крім розповсюдження періодичних видань. Також в постанові касаційної інстанції зазначено, що суди мали дослідити наявність у позивача права на отримання в оренду зазначеного у позові майна.

Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Позивач, додатково обґрунтовуючи свою позицію, посилається на своє пріоритетне право на оренду спірного приміщення, оскільки займав його з 1976 року до 25.12.2013 року. Необхідність зонування позивач спростовує тим, що відносно цього існують лише рекомендаційні норми Фонду Державного майна України.

Також позивач пояснює, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про поштовий зв'язок» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень повинні всебічно сприяти ефективній діяльності та розвитку об'єктів поштового зв'язку на відповідних територіях.

Виходячи з приписів законодавства, що регулює питання передання в оренду державного та комунального майна, його норми мають зобов'язальний характер для орендодавця, за умови виконання всіх вимог орендарем (шляхом подання відповідних документів). Позивачем виконано приписи законодавства та надано всі документи згідно переліку. Отже, за твердженням позивача відповідач зобов'язаний в силу вимог законодавства укласти з ним договір, а відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі надходження заяви від бюджетної установи оголошення про намір передати майно в оренду не розміщується і договір оренди укладається з таким заявником без проведення конкурсу.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Приміщення за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 24, площею 259,9 кв.м. позивач орендував на підставі договору оренди комунального майна № ФМ-206 від 09.11.1998 року. 10.01.2012 року термін дії договору скінчився, про що позивач був повідомлений листом від 07.02.2012 року, в якому орендарю пропонувалось повернути приміщення за актом приймання-передачі до 20.02.2012 року. Акт приймання передачі до теперішнього часу не підписаний.

У 2012 році управління майна звернулося з позовом до господарського суду Сумської області (справа № 5021/1165/12) про виселення УДППЗ «Укрпошта» з даного приміщення та стягнення заборгованості з орендної плати. Судами першої та апеляційної інстанцій позов було задоволено, УДППЗ «Укрпошта» виселено з зазначеного приміщення.

З урахуванням цих обставин, спірне приміщення не включалося до переліку вільних, який оприлюднювався з метою передачі їх в оренду, як того вимагає ст. 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Саме на цей факт і звернув увагу Вищий господарський суд, коли зауважив, що суди обох інстанцій мали дослідити наявність у позивача права на отримання в оренду саме цього приміщення та наявність у позивача правових підстав для звернення з листами про передачу в оренду.

При цьому слід врахувати і той факт, що УДППЗ «Укрпошта» у відповідності до ч. 3 ст. 17 згаданого закону не має переважного права на укладення договору оренди на спірне приміщення на новий термін, в зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків за попереднім договором.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

В частині 1 ст. 9 зазначеного Закону вказано, що фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, визначеним Фондом державного майна України відповідному орендодавцеві, зазначеному у ст. 5 цьогоЗакону.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є органи місцевого самоврядування щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності. Порядком передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Суми, затвердженим рішенням Сумської міської ради від 26.10.2011р. № 896-МР, визначено, що орендодавцем комунального майна є уповноважений орган Сумської міської ради - Управління майна комунальної власності Сумської міської ради.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 вказаного Закону орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження, протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.

Протягом десяти робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.

Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.

У разі надходження заяви про оренду майна на короткий строк або заяви від бюджетної установи, музею, підприємства чи громадської організації у сфері культури і мистецтв, релігійної організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній, громадської організації ветеранів або інвалідів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, державних та комунальних спеціалізованих підприємств, установ та закладів соціального обслуговування, що надають соціальні послуги відповідно до Закону України "Про соціальні послуги", Пенсійного фонду України та його органів, державних видавництв і підприємств книгорозповсюдження, вітчизняних видавництв та підприємств книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою, оголошення про намір передати майно в оренду не розміщується і договір оренди укладається з таким заявником без проведення конкурсу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається, зокрема, органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" засобам масової інформації у встановленому порядку передаються у безстрокову оренду приміщення загальнодержавної і комунальної власності, якими вони користуються для здійснення виробничої діяльності.

Державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

Проте, норми Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" поширюються, зокрема на підприємства зв'язку тією мірою, наскільки вони забезпечують діяльність цих засобів масової інформації (ч. 2 ст. 2 Закону).

Таким чином, поширення заходів державної підтримки засобів масової інформації на підприємства зв'язку пов'язуються не лише зі статутною діяльністю чи наявністю у останніх дозвільних документів, а й показниками (величина, розмір), які характеризують міру забезпечення підприємствами зв'язку діяльності засобів масової інформації.

Отже, заявляючи про свій намір здійснювати розповсюдження періодичних друкованих видань у нежитловому приміщенні за адресою: м. Суми вул. Харківська, 24, площею 259,9 кв.м. позивач мав надати орендодавцю документи, що підтверджують - якою саме мірою позивач забезпечує діяльність засобів масової інформації, що характеризується конкретними показниками (величина, розмір).

Судом досліджено статут українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", затверджений наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 09.04.2010 р. №176, з якого вбачається, що розповсюдження періодичних друкованих видань по передоплаті або продаж їх у роздріб є не основним, а лише одним із видів діяльності.

Аналогічні положення щодо видів діяльності містяться і в положенні про Сумську дирекцію УДППЗ "Укрпошта".

За рекомендаціями Фонду державного майна України, викладеними у його наказі № 1765 від 22.08.2000 р. та листі №10-16-12130 від 01.10.2002 р., у разі використання орендарем нерухомого майна об'єкта оренди за кількома цільовими призначеннями для визначення орендної плати можуть використовуватись такі підходи : 1) зонування об'єкта оренди (визначення площі для здійснення кожного з видів діяльності орендаря) з подальшим застосуванням для кожної зони відповідних орендних ставок і фіксуванням площ зон у договорі оренди; 2) при використання однієї і тієї самої площі для різних цілей може враховуватись внесок кожного виду діяльності у річну виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) орендаря; 3) при періодичному (сезонному) використання однієї і тієї самої площі для різних виді діяльності може враховуватись структура напрямів використання майна у часі, з подальшим застосуванням для кожної зони відповідних орендних ставок.

Зазначене передбачає необхідність узгодження у договорі оренди цільового призначення орендованого майна за кожним із видів господарської діяльності.

Поширення заходів державної підтримки засобів масової інформації на підприємства зв'язку пов'язуються не лише зі статутною діяльністю чи наявністю в останніх дозвільних документів, а й з показниками (величина, розмір), які характеризують міру забезпечення підприємствами зв'язку діяльності засобів масової інформації.

Позивачем надано суду довідку про кількісні показники розповсюдження державних і комунальних періодичних друкованих видань, а також періодичних видань, заснованих об'єднанням громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами.

Однак ним не було доведено належними та допустимими доказами обставин, які б надавали змогу зробити висновок про те, що він має намір використовувати спірне нежитлове приміщення лише для розповсюдження періодичних видань, заснованих державними і комунальними редакціями, об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами.

Так, перевірками виконання умов договору (що зроблені працівниками Управління комунального майна в межах повноважень) встановлено, що фактично на час перевірки приміщення за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 24, використовувалось для розміщення відділення поштового зв'язку, для торгівлі товарами промислової групи (пральні порошки, чистячи та миючи засоби, канцелярські товари, поліграфічні вироби), для розповсюдження лотерей, поповнень рахунків операторів мобільного зв'язку, надання рекламних послуг, розміщення рекламних носіїв вказаної продукції та послуг.

Крім того, істотні умови запропонованого позивачем проекту договору оренди приміщення для розміщення відділення поштового зв'язку в частині цільового використання об'єкту оренди не відповідають затвердженій типовій редакції договору в частині визначення ставки орендної плати.

Визначаючи цільове призначення користування об'єктом оренди під розміщення відділення поштового зв'язку, позивач мав врахувати п. 4.1. Типового договору, затвердженого рішенням Сумської міської ради №1186-МР від 01.02.2012 р., в якому зазначено про те, що розмір орендної плати розраховується на підставі чинної методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми, затвердженої відповідним рішенням Сумської міської ради.

Щодо твердження позивача про те, що в рішенні господарського суду Сумської області від 21.03.2013 р. по справі № 920/13/13 встановлено, що УДППЗ "Укрпошта" підпадає під дію ст. 6 ЗУ "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та прирівнюється до бюджетних установ в частині плати за оренду та порядку укладення договору, посилаючись при цьому на преюдицію, то з цим не можна погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиціальними є факти, встановлені при вирішенні іншого господарського спору по суті, що оформлюється рішенням господарського суду. При цьому склад учасників господарського спору має бути незмінним.

Як роз'яснено в абз. 4 п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського Суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Отже, преюдиціальні факти слід відрізняти від оціночного судження щодо правових наслідків наявності певних обставин.

На час звернення позивача із заявою про укладення договору оренди, розрахунок орендної плати за користування майном територіальної громади міста Суми здійснювався на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Сумської міської ради від 01 лютого 2012 року № 1186-МР із змінами, затвердженими рішенням Сумської міської ради від 30 травня 2012 року № 1502-МР.

Відповідно до п. 11 додатку № 2 до вказаної Методики, ставка орендної плати за використання об'єкта комунальної власності для розміщення відділення поштового зв'язку складала 6 % від вартості такого майна.

Таким чином, якщо позивач зазначив в проекті договору цільове призначення - для розміщення відділення поштового зв'язку, то ним мало бути встановлена орендна плата у розмірі не 1,00 гривня на рік, а наведено її розрахунок з урахуванням ставки, визначеною методикою.

До орендних правовідносин застосовується спеціальне законодавство, а порядок укладання договорів про оренду комунального майна визначений ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». У відповідності до ст. 18. зазначеного Закону орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а у відповідності до ст. 17 цього Закону - після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої зобов 'язання за договором має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України , на яку посилається позивач, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Крім того, як визначено Пленумом Вищого господарського суду України у своїй постанові № 12 від 29.05.2013 року, зацікавлена особа не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання укласти договір оренди за наявності умов, передбачених ч.1 ст.187 Господарського кодексу України.

Разом з тим, нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не передбачена обов'язковість укладення договорів оренди з будь-якою категорією орендарів, а передбачена лише спрощеність процедури укладення договорів оренди (без проведення конкурсу) для пільгових категорій орендарів, визначених в т.ч. Законом України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», у даному випадку без проведення конкурсу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, що направлена на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а згідно до ст. 627 цього ж кодексу, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору, з урахуванням вимог, визначених цим кодексом, іншими актами цивільного законодавства, звичаїв ділового обігу, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Повне рішення складено 21.11.2014 року.

Суддя І.В. Зайцева